Автор відзначає, що ціна російських позик для Кіпру може виявитися зависокою в майбутньому. Насамперед ідеться про великі газові поклади, які нещодавно відкрили в економічній зоні республіки.
За попередніми оцінками експертів, тут залягає від 140 до 230 млрд м³ блакитного палива – друге найбільше за останнє десятиліття відкриття таких ресурсів, що може перетворити регіон Східного Середземномор’я на один із найперспективніших для розвідки та видобутку енергоносіїв у світі. За прогнозами уряду, морські газові родовища зможуть повністю забезпечити Кіпр власною енергією до 2017 року, а від 2019-го країна розпочне експорт сировини за кордон.
В оголошеному тендері на розробку 12 блокових шельфів братимуть участь понад 30 іноземних компаній, серед яких також російський газовий монополіст Газпром, «НоваТЕК» (другий гігант цієї галузі в Росії) та Газпромбанк.
«Перший сподівається не тільки видобувати сировину поблизу Кіпру, а й бути задіяним у будівництві газопроводу, яким паливо транспортуватимуть у Грецію. Очевидно, маючи зв’язані руки через кредитну залежність перед Москвою, Нікосія виявиться більш піддатливою, щоб задовольнити енергетичні апетити Кремля», – припускає автор.
Більше про те, чим загрожує Кіпру посилення залежності від Росії читайте у статті «Час випасати овець» у № 36 «Українського тижня».