Запоріжці із плакатами й транспарантами вимагають «Зупинити свавілля», «Відпустити мучеників» та відправити у відставку мера. Хтось це робить із переконань, інші – з безвиході…
Арештом року охрестили затримання запорізького бізнесмена Євгена Анісімова (або кримінального «авторитета» Анісіма, як називали його донині навіть на офіційному сайті МВС) українські ЗМІ. А відомий підприємець, голова наглядової ради холдингу GlobalSpirits, власник ТМ «Хортиця» Євген Черняк оголосив цей арешт «днем визволення Запоріжжя», прокоментувавши резонансну подію в одній із соцмереж таким чином: «Не по хуану оказалось сомбреро… Анисим – давай, до свидания!.. Запорожские поймут. Сегодня, 21 октября, День освобождения Запорожья от бандитских захватчиков…»
…А починали вони в місті майже водночас: Черняк іще наприкінці 1990-х узявся створювати «імперію напоїв», Анісімов теж розбудовував у той період свою «імперію». «Піднятись», як кажуть, останньому допомогли зв’язки з певними тіньовими угрупованнями, що розробляли шламові відвали металургійних підприємств Запоріжжя у славнозвісній балці Середня. Виживали найсильніші, а вже найуспішніші з них забезпечили собі чималий стартовий капітал для майбутнього просування олігархічними щаблями.
«Такого немає ніде в Україні!»
Останнім часом місцева «громадськість» нібито поділилась на два табори: одні (як подейкують, проплачені зацікавленою стороною) збирали «прихильників» Анісіма і приходили під стіни ГУ МВС України в Запорізькій області вимагати звільнення з посад міліцейських очільників. Вони наполягали, що це затримання – «підстава» й помста Володимира Серби (головний міліцейський начальник у регіоні). Натомість місцеві підприємці, з яких, за їхніми словами, три роки нещадно збирав данину заарештований тепер «смотрящий», справді святкували своє звільнення від тягаря. До речі, «свято» призначили саме на площі Фестивальній і саме біля недобудованого фонтана, що з легкої руки «мецената Анісімова» (як його любить називати місцеве керівництво – від мера Запоріжжя Олександра Сіна до керівника області Олександра Пеклушенка) мав стати «унікальним витвором, єдиним в Україні».
«Того, що Анісімов чинив у Запоріжжі, немає більше ніде в Україні! – переконує голова регіональної Ради підприємців Ірина Лєх. – Забрав під себе практично всі галузі: будівництво, медичні послуги, пасажирські перевезення. Всі державні тендери діставались йому. Він або мав відсотки з виручки прибуткових підприємств, або забирав їх собі, або просто виганяв із ринку, а сам займав порожню нішу». Не один запорізький підприємець був змушений покинути рідне місто, заморозити або й продати власну справу, не встоявши проти наполегливості «наглядача».
Після затримки за підозрою у здирництві (21 жовтня в аеропорту Бориспіль) оперативники чи не цілу добу обшукували розгалужену місцеву «імперію Анісіма». Знайшли численні пакунки з грішми (лише в одному з офісів – понад 5 млн грн: кажуть, то була денна «виручка»), а також зброю, документацію… За тиждень двоє запорізьких бізнесменів написали офіційні заяви про вимагання з боку Євгена Анісімова «в особливо великих розмірах»: Юрій Чекальський, співвласник ТМ «Хлібодар», та Юрій Коміссаров, голова наглядової ради ПАТ «Запоріжзв’язоксервіс».
Кілька годин поспіль давав свідчення в УБОЗі міський голова Запоріжжя Олександр Сін. Від коментарів по тому відмовився. А голова ОДА Олександр Пеклушенко в інтерв’ю місцевим медіа розповів, що й після арешту Євгена Анісімова не змінив ставлення до нього. Тим часом бізнесмени вимагають відставки обох чиновників за підтримку «наглядача» словом і ділом, про що й заявили на своїй прес-конференції. «Не може людина обіймати державну посаду, будучи пов’язана із криміналом, – вважає екс-прокурор області Володимир Шацький. – Наша влада належить мафії. І ми можемо вжити заходів, щоб вона пішла. Я сказав Сінові півроку тому: суши сухарі, бо сядеш».
30 жовтня попід стінами міськради відбувся мітинг-протест «Запоріжжя – проти свавілля!», на якому організатори оприлюднили звернення до депутатів із вимогами про відставку Олександра Сіна та Олександра Пеклушенка, кількох заступників міського голови та керівників комунальних підрозділів, безпосередньо пов’язаних із Євгеном Анісімовим.
«Лава на лаву»
На тлі індустріального пейзажу та багатонаціонального конгломерату, зібраного тут за 70 років радянської влади, в Запоріжжі таки підростає – «серед зойків і диму», як писав Павло Вольвач, оте непокірне «дитя передмістя» – типовий представник Південного Сходу України: з одного боку, все ще русифікований, бо так уже склалося історично, а з другого – такий, що прагне повернутися до українських традицій. Недарма ж Сашко Притула (керівник федерації козацького рукопашу СПАС) обходить щороку десятки запорізьких шкіл, залучає до бойових мистецтв молодих козачат, готує майбутніх учасників традиційних всеукраїнських змагань «Лава на лаву». Усе зовсім не однозначно. Олександр Притула «со товарищі» також став на захист Євгена Анісімова. Керівник федерації СПАС назвав його «людиною високодуховною»: мовляв, той регулярно підтримував розвиток козацьких бойових мистецтв у краї, під його патронатом відбувалися й нинішні змагання «Лава на лаву», й перші всеукраїнські ігри «Запорізька слава», й міжнародний фестиваль «Запорізький СПАС», і низка інших заходів, пов’язаних із пропагуванням січового духу. «Бізнесмен Анісімов – відома людина. Дуже багато допомагає у становленні та відродженні козацтва. Я знаю мало тих, хто займався б такою доброчинною діяльністю. Він бере участь у відновленні духовності й розвитку СПАСа. Ми це цінуємо», – заявив представник Низового війська Запорозького Олесь Сич…
Осторонь пристрастей, пов’язаних із резонансним затриманням, не залишилося навіть місцеве духовенство. Архієпископ Запорізький і Мелітопольський УПЦ МП Лука (той, що свого часу «завістив» годинник вартістю щонайменше 10 тис. грн. – Ред.) спробував захистити великого друга й помічника святої церкви розповіддю про те, скільки хороших справ зробив «меценат-добротворець». Однак запорізька громада вже третій рік поспіль є свідком відверто безбожної «справи паламарів», сфабрикованої та підтриманої очільниками місцевої єпархії УПЦ МП, тож архієрейське слово Луки пролило воду зовсім не на той млин, на який йому хотілося.
У справу втрутився й народний депутат України від ПР Олександр Дудка. Він намагався взяти підозрюваного на поруки. Проте обласний апеляційний суд залишив рішення Орджонікідзевського райсуду Запоріжжя (про двомісячне ув’язнення Євгена Анісімова) незмінним.
Як кажуть, це було б смішно, якби не було так сумно. Ті, хто й далі розмірковує над долею Запоріжжя та запоріжців, вважають, що і мітинги «незгодних» біля стін держустанов, і методичне вибивання із крісел чиновників, і арешт зухвалого «наглядача» Анісіма, і ще чимало вікопомних подій нинішньої осені – це лише певні кроки на шляху повноцінного (чи то повновладного) приходу до обласного центру олігарха Ріната Ахметова, нинішнього власника ВАТ «Металургійний комбінат «Запоріжсталь». Найімовірніше, там уже розпочався черговий перерозподіл сфер впливу. У місті подейкують, що запорізький «наглядач» Анісім останнім часом дещо втратив підтримку свого столичного покровителя Юрія Іванющенка (Юри Єнакіївського). І сталося це начебто через надмірну амбітність Євгена Анісімова.
Читайте також: Вибори у Запоріжжі: «каруселі», фальшиві екзит-поли та ніші ознаки перемоги ПР
Так чи так, а на «вільне козацьке місто» Запоріжжя нині претендують аж кілька рук і голів. Зокрема, окрім Ахметова це «газова» команда Сергія Льовочкіна, глави Адміністрації президента. У Запоріжжі її представляє Володимир Кальцев, місцевий бізнесмен, колишній секретар міськради, чотириразовий кандидат у мери й головний суперник Сіна на відповідних виборах 2012 року, на які Кальцев ішов тоді за підтримки Партії регіонів. Нагадаємо, Сін тоді переміг, заявляючи про себе як про опозиційного кандидата: на той час він очолював Запорізьку міську організацію ВО «Батьківщина». Однак після перемоги, вже традиційно для мерів-опозиціонерів, вийшов із цієї політсили і вступив у лави Партії регіонів. Колишній його супротивник також потерпів від натиску Анісімова – той за копійки вилучив у компанії «Александр», що належить Володимиру Кальцеву та його брату Сергієві, народному депутатові України від Партії регіонів, розкішний офіс у центрі міста.
Місто вирує, сперечається, робить припущення, але глибинних змін не чекає. Скоро президентські вибори. Той, хто змінив коней на переправі, не зробить ризикованого кроку собі на шкоду.