Десь там уряд Південної Австралії в твіттері (!) замовляє Ілону Маску електростанцію нового покоління, гігантський акумулятор на 100 МегаВатт-годин, який підключатиметься до споживачів в години пікових навантажень. В твіттері ж вони обговорили, скіко це буде мільйонів грошей і коли можна приступати. А тут вимагають електронних декларацій в прибиральниць громадських об’єднань, роздрукованих на 30 сторінках. Ще й перевірятимуть, чи задекларувала швабру. Бо контрагент ГО.
Десь там його PayPal, електронна платіжна система, що завоювала світ. Весь світ, крім України. Всі намагання ентузіастів привести PayPal в Україну, щоб спростити розрахунки для тих українців, яких обзивають фрілансерами, роками розбивалися о залізобетонні хвилеломи інструкцій Нацбанку. І кого цікавлять оті фрілансери, які не чекають милості від уряду й не гонять на експорт карпатський ліс, а давно вже працюють на якихось закордонних замовників і хочуть вводити свої гроші в неньку легально. Програмуючи, малюючи іконки та персонажів комп’ютерних ігор, перекладаючи технічну документацію тощо. А в нас старанно віджатий державою Приват24. Разом з однойменним банком, щоб не розмінюватися на дріб’язок.
Десь там його електромобілі Тесла на одній підзарядці проїжджають вже 400 км. А в нас по-перше, за станом доріг після зими судячи, схоже таки розікрали безпрецедентні гроші, виділені державою минулого року на ремонт автошляхів, тож Теслам просто нема по чім їхати, тільки джипами. А по-друге, так захищають ввізним митом „вітчизняного виробника”, який майстерно прикручує колеса на іномарки, від чого іномарки дорожчають вдвоє в порівнянні з сусідніми країнами, що всі їздять на литовських номерах.
Читайте також: У Tesla Motors запланували відкриття двох заправок в Україні
Десь там вперше другий раз використали першу (вибачте за цю цифрову тавтологію) ступінь його ракети Space X для виводу на орбіту супутника й планують відправити космічних туристів у політ навколо Місяця. А в нас ввели нікому незрозумілу абонентську плату за газові труби й планують ввести абонемент на електричні лампочки та унітази.
І все це, усі ці проекти, пов’язані з діяльністю, як запевняє нас пані Форостина, одного-однісінького Ілона Маска, хай і ексцентричного, але мільярдера? Її спроби на цих вигаданих взірцях виховати молоде українське покоління стартаперів розчулюють, але не більше. Та в нас би він ще за PayPal не відсидів!
Вражає точність вибору пані Форостини. Це може десь там Ілон Маск – жива людина, яка начиталася в дитинстві Рея Бредбері і тепер прагне переселити людство на Марс, не вкравши в українців жодного обленерго. В нас він – вже мем, символ всіх креативних сил людства, чесних мільярдів долярів, які прагнуть чогось більшого, ніж побудова футбольних стадіонів і пов’язаного з нею розпилу бюджетних коштів до чергового чемпіонату Європи чи світу. Як у твіттері домовитися про відкати?
Перший рік після Революції Гідності здавалося, що і в нас ці люди теж вийдуть на перший план. Судячи з кількості схем ухиляння від податків, ми дуже креативна країна, вся винахідливість якої досі виходила парою у свисток – у боротьбу за виживання під патронатом такої непередбачуваної держави. Ану як спрямувати цю винахідливість на корисні справи? Ну справді ж, чому так виклично успішні усі ті українці, яким довелося чи пощастило з України вчасно виїхати? Усі ці Ігорі Сікорські, Стіви Возняки, Богдани Гаврилишини, Андрії Ворхоли й Орести Субтельні? Чому наші колишні земляки в Канаді вже потихеньку перетворили Канаду на Україну здорової людини, а ми залишаємося Україною курця? Вони вже й космодром для українських ракетоносіїв будують, зрозумівши що від уряду вінницьких, як і від решти донецьких чи дніпропетровських українських урядів за двадцять п’ять років цього годі чекати. Навіть за царювання ракетника Кучми.
Читайте також: На зарядці
Зараз бюрократична машина вже дожовує без хрону останніх двох-трьох реформаторів в уряді прагматиків, якому звичніше обкладати поборами жовті труби газогонів, ніж прокладати трубу гіперлупа на Троєщину (ще один проект Маска, але нажаль – знову в Каліфорнії). Більше того, іноді здається, що уряд методично вживає всіх можливих заходів, щоб українська версія Ілона Маска не мала жодних шансів з’явитися. Хіба що він вчасно виїде в Канаду.
Втім справа тут не тільки в уряді. Будь який український уряд – лише втілення колективного підсвідомого 42 млн. українців. З 321 млн. американського населення, включаючи іммігрантів, ніхто й ніколи не обзивав Ілона Маска баригою. Правда ж дивно?