У таких випадках, щоб не допустити «рекламного» характеру розмови, ведучі мають брати на себе роль опонента і в буквальному значенні протистояти спікеру та піддавати сумніву його слова. Із дуету ведучих це вдалося зробити лише одній. Інша раз по раз влаштовувала гостю «теплу ванну» зручними запитаннями.
«Тепла ванна»
– Що для вас у пріоритеті – бізнес чи політика? – таке запитання пролунало на початку розмови.
– Не бізнес і не політика, – почав свою промову кандидат. – Ми повинні змінити саму парадигму роботи міської влади взагалі.
Ведучі не переривали розмірковування гостя про «парадигму». Хоча мали б переводити розмову до більш конкретних речей.
Разом із тим на уточнювальне запитання про те, як відбуватиметься призначення заступників, Іващенко дав цілком конкретну відповідь: «Не буде жодних «договорняків» та квот. Будуть конкурси».
Ведуча резонно запитала, а хіба нині таких конкурсів немає? На що отримала відповідь-бумеранг від кандидата: «Покажіть». І не змогла продовжити дискусію на рівні. Хоча такі конкурси тривають постійно і не зовсім зрозуміло, що нового пропонує кандидат.
Понад те, наразі обіцянка «без квот» узагалі виглядає фантастикою, адже кандидат входить до політсили із лише дев'ятьма мандатами із 42 депутатів міськради, які голосуватимуть за заступників. Та про все це обидві ведучі не зазначили й не спитали, щоправда, й важко було це зробити за 25 хвилин ефіру.
Читайте також: Вибори у Полтаві: олігократія збережеться, обличчя – зміняться
Понад 20 запитань, але – про обіцянки
До речі, виникло питання, навіщо у Полтаві вирішили працювати саме з двома ведучими? У цьому немає жодної логіки, вони часом навіть одна одну перебивали.
Після привітання показали графіку – біографія кандидата й інформація про Полтавську ОТГ. Вона тривала не більше хвилини, але зроблена була професійно та якісно – без зайвих ефектів, але з чіткою візуалізацією.
Протягом понад півгодинної розмови ведучі поставили гостеві більш як два десятки запитань. Лише кілька з них стосувалися не обіцянок кандидата, а його попередньої діяльності та кампанії, що справді могло б вплинути на рішення виборців. Це більше пасувало б рекламному ефіру, а не дебатам.
Не прозвучало запитань про несанкціоновану агітацію з боку його штабу, про оприлюднений фінансовий звіт з явно заниженими сумами, нібито витраченими на кампанію, про неправомірне використання персональних даних, про умови роботи в штабі журналістів одного з міських каналів тощо.
Можна це пояснити браком часу, але на запитання про «Карту змін» (мапа, на яку жителі можуть наносити проблемні місця Полтави, – одна з передвиборчих «заманух» кандидата) часу вистачило. Також зазначимо, що детально поговорили про підтримку, надану цьому кандидату від інших політсил. Але знову-таки – вкрай компліментарно, аж улесливо з боку однієї з ведучих.
Квінтесенцією цієї «теплої ванни» зі зручних питань став ось такий діалог:
– Чому інші кандидати вас підтримали? – запитала Наталія Шарай.
– Бо я нікому нічого поганого не зробив! – заявив Іващенко.
Ось діалог, який показує на прикладі, як часом журналісти не можуть протистояти потоку популізму та порожніх обіцянок кандидатів:
– Як розв'язати проблему комунікацій у місті? – запитала Наталія Шарай.
– Перший крок – забрати два комунальних підприємства з обласної у міську власність, – відповів Іващенко.
– А бюджет зможе потягти інвестиції?
– Зможе!
– А депутати підтримають? – запитала інша ведуча.
– Підтримають! (Нагадаємо, кандидат входить до фракції із дев'ятьма мандатами із 42 депутатів і не зможе одноосібно прийняти це рішення – Ред.)
Це була розмова ні про що. На цей потік популізму про «забрати і поділити» журналістки могли реагувати відкритими, а не закритими питаннями. Наприклад, уточнити, скільки боргів у кожного з цих комунальних підприємств, які кандидат хоче забрати і який бюджет їх повертатиме? Що робити з районними філіями, які обслуговують не лише місто?
Читайте також: Полтавщина. Перемога «Довіри», три з чотирьох депутатів облради – нові
Журналісти проти популізму
«Теплу ванну» компенсувала друга ведуча Карина Москаленко, яка двічі вчасно переривала спікера, коли він звалювався у дармохвальство й розповіді про те, який мікрорайон він збудував. Іващенко – забудовник, керівник будівельного підприємства, яке звело один із мікрорайонів у місті. Саме його під час агітації називали «зразковим».
А ще ця ведуча намагалася ставити гостю незручні, гострі, потрібні й актуальні запитання. Часто вони видавали відверто низьку компетентність кандидата у міських справах.
Наприклад, коли Іващенко зауважив, що проблему сортування сміття у місті розв'язати не так складно, знову наводячи приклад того, як це зробили в «його» мікрорайоні, то ведуча цілком стримано і спокійно запитала: «А куди ви потім це сміття діваєте?»
– Як куди? – не зрозумів одразу кандидат. – Поки що, на даний момент, усе вивозиться на Макухівське сміттєзвалище!
– Тобто фактично сортування немає, – підсумувала ведуча, і гість навіть розвів руками.
Для розуміння проблеми: збудувати сміттєпереробний завод – традиційна обіцянка кожного мера з кінця 2000-х, однак досі справа не зрушила з місця.
– Ми вимушені будемо будувати сміттєпереробний завод повного циклу!
– За які кошти? – запитала Карина Москаленко.
– Кошти Європейського банку реконструкції та розвитку, інших грантів, частково державного та місцевого бюджету…
– Чи знаєте ви, скільки він коштує? – незворушно вела далі журналістка.
– Так, знаю, але говорити поки не буду.
– А все ж – скільки?
– Від 4 до 6 млрд.
І тут втрутилася інша ведуча із запитанням про «культуру сортування сміття». А шкода, що не прозвучало, що 4-6 млрд – це щонайменше на один мільярд більше за весь річний бюджет міста у 2020-му! І таким чином обіцянки побудувати цей завод не підкріплені наразі нічим. Популізм та порожні обіцянки кандидата знову яскраво проявилися завдяки вправній роботі журналістки.
Штаб підвів кандидата
Узагалі, склалося враження, що штаб зовсім не готував свого лідера до дебатів. Можна вибачити йому суржик та недорікуватість у мові, зважаючи на неполітичне минуле кандидата, однак неприємний подив викликали репліки на кшталт готовності міфічних західних партнерів надавати кредити на перекриття боргів комунальних підприємств. Одна конкретна людина може цього й не знати, однак для чого тоді штаб і команда, якщо не готувати свого лідера до настільки елементарних речей?
Попри всі негативні моменти, є величезний здобуток у тому, що ці дебати таки відбулися, хоч і лише з одним кандидатом. Це здобуток і для «Суспільного», яке отримує гроші платників податків та намагається створювати збалансоване та неупереджене мовлення, і для міста, в якому, окрім одного, не залишилося неупереджених телеканалів. Гострі запитання таки пролунали бодай від однієї журналістки, кандидата раз по раз виводили на відверту розмову, а сам ефір справді був енергійним та цікавим. І навіть те, що кандидат Олександр Мамай обрав «відрядження» замість прямого ефіру, багато про що сказало виборцям.