У Росії та окупованому Криму, за даними Міністерства закордонних справ, незаконно утримують 74 українців. Серед звинувачень, які Москва приписує громадянам України, – тероризм, екстремізм і шпигунство.
Водночас Кремль ігнорує всі звернення української сторони щодо обміну українських політв'язнів на утримуваних на території України росіян. У зв'язку з цим Україна подала позов проти РФ. Так, 28 серпня Європейський суд з прав людини зареєстрував нову Міждержавну заяву України проти Росії, яка стосується порушення прав українців, які незаконно утримувалися чи утримуються в Криму та РФ.
Тиждень.ua зібрав останню інформацію про стан та утиски бранців Кремля.
Фото: станом на 26 лютого 2018 року
Олег Сенцов
Суд РФ засудив українського режисера Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у тероризмі 25 серпня 2015 року. Росія відмовила Україні у передачі політв'язня, оскільки розглядає кримчанина як громадянина РФ (російське громадянство було нав'язане йому після незаконної анексії Криму). Натомість 14 травня 2018 року Сенцов оголосив безстрокове голодування, станом на 3 жовтня він голодує вже 143 дні.
Так, станом на 4 вересня український режисер схуд до 72 кілограмів. У зв'язку з голодуванням Сенцову колють внутрішні ін’єкції, а також надають підтримуючу суміш. Попри це, у нього серцева недостатність і ревматизм, гіпоксія (нестача кисню в органах, в основному серці і мозку), а також проблеми з печінкою і нирками.
Окрім цього, 28 вересня політв'язня вивозили з колонії до міської лікарні м. Лабитнагі для планового обстеження, де йому провели додаткові дослідження, лікарі-спеціалісти надали консультації, також – за результатами обстеження Сенцову провели корекцію лікування.
Про погіршення стану Сенцова свідчить той факт, що він написав заповіт, а саме – 10 вересня сестра політв'язня Наталія Каплан повідомила, що він на ім'я своєї подруги з Криму написав заповіт на свою творчість. Сенцов хоче, щоб у разі його смерті, їй передали роботу над його незакінченими фільмами і сценаріями.
За ситуацією з українським режисером слідкують як в Україні, так і поза її межами. Зокрема, задля підтримки політв'язня та збільшення шансів на його визволення, Україна номінувала Сенцова на Нобелівську премію миру. Водночас режисер став номінантом на премію ім. Андрія Сахарова "За свободу думки", його висунула найбільша в Європарламенті фракція Європейської народної парті висунула.
Крім того, 24 вересня мерія Парижу надала Сенцову статус почесного громадянина, рішення було ухвалене одноголосно.
Je remercie le #ConseilDeParis qui a voté à l’unanimité l’attribution de la Citoyenneté d’Honneur de #Paris à Oleg #Sentsov. #Paris sera toujours aux côtés des défenseurs des libertés individuelles, de la liberté d’expression et de la démocratie. #FreeSentsov pic.twitter.com/2s2eU8jJSH
— Anne Hidalgo (@Anne_Hidalgo) 24 вересня 2018 р.
Володимир Балух
У окупованому Криму 16 січня українського політв'язня Володимира Балуха засудили на три роки сім місяців колонії-поселення та оштрафували на 10 тисяч рублів. Однак 14 березня так званий Верховний "суд" Криму змінив вирок Балуху, а саме: суддя виключив з обвинувального акту пункт про придбання боєприпасів, у зв'язку з цим вирок змінили до трьох років та п'яти місяців позбавлення волі в колонії-поселенні. Натомість кримський "суд" 5 липня оголосили новий вирок українському активісту – п'ять років колонії та штрафу 10 тисяч рублів. У знак протесту Балух 19 березня оголосив безстрокове голодування, станом на 3 жовтня він голодує вже 199 днів.
Так, на 171 день голодування (5 вересня) стан активіста погіршився. Зокрема, у нього сильний біль у печінці та запалення вуха, також українець – продовжував втрачати вагу. Своєю чергою в СІЗО окупанти не надають належним чином політв'язню медичну допомогу. Згодом до зазначених проблем додався ще сильний біль в серці.
Крім того, 14 вересня стало відомо про жахливу подію – Балуха в сімферопольському СІЗО сильно побили та "погрожують позбутися". Адвокат політв'язня домовився про зустріч з ним на наступний день, однак його, передбачувано, не пустили.
Підтвердити інформацію про побиття активіста вдалося лише 18 вересня. Тоді стало відомо, що Балух отримав численні побої печінки, спини та голови, його стан надзвичайно тяжкий. Попри це, через п'ять днів з моменту зазначеної події медики так і не оглянули активіста.
Водночас Балух попросив привести до нього нотаріуса, щоб написати заповіт на випадок смерті.
Своєю чергою Уповноважений з прав людини в РФ Тетяна Москалькова заявила, що Балух нібито "сам порушує порядок" у російському СІЗО. За її словами, він "намагався зламати двері, поводився дуже грубо й зухвало по відношенню до працівників ФСВП". Однак вона запевнила, що до політв'язня не застосовувалися незаконні, протиправні або аморальні методи. У відповідь міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголосив, що не вірить словам російського омбудсмена. Клімкін підкреслив: "ви можете собі уявити, щоб людина, яка голодує шість місяців, виламувала двері? Я ні! Взагалі-то роль омбудсмена захищати людину від системи. Але схоже, що в Росії і тут усе навпаки".
Незважаючи на закликали Києва та світу, російська окупаційна влада Криму 10 вересня залишила без змін попереднє рішення суду, яким Балуху відмовили в умовно-достроковому звільненні.
Роман Сущенко
У Москві 4 червня суд оголосив вирок незаконно затриманому в Росії українському журналісту Роману Сущенку – він отримав 12 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Згодом, 12 вересня, Верховний суд Росії визнав законним рішення Московського міського суду. Федеральна служба безпеки Росії назвала журналіста кадровим розвідником, який нібито збирав відомості про діяльність російських Збройних сил РФ, зокрема його звинувачують у зборі інформації про вторгнення російських військ в Україну.
Після того, як російський Верховний суд визнав "законним" рішення щодо ув'язнення Сущенка, він заявив, що розраховує на обмін та пообіцяв родині, що обов’язково повернеться. Журналіст також відзначив, що перебуває у гарній фізичній та моральній формі.
Водночас відповідне рішення суду стосовно журналіста викликало обурення у низки високопосадовців України та світових організацій. Зокрема, президент України Петро Порошенко висловив обурення і заявив, що "в РФ досі триває 1937 рік, у той час як у нас триває боротьба з агресією Росії і боротьба за звільнення українських заручників Кремля". Натомість Міністерство закордонних справ України повідомило, що жодних ілюзій щодо "вироку" політв'язню не було, також відомство висловило протест Москві з даного приводу. У МЗС також вимагають від Росії негайно скасувати незаконний вирок у справі журналіста та забезпечити його звільнення й повернення в Україну. Своєю чергою перший заступник Верховної Ради Ірина Геращенко зазначила, що рішення Верховного суду Росії теоретично відкриває шлях до процедури помилування і передачі Романа, але на практиці все залежить виключно від волі володаря Кремля Владіміра Путіна. Міжнародна та Європейська федерації журналістів (IFJ/EFG) разом із професійними журналістськими організаціями України засудили вирок Роману Сущенку
Громадський захисник Марк Фейгін повідомив, що, ймовірно, етапування Сущенка затягнеться на 2-3 тижні. Згодом стало відомо, що його можуть відправити на етап 8 жовтня. Крім того, 19 вересня громадський захисник заявив, що журналіст отримав право на шість телефонних дзвінків і побачення з рідними до етапування з СІЗО Лефортово. Однак 3 жовтня він зазначив, що вже двічі не зміг потрапити до політв'язня. За його словами, через недопуск до Сущенка "підвисає" питання про побачення журналіста з сім'єю.
Микола Семена
Залізничний районний "суд" Сімферополя 22 вересня 2017 року засудив кримського журналіста Миколу Семену до двох з половиною років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. Однак 18 грудня 2017 року в окупованому Криму підконтрольний Москві Верховний суд ухвалив рішення частково пом'якшив вирок кримському журналісту – вирок пом'якшили в частині додаткового покарання, йдеться про заборону займатися публічною діяльністю на два роки, а не три, як було раніше. Семену звинувачують у публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ.
Так, журналіст подав скаргу на вирок "суду", яку 24 вересня зареєстрував Європейський суд з прав людини. Зокрема, захист Семени повідомив, що окупанти порушили статті Європейської конвенції, а саме – щодо втручання в особисте життя під час прослуховування і обшуку, несправедливий судовий розгляд та порушення свободи слова.
Крім того, 2 жовтня стало відомо, що українському журналісту відмовили в дозволі на виїзд з анексованого Криму для проходження лікування в кардіологічній клініці Києва.
Павло Гриб
Колишній прикордонник Ігор Гриб 28 серпня 2017 року заявив, що спецслужби Росії викрали його сина Павла в Білорусі. Згодом ЗМІ з'ясували, що ФСБ використала 17-річну дівчину, щоб заманити юнака до іншої країни. Гриба вивезли з Білорусі до Росії, його утримують у СІЗО Краснодара. Юнака звинувачують у схиляння до теракту в школі.
Так, 2 жовтня батько політв'язня повідомив, що в Павла досі заблокований рахунок для переказу коштів, а через відсутність коштів він не може купити продукти та ліки. Водночас він зазначив, що РФ дозволили передати ліки незаконно затриманому українцю. За його словами, передача ліків ув'язненому має бути звичайною процедурою і тут немає жодного досягнення. Гриб також наголосив, що в СІЗО "зробили те, що вони зобов'язані робити".
Крім того, батько Гриба зазначив, що нічого не знає про стан здоров'я сина, тому уточнив, що політв'язню передали ліки лише для підтримки стану здоров'я.