«Сам спосіб визначення й розподілу квот між учасниками ринку не був прозорим, і це позбавляє учасників ринку зернових можливості працювати в зрозумілих умовах», – заявив Тернер.

При цьому він зазначив, що введення квот стало несподіваним кроком, який лише погіршив бізнес-клімат в Україні.

«У 2010 році достатньо несподівано були запроваджені квоти на зернові (на їх експорт – ред.). Це означає, що люди, які займаються торгівлею зерновими, втратили можливість вільно купувати й продавати зерно. Таким чином, Україна, по суті, зробила крок, який погіршив бізнес-клімат, і це стало кроком, який блокує ведення бізнесу в Україні», – сказав Тернер.

При цьому посол Великої Британії висловив розуміння того, що Україна введенням квот на експорт зернових намагалася захистити свій внутрішній ринок. «Проте така ситуація, коли деякі компанії отримують можливість за допомогою квот на зернові заробляти гроші, а інші компанії – ні, сприяє корупції», – відзначив посол.

Постанову Кабінету Міністрів «Про встановлення обсягів квот на окремі види сільськогосподарської продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 31 грудня 2010 року», було прийнято 4 жовтня 2010 року під №938. Квоти було запроваджено на строк до 31 грудня 2010 року.

8 грудня 2010 року уряд продовжив режим квотування експорту зерна на один квартал, із 30 грудня 2010 року по 31 березня 2011 року.

22 грудня 2010 року міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк заявив, що уряд на початку 2011 року розгляне можливість скорочення термінів квотування експорту зерна.

Однак 26 січня 2011 року він заявив, що це питання не розглядається у зв’язку з погіршенням ситуації на світових ринках продовольства. При цьому він відзначив можливе збільшення квот на експорт зернових на 2,5-2,7 млн тонн: на 1 млн тонн пшениці і 1,7-1,5 млн тонн кукурудзи.