Тендітна молода дівчина, русяве волосся якої прикрашає віночок з жовтих квітів задовго до початку засідання у справі забудови на Бальзака 54-А вона, мешканка Троєщини, вже простягає свої документи охоронцям адміністративного суду на Хрещатику.
Для неї все починалось з боротьби за власне подвір'я. Втім, сьогодні її турбує не тільки воно. Кілька днів тому, лишивши маленьку дитину з чоловіком та завбачливо поклавши до сумки газовий балончик, вона їздила «воювати» на Березняки, де протестують проти будівництва у сквері на Серафимовича.
Бунтівна Троєщина
Іноді розуміння того, що кияни здатні врятувати себе самі, є у людей від самого початку. Як на Маяковського, 4, де під вікнами будинку ще з 2010 року намагаються звести торгівельно-офісний комплекс. “Тутешня громада завжди була активною”, – кажуть про мешканців проспекту. Тут завжди протестували. Тільки-но на конфліктній ділянці встановили паркан, на вулицю вийшло близько 300-400 киян, не згодних втрачати сквер, що відділяє житлові будинки від центральної транспортної магістралі району.
Сьомого серпня цього року на Маяковського розпочались справжні бойові дії. “Так, націоналісти підтягнулись, депутати. Але громада на Маяковського сама по собі сильна, вони самі реагували і підтвердили свій статус міцної громади”, – визнають свободівці, які підтримали протестувальників.
За три години «війни» рейдери встигли застосовували проти людей і гарячу смолу, і сльозогінний газ, і каміння. Однак громада перемогла – звільнила зелену зону від забудовників.
Кажуть, спровокували мешканців на відкритий конфлікт саме «тітушки». «Вони були налаштовані на бійню, – згадують очевидці. – Коли кілька активістів підійшли до паркану та почали вимагати показати їм дозвіл на будівництво, реакція «охоронців» була дуже агресивною. Активістів почали «поливати» з вогнегасників. Дісталось і міліції. Люди відреагували на свавілля бурхливо – почали ламати паркан».
Рейдери капітулювали. Кажуть, тікали через паркан, кидали свої речі, рюкзаки.
«Міліція не змогла зупинити рейдерів та зайняла позицію «нейтралітету». Це була маленька громадянська війна. Знаю, що деякі «спортсмени» потім сказали, що їм страшно, що вони будуть шукати нормальну роботу», – розповідає активіст Євген Карась
Тим часом, прокуратура Деснянського району звернулась до Господарського суду з позовом про визнання недійсним договору оренди на проспекті Маяковського, 4.
«Прокурорською перевіркою встановлено, що Київрадою у 2006 році спірну ділянку було передано в оренду на 5 років столичному товариству для будівництва торговельно-офісного комплексу. У подальшому Київрада внесла зміни до договору оренди, змінила орендаря на інший суб’єкт господарювання та подовжила строк оренди до 10 років. У вказаних діях прокуратура виявила порушення чинного законодавства, оскільки укладання договору відбулося за відсутності проекту землеустрою, затвердженого органом місцевої влади”, – відзвітували в прокуратурі.
Показово, що увагу на будівництво прокурори звернули тільки після початку “бойових дій“.
“Радикальні дії довели свою ефективність», – коментує Євген Карась. – «Де громада повстає – там відразу починає діяти прокуратура, закон відстоює інтереси громади”.
«Бордель» замість майданчику
15 серпня адміністративний суд визнав незаконним будівництво на Бальзака, 54а. За інформацією мешканців, приватний підприємець Рахімова планувала звести тут “ готельно-ресторанний комплекс(в народі «бордель») на місці, де мало бути маленьке дитяче кафе із дитячим майданчиком. Саме під його реконструкцію ділянку й надавали.
Це рішення також було прийнято під тиском громади – хоча й не такої войовничої, як на вулиці Маяковського. “Тут проти забудови мешканці вийшли разом із націоналістами. Ми їх дуже підтримали, і тоді люди зрозуміли, що можна й потрібно боротись”, – розповідає Євген Карась.
Також, на його думку, зіграв роль розмір ділянки. На Маяковського та Серафимовича під застройку мали піти чималі шматки зелених зон. На Бальзака зона забудови трохи менша, тому громада трохи спокійніше відреагувала на незаконну ініціативу. Але зараз, кажуть, “розкочегарилась” – тут є свій юрист, свої завзяті активісти.
До «громадянської війни» справа на Бальзака, на щастя, не доходила. «Зібралось чимало людей. Ми сказали міліції, щоб вона повідомила забудовнику, Рахімовій, що її «тітушки» мають забратись – інакше буде бійка. І бидло відступило під улюлюкання натовпу», – згадують активісти. Є інформація, що найманцям тут платили по 500 гривень.
Зараз представники забудовників, ймовірно, подаватимуть апеляцію. Якщо вони програють і її – не виключено, що забудовник все одно може спробувати вирішити питання силою.
Партійні сліди забудови на Серафімовича
У мешканців вулиці Серафимовича, що на Березняках, все ще попереду. “Незабаром завезуть “тітушок” та важку техніку. Там і далі будуть сутички”, – переконаний Євген Карась.
Однак є й довга історія протистояння. Вранці 13 серпня на активістів, які захищали сквер, напали “спортсмени в чорному”. Людей витягли з наметів на території будівництва та зайняли її. За деякими свідченнями, один з “охоронців” із гордістю продемонстрував членський квиток Партії регіонів. Хоча, це не факт – адже простежується тут слід іншої партії. Є інформація, що договір про оренду ділянки за адресою вулиця Серафимовича, 6а був підписаний у липні 2003 року генеральним директором ТОВ «Тельбін ІВА» Валерієм Іщенко, який наразі є народним депутатом Верховної Ради від партії УДАР. УДАР від такої “реклами” всіляко відхрещується – активісти партії Кличка вже навіть пікетували майданчик на Березняках разом із мешканцями району.
Хоча, відверто кажучи, УДАР ніколи не нехтував “тітушками”. Так, за даними “Української правди”, бійців у спортштанах завозив на виборчу дільницю кандидат-ударівець з 95 округу Олександр Юраков. А як розповідав Тиждень.ua колега Вадіка Румуна, “спортсмени” час від часу захищають “бізнесові інтереси” представників спортивної партії.
Як би там не було, на Серафимовича “тітушків” згодом відвели по команді забудовника. “Щоб не провокувати бійню, – впевнені активісти. – Вони ліквідували наметове містечко, а потім відвели бійців – щоб більше не було кіпішу”.
Сьогодні на Серафимовича продовжується чергування. Кажуть, ситуація тут найважча у Києві. Забудовники намагаються підкупити одних людей. Інших – залякують. 10 серпня громадський активіст Дмитро Фортунатов знайшов у багажнику свого авто саморобний вибуховий пристрій. Чоловік пов’язує це саме зі своєю громадською діяльністю, зокрема, спротиву забудовам на Березняках та Троєщині.
Борються з активістами і “законними методами”.
Людям, які протестували проти забудови на Бальзака, погрожують кримінальними справами. Міліцію цікавить, зокрема, спалення вагончику – тимчасового житла будівельників.
На Серафимовича людям погрожують, що у разі, якщо вони вирішать валити паркан – буде позов на 500 тисяч гривень збитків. “Ти, ти і ти, як голови ініціативної групи, будете сидіти”, – цитують активісти слова представників забудовника.
На Маяковського можуть відкрити провадження за хуліганство. “Чи звинуватить міліція людей в тому, що сама не змогла навести порядок та вгамувати банду рейдерів?”, – розмірковує Євген Карась.
Як свідчать численні справи проти активістів – може.