Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що його країна готова співпрацювати та підтримувати Україну, наголосивши, що для поляків проблема ОУН-УПА не є ключовою, бо вони розуміють важливість незалежної України для безпеки Європи. Однак при цьому він порадив українцям не будувати історичну ідентичність на таких особистостях, як, наприклад, Шухевич, "адже члени ОУН-УПА брали участь не тільки в злочинах проти поляків, а й в голокості".

Це вже не перший випадок, коли Польща вдається до політизації історичних питань, дражливих для обох країн. Тиждень.ua вирішив простежити, як розбіжності у баченні певних історичних моментів вплинули на нинішні українсько-польські відносини.

На початку липня Ващиковський запевнив, що Польща буде проти вступу України до Європейського союзу, якщо не вирішаться історичні питання. Він при цьому наголосив, що "з Бандерою до Європи не ввійдете". На його думку, у випадку невирішення питань може виникнути ситуація, у якій через незгоду Греції з назвою Македонії остання не може вступити до НАТО і розпочати переговори про членство в ЄС. Українське МЗС швидко відреагувало на гучні висловлювання польського колеги та викликало посла Польщі в Україні Яна Пєкло, закликавши не політизувати сторінки спільного історичного минулого.

У Польщі з моменту вторгнення військ РФ на територію України була розгорнута кампанія нищення українських військових пам’ятників і могил. Одним із найбільш резонансних є знесення пам'ятника бійцям УПА на кладовищі у Грушовичах 26 квітня 2017 року, яке назвали "першим легальним демонтажем нелегального пам'ятника". Організатори провокації не приховували, що їхньою метою є перешкоджання відзначення 70-ї річниці акції Вісла, тобто депортації 140 тисяч українців з рідних земель південно-східної Польщі на північ та захід.

Після скарг та обвинувачень з боку України Інститут національної пам'яті Польщі заявив, що могила вояків УПА може бути впорядкована на кладовищі у Грушовичах після проведення археологічних досліджень і підтвердження, що в цьому місці справді є останки українців.

Такі події не могли залишитись без уваги і в травні Український інститут національної пам'яті оприлюднив карту руйнувань українських пам'ятників у Польщі та польських пам'ятників в Україні. Так, впродовж трьох років у Польщі зруйнували або спаплюжили 15 українських пам’ятників. Натомість в Україні — чотири польських, і всі відновлені коштом української сторони. У Польщі ж не відновлений жоден. Статистика свідчить сама за себе.

Ще минулого року 22 липня Нижня палата польського парламенту таки ухвалила резолюцію щодо Волинської трагедії, назвавши її геноцидом польського народу, і це після того, як президент України Порошенко у Варшаві поклав квіти до пам'ятника жертвам Волинської трагедії, ставши на коліно перед ним. Такий крок української делегації, яка вперше відвідала пам’ятник, лише отримав високу оцінку від президента Польщі Анджея Дуди. 

Попри незгоди щодо сприйняття історичних фактів, Польща та Україна продовжують співпрацю у військовій сфері. Однак це можна пояснити, швидше за все тим, що поляки таким чином просто намагаються убезпечити себе від можливої агресії з боку РФ. Тому будування "спільної історії" наразі зводиться лише до певного колективного протистояння військовій небезпеці.