На початку 2022 року у світових ЗМІ все частіше почали згадувати про «тайванське питання», переважно в контексті намірів Китаю окупувати Тайвань одразу після швидкого, як вважалось, захоплення Путіним України. На фоні демонстративного зближення Москви і Пекіна і постійної демонстрації Пекіном сили навколо Тайваню це виглядало цілком реальним і небезпечним сценарієм, що загрожує інтересам багатьох країн світу, передусім, США, Японії і ЄС.
Втім, цього поки не сталося і терміни вторгнення китайських військ на Тайвань щонайменше відтермінували. За словами державного секретаря США Ентоні Блінкена, «…непохитна підтримка міжнародною спільнотою України у війні з Росією вплинула і на оцінку Китаєм можливого силового повернення Тайваню». Дійсно, Україна не лише дає гідну відсіч агресору, а й відіграє роль стримуючого фактора у «тайванському питанні». За оцінкою директора ЦРУ США Вільяма Бернса, російський напад на Україну, особливо провал його початкового плану, викликали занепокоєння у лідера КНР Сі Цзіньпіна, оскільки це впливає на стратегічні плани Китаю щодо Тайваню.
Небезпечна ескалація напруженості навколо Тайваню може відволікти увагу Вашингтону від подій в Європі, що буде неприйнятним для України незалежно від перебігу війни з РФ. Якщо навіть війна на острові розпочнеться вже після перемоги України, це може негативно відбитися на її післявоєнному відновленні.
Читайте також: Китай не готовий атакувати Тайвань у найближчі роки. Заважають слабкість армії та міжнародна ситуація – RAND
На думку відомого американського експерта, політолога Рафаеля Коена, в нових умовах підтримка України має для США ключове значення з точки зору забезпечення власних геополітичних інтересів і національної безпеки. Адже це дозволяє вирішити для США ключове питання одночасних війн з різними противниками у різних кінцях світу. Адже в нових умовах США вже не можуть розраховувати на ведення переможних війн проти 2-х противників одночасно, що вимагатиме величезних коштів і напруження національної економіки.
Коен навіть пропонує розглядати підтримку України у війні проти РФ в якості потенційної моделі майбутньої оборонної стратегії Сполучених Штатів. Особливо з точки зору забезпечення США можливості вести переможну війну щонайменше з одним противником з одночасним стратегічним стриманням агресії інших, як передбачає Стратегія національної оборони США 2022 року.
США доведеться збільшити чисельність своїх збройних сил для перемоги в одній війні проти однієї великої держави, одночасно наростивши свою оборонну промислову базу (що ми зараз і спостерігаємо), для забезпечення перемоги у двох війнах одночасно. Одну війну США зможуть вести безпосередньо, а іншу – у форматі проксі.
Тому союзники продовжать підтримку України, оскільки з точки зору геополітики США потрібна перемога України у війні з РФ і максимальне послаблення агресора. Йдеться про забезпечення Вашингтоном виграшної позиції на майбутнє, щоб слабка Росія не могла допомагати Китаю воювати.
Чіпи, як фактор стримання
Поряд з політичною, Пекін має і дуже прагматичну мету заволодіння Тайванем, який домінує на світовому ринку виробництва мікрочіпів (напівпровідників) – ключових елементів практично усіх передових технологій, що мають вирішальне значення в американсько-китайській гонці озброєнь. На долю тайвансьхих компаній припадає до 63% цього ринку, у т.ч. 53% – у «Taiwan Semiconductor Manufacturing Company» (TSMC).
Наразі США дуже залежать від TSMC в частині виробництва високоякісних чіпів, що з точки зору Білого дому «ставить під загрозу здатність забезпечувати національну безпеку та потреби критичної інфраструктури Сполучених Штатів».
Пекін також залежить від тайванських чіпів і має намір позбутися цієї залежності шляхом оволодіння тайванськими технологіями, що поряд з контролем величезних запасів рідкісноземельних металів дозволить створити власний замкнутий цикл виробництва глобального рівня.
Отже, китайські плани щодо «возз’єднання» з Тайванем загрожують інтересам США. Тому питання чіпів у Вашингтоні розглядають в якості важливого інструменту стримування червоного Китаю. Першим кроком у цьому напрямку стало запровадження США у 2020 році нищівних санкцій проти китайської корпорації Huawej, найбільшого замовника високоякісних чіпів від TSMC.
Не випадково, що поряд з посиленням обороноздатності Тайваню Вашингтон також сприяє переносу TSMC виробництва мікрочіпів на територію США. Адже потенційно можлива війна на острові означатиме знищення унікальних чутливих високоточних потужностей з виробництва мікрочіпів, руйнування ланцюжків критично важливих поставок для виробників усього світу і виникнення масштабної економічної кризи.
Китай проти Китаю
Розташована на о.Тайвань (Формоза) Китайська Республіка (КР) вже понад 70 років постійно готується до відбиття можливого вторгнення з боку Китайської Народної Республіки (КНР). Йдеться про протистояння двох надто вже різних Китаїв, які не визнають суверенітету один одного.
Вважається, що основу китайських сил вторгнення на Тайвань становитимуть підрозділи морської піхоти з необхідними засобами транспортування і висадки на берег. За оцінками американського видання US Naval Institute Proceedings, її чисельність складає 35 тис. бійців (6 бригад) з перспективою збільшення до 100 тис. Для транспортування та висадки десанту на необладнане узбережжя китайці можуть використати низку десантних кораблів і штурмових катерів усіх існуючих класів.
Важливим елементом оборонної доктрини Тайваню є утримання противника на відстані за рахунок комплексного використання усіх наявних сил і засобів. Це означає пріоритет ВПС і ВМС, протикорабельних крилатих ракет великої дальності дії, артилерії, РЕБ і БПЛА. В ближньому бою, на випадок висадки десанту на берег, ставка робиться на сучасні протитанкові керовані системи, здатні знищувати бронетехніку. Йдеться про поступове знищення або знекровлення ворожого десанту ще на підході, за 100 км від острова.
Читайте також: ОУН і Тайвань проти СРСР і червоного Китаю
Важливою складовою бойового потенціалу ВПС КР є 29 бойових вертольотів AH-64E Apache Guardian i 69 AH-1W Super Cobra, 4-х середньовисотних БПЛА MQ-9B SeaGuardian, літаків-розвідників та каналу супутникової розвідки, що дозволить завчасно виявити наближення ворожих кораблів із десантом і забезпечити цілевказівку засобам ураження.
А от потужності військово-морських сил Тайваню (4 есмінці та 22 фрегати) є переважно застарілими. До сучасних належать лише 6 фрегатів типу La Fayette, 31 малий ракетний корабель (МРК) типу Kuang Hua VI з ПКР Hsiung Feng II і новий ракетний корвет-катамаран Tuo Chiang. На замовлення ВМС КР корпорація CSBC Corporation будує 4 мінних загороджувачі, 2 десантних кораблі-доки, 10 МРК та, що особливо важливо – 8 підводних човнів власної конструкції (перший має бути готовий у 2024 році).
За прогнозами, відкритому вторгненню на Тайвань передуватиме відповідна підготовка агресора, інфільтрація на острів сил спецназу (які провокуватимуть безлади в тилу і напади на представників влади), операції в інформаційному та кіберпросторі, у сірій зоні тощо. Військова кампанія Китаю в «сірій зоні» передбачає нерегулярну тактику на виснаження противника ще до початку війни, не вдаючись до відкритих боїв.
Буде завдано ракетних і авіаційних ударів по заздалегідь визначених цілях (насамперед, по об’єктах ППО), почнеться боротьба за панування у повітрі, висаджено тактичні повітряні і морські десанти. Залежно від успіхів цих акцій на блокований з усіх боків острів почнеться висадка морського десанту, а зайняття портів уможливить транспортування туди армійських частин з технікою.
Читайте також: Росія може розпастися через 10 років, а Китай напасти на Тайвань до 2024-го – опитування Atlantic Council
За класикою жанру, поряд з головним, для відволікання сил оборонців будуть передбачені допоміжні напрямки висадки десанту. Також, ймовірно, китайці спочатку спробують захопити Пескадорські острови, важливі для обох сторін в якості проміжної бази для авіації і ВМС.
Тайвань від початку має чинити опір, щоб виграти час до підходу сил союзників. Щоб запобігти наближенню морського десанту до острова, мінуватимуть усі потенційно небезпечні підходи, як на морі, так і на пляжах та задіюватимуть усі наявні засоби ураження, насамперед, крилаті ракети і авіація. Для обмеження маневру десантних кораблів агресора передбачена можливість мобільного мінування підходів до острова з повітря новітніми американськими мінами Quickstrike.
Потенційні сценарії повітряно-морської битви за Тайвань
Напруженість між КНР і США та сусідніми країнами станом на грудень 2022 року експерти оцінюють, як найбільшу за останні 30 років. Відтак, виникають питання, чи буде Піднебесна найближчими роками спроможна ефективно атакувати острів і подолати опір його захисників попри допомогу США та інших глобальних гравців? Як захистити Тайвань і які фактори будуть вирішальними під час можливої повітряно-морської битви навколо нього?
Відповідь на ці питання намагались дати експерти відомого вашингтонського незалежного Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS, Center for Strategic and International Studies), які провели військову гру з симуляції дій сторін за понад 20 сценаріями розвитку потенційно можливого конфлікту.
За базовими сценаріями, що передбачали швидке втручання у війну США і Японії, бойові дії швидко завершаться перемогою оборонців або змінять перебіг подій на їхню користь. За песимістичними сценаріями, наслідки бойових дій будуть різними, від часткової окупації острова китайцями до перемоги оборонців.
Три базові сценарії ґрунтувалися на ймовірному співвідношенні сил сторін і розвитку політичної обстановки у випадку вторгнення у 2026 році і відрізнялися лише напрямками висадки. Для 18 песимістичних сценаріїв організатори передбачали різні варіанти ускладнення обстановки для Тайваню, США і союзників. Насамкінець, 2 заздалегідь песимістичних сценарії – що буде, коли Тайвань чинитиме опір силам вторгнення наодинці, а також, за яких умов Китай може захопити острів, незважаючи навіть на військову допомогу США.
Читайте також: Foreign Affairs: Поки Китай інвестує в шахти в Латинській Америці, Захід повинен інвестувати в уми її жителів
Базові сценарії передбачали, що Тайвань буде захищатись рішуче, а США відреагують на агресію не пізніше ніж за кілька діб. Будуть використані авіабази на території Японії, яка також долучиться до захисту Тайваню. Союзники матимуть достатню кількість високоточної зброї далекого радіусу дії.
За трьома першими основними сценаріями («бліцкриг») десант на півночі острова у двох випадках зазнавав поразки на 14 добу. Третій сценарій передбачав можливість китайського удару по Тайбею, а агресор зазнавав поразки на 21 добу.
За базовими сценаріями, китайці можуть висадити на Тайвань близько 37 батальйонів, 7 з них до завершення боїв були б знищені. Площа захопленого плацдарму не перевищить 10% території острова. На 14 добу зосереджені там сили вторгнення матимуть проблеми з логістикою. Адже, втративши до 90% десантних кораблів і не захопивши жодного порту, китайці будуть змушені забезпечувати десант виключно повітряним шляхом.
Перемога захисників острова, за базовими сценаріями, буде досягнута ціною великих втрат. Так, Японія втратила б в боях до 112 бойових літаків, США – 270, тоді як Китай – лише 155. Остання обставина пояснюється тим, що під час повітряно-морської битви навколо Тайваню китайці розмістять свої кораблі на підходах до острова, переважно для прикриття десанту від атак авіації союзників. Своєю чергою, це зумовить значні втрати ВМС НВАК – 138 кораблів. Втрати ВМС США можуть сягнути 17 кораблів (зокрема, 2 авіаносця), Японії – 26.
Китайські втрати в літаках будуть пропорційно меншими також тому, що союзники завдаватимуть ракетних ударів по кораблях сил вторгнення, тоді як китайці зосередяться на ракетних ударах по базах США в Японії та по американських авіаносцях. Саме це (а не повітряні бої) зумовить більшість втрат союзників в літаках, а переваги союзних літаків 5-го покоління за такими сценаріями не матимуть особливого значення. Більшість американських літаків буде втрачена разом з авіаносцями, які за реалістичним сценарієм опиняться в межах досяжності китайських ракет і ймовірно будуть потоплені.
Агресор, за реалістичним сценарієм, не досягне своєї мети, втративши на Тайвані 22 тис. десантників. Решта 30 тис. опиняться без логістичного забезпечення з перспективою невдовзі бути знищеними або потрапити у полон. До того ж, ВМС НВАК втратять більшість великих надводних бойових і десантних кораблів.
Читайте також: Розворот на Тайвань
Гра підтвердила ефективність використання американською авіацією ПКР LRASM (дальність дії —600 км), але їхні запаси визнано недостатніми. Також ефективною проти надводних цілей виявилась авіаційна крилата ракета JASSM-ER, запаси якої у США сягають кількох тисяч. То ж, крилаті ракети великої дальності повітряного базування в умовах потенційної війни за Тайвань можуть виявитись більш важливими, ніж самі літаки з елементами малої помітності Stealth Bombers.
Падіння Тайваню відбулося лише одного разу – за сценарієм «Taiwan stands alone», коли він був змушений захищатись наодинці — на 10 добу боїв. На той час, згідно з ним, китайці висадили 165 тис. військ і контролювали усі логістичні шляхи. Перемога у такому випадку коштуватиме китайцям 23 тис. вбитих, знищенням 17 десантних і 17 ескортних кораблів, а також 240 літаків. А армія Тайваню припинить існувати.
Останній сценарій — Ragnarok — підтвердив, що повний нейтралітет Японії і заборона для США користуватися базами на її території у випадку агресії Китаю значно ускладнять обстановку для союзників, що межуватиме з поразкою. ВПС США за таких умов зможуть користуватись лише базами на острові Гуам і завдавати ударів по цілях з дозаправкою своїх бомбардувальників у повітрі. Це суттєво обмежить ефективність повітряних ударів США у порівнянні з базовим варіантом. Основний тягар бойових дій виносили б ВМС США і Тайваню. За таким сценарієм втрати союзників оцінювались у 15 великих бойових кораблів, зокрема 4 авіаносця.
Плани Піднебесної
З іншого боку,
Китай заявив про обрання щодо Тайваню безкровного, економічного шляху впливу з метою довести свою перевагу. Ймовірно, Пекін не полишив надії і на мирне «возз’єднання», залежно від результатів запланованих на 2024 рік президентських виборів на Тайвані і в США.
Як зазначив в інтерв’ю одному з українських ресурсів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Японії Сергій Корсунський, в грудні 2022 року Пекін почав змінювати войовничу риторику по відношенню до Тайваню і його союзників, передусім, США. Це супроводжується низкою кадрових перестановок у МЗС КНР на цьому напрямку та заспокійливими заявами відомства на користь діалогу і мирного розвитку відносин з обох боків Тайванської протоки.
Дійсно, Китай переживає сьогодні не найкращі часи, країна стикається з низкою внутрішніх проблем, падінням економіки і черговим спалахом коронавіруса тощо. І це не найкращі часи для війни за «возз’єднання з Тайванем». За оцінками CNN, така військова операція одразу ж негативно відіб’ється на становищі Піднебесної, порушить експорт і імпорт, від яких залежить виживання китайської економіки, залежної від ринків США і ЄС.
Натомість, американська розвідка оцінює обстановку навколо Тайваню не так оптимістично. Попри публічні миролюбні заяви про «об’єднання з Тайванем» без застосування сили, Китай продовжує готуватися до війни, ймовірність якої значною мірою залежить від результатів війни Путіна проти України. То ж, ризик військового конфлікту поступово зростатиме.
В інтерв’ю для американської компанії PBS у грудні 2022 року директор ЦРУ США Вільям Бернс повідомив, що Сі Цзіньпін доручив своєму військовому керівництву бути готовим до 2027 року (дата чергового з’їзду КПК) розпочати війну. Насамкінець, 27 січня 2023 року генерал Майк Мініхан, очільник транспортного авіаційного командування ВПС США, у зверненні до підлеглих офіцерів висловив думку, що вже у 2025 році їм доведеться воювати. З цим погоджується і новий голова комітету із закордонних справ Палати представників США Майкл МакКол. А голова оперативного командування ВМС США адмірал Майк Гілдей припускає, що Пекін може почати вторгнення на Тайвань навіть до 2024 року.
На Тайвані поділяють такі оцінки і вважають, що можливе вторгнення Китаю може відбутися навіть раніше, після завершення процесу модернізації НВАК (за планом-2025 рік). Йдеться про намір Сі доповісти на з’їзді КПК у 2027 році про успіхи і забезпечити собі переобрання на черговий термін. Так вважає очільник тайванської дипломатії Джозеф Ву в інтерв’ю для Sky News у січні 2023 року.
За повідомленням Reuters, з посиланням на генерального директора Бюро національної безпеки КР Чень Мін-Туна, Пекін уважно вивчає досвід війни в Україні для розробки власної стратегії «гібридної війни» проти Тайваню.
Своєю чергою,
в Тайбеї також ретельно вивчають уроки російсько-української війни, щоб у разі необхідності бути готовими реагувати належним чином на можливу агресію. Там заздалегідь готують усе необхідне на такий випадок, адже, на відміну від України, після початку бойових дій доставка на Тайвань закордонної військової допомоги буде просто неможлива.
Обнадійливі прогнози
За підсумками військової гри, проведеної CSIS, можна зробити висновок, що Китай скоріш за все не зможе провести ефективну атаку на Тайвань до 2026 року, зокрема за умов рішучої підтримки острівної держави США і союзниками. Якщо реальна обстановка на момент потенційного вторгнення відповідатиме припущенням за базовими сценаріями, агресор не матиме шансів на перемогу навіть за умов певного погіршення співвідношення сил. Кардинальне збільшення його шансів припускається лише у випадку, якщо союзники не встигнуть прийти на допомогу Тайваню, США зволікатимуть з наданням допомоги або Токіо заборонить США надання допомоги з використанням японської території.
Втім, ситуація тут виглядає обнадійливо. За повідомленням агенції Kyodo, ще наприкінці грудня 2021 року Японія та США погодили свої дії для захисту Тайваню на випадок можливого загострення ситуації. Поряд з прискоренням поставок озброєння і бойової техніки (літаки, танки, ракети, міни тощо), Корпус морської піхоти (КМП) США обладнає тимчасові бази на островах Нансей, розташованих на південь від Японських островів у бік Тайваню, а також на о.Гуам.
Водночас, з огляду на перспективу протистояння з Китаєм, в США триває масштабна реорганізація КМП, який має отримати нові мобільні сили і засоби, а тактика використання максимально відповідатиме новим умовам.