Зокрема йшлося про партнерство у виявленні та протидії гібридним загрозам. При цьому згадувалася активізація обміну інформацією між ЄС та НАТО та ситуативна обізнаність на рівні організацій. Як приклад наводився центр передового досвід з боротьби з гібридними загрозами, створений за ініціативою уряд Фінляндії, до якого були запрошені представники ЄС і НАТО. Центр повинен вийти на оперативну потужність у вересні цього року. А поки що розвивається напрямок стратегічних комунікацій, НАТО і ЄС почали координувати свою реакцію на ключові події, особливо на політичні кризи. Важлива роль цих зусиль на Західних Балканах.
Інший важливий елемент сучасних війн – кіберзагрози. НАТО і ЄС створили власні центри реагування на комп’ютерні інциденти. Згідно отриманої інформації, експерти цих центрів знаходяться в постійному зв’язку. Так, під час останніх масованих кібератак був інтенсивний обмін інформацією для запобіганню ураження об’єктів критичної інфраструктури.
Не залишаються поза увагою питання класичної військової співпраці. Між іншим мова йде про спільні військово-морські операції, наприклад операції «Софія» європейських ВМС та «Морський захисник» сил НАТО щодо патрулювання та попередження незаконної міграції в Середземному морі. Крім того, запущений пілотний проект партнерства з країнами, які не входять до складу Альянсу на рівні штабів та сухопутних сил. Зараз в цьому проекті задіяні Боснія і Герцеговина й Туніс. Збройні сили ЄС з 2003 року активно залучаються до спільних з НАТО військових навчань. Активізована й спільна робота у оборонній промисловості.
Розвиваються декілька спільних цивільних проектів. Зокрема нещодавно стартувала програма з розбудови прозорості в державному секторі.
На сьогодні головним завданням вважається оптимізація функцій між двома організаціями з прибиранням надлишкових або дублюючих. Для цього запланована оптимізація низки законодавчих актів для спрощення співробітництва між ЄС та НАТО. Адже для НАТО, як і для ЄС це можливий крок на посилення безпеки в регіоні.
Нагадаємо, 27 червня в Україні сталася масштабна хакерська атака, внаслідок якої невідомим вірусом уражено українські банки, державні та комерційні підприємства. За даними СБУ, переважна більшість інфікувань операційних систем відбувалася через відкриття шкідливих додатків (документів Word, PDF-файлів), які були надіслані на електронні адреси багатьох комерційних та державних структур. Кіберполіція та Служба безпеки надали рекомендації щодо захисту від вірусу. Крім того, у низці країн Європи та Азії, а також у Росії теж заявили про втручання хакерів.
8 червня у США розпочали розслідування масштабної атаки вірусу-здирника Petya.
Тим часом компанія Microsoft підтвердила інформацію про те, що масові кібератаки проти України спричинила програма для звітності та документообігу M.E.doc.