Польща
13 травня польська компанія Polskie Gornictwo Naftowe i Gazownictwo (PGNIG) заявила про позов до Стокгольмського арбітражу на російські ВАТ «Газпром» і ТОВ «Газпром експорт».
В основу суперечки лягла зміна ціни на «блакитне паливо» за довгостроковими контрактами від 25 вересня 1996 року.
В PGNIG заявили, що намагалися порозумітися з Газпромом в питанні ринкової ціни на газ для Польщі, однак в РФ не погодилися на діалог.
Польська сторона зазначила, що на цьому етапі неможливо назвати суму відшкодування, якого вимагатимуть від Газпрому, однак наголосила, що досі сподівається на мирне врегулювання ситуації.
Наразі вартість російського газу для Польщі складає близько $400 за тисячу кубометрів. Щороку РФ імпортує до цієї країни близько 8 млрд кубометрів «блакитного палива». Якщо ціну знизять принаймні на $100, Польща економитиме близько 3 млрд злотих (понад $800 млн) щороку.
ЄС
22 квітня Єврокомісія висунула обвинувачення проти Газпрому, заявивши, що російська компанія перешкоджала формуванню єдиного ринку та справедливої ціни для усіх споживачів. Єврокомісар з питань конкуренції Маргрете Вестагер зазначила, що звинувачення стосуються угод Газпрому з 8-ма країнами ЄС – Латвією, Литвою, Естонією, Польщею,Чехією, Словаччиною, Угорщиною та Болгарією.
Зокрема, російська компанія, використовуючи свою владу на ринку, порушувала антимонопольні закони, перешкоджаючи потокам природного газу через кордони між країнами ЄС, завищувала ціни на паливо для окремих держав-споживачів та в обмін на газ вимагала зобов'язань для того, щоб зберегти контроль над газогонами.
Читайте також: The Economist: Справа проти Газпрому доводить, що Росія фактично ізольована
З дня висунення обвинувачень Газпром отримав 12 тижнів, щоб підготувати спростування, виплатити відшкодування або обидва варіанти одразу. В протилежному випадку російському монополісту загрожують штрафи розміром в $1,1 млрд чи більше. Крім того, ЄС зможе змусити Газпром змінити його бізнес-модель.
Експерти зазначають, що антимонопольна справа ЄС пішла б на користь Газпрому, якби в Кремлі її не сприймали, як політичний наступ. Зокрема, компанія отримала б імпульс для реструктуризації бізнес-моделі та пристосування до нових ринкових реалій, так як це вже зробили інші постачальники газу до Європейського Союзу. Разом з тим російська влада вважає справу політичною, і може спровокувати не тількии погіршення стосунків, а й зміну становища компанії на європейському ринку.
Литва
Восени 2014 року Литва подала усі необхідні документи в Скгольмський арбітраж для позову проти Газпрому через нечесне формування цін. В основі скарги лежала справа про завищення цін на «блакитне паливо» для Литви в період між 2004-2012 роками.
Позов ініціював попередній литовський уряд ще у 2012 році – після того, як Газпром порушив умови договору про приватизацію компанії Lietuvos Dujos (Литовський Газ), за яким російська сторона зобов’язувалася постачати газ за справедливою ціною.
Новий уряд Литви під керівництвом прем’єр-міністра Альгідраса Буткевічуса продовжив справу.
Розмір відшкодування країна оцінила у €1,4 млрд, а литовська влада пообіцяла у випадку позитивного рішення суду повернути зазначені кошти споживачам.
Очікується, що слухання у Стокгольмі пройдуть влітку 2015 року, а суд винесе вирок восени.
Читайте також: Угоди Газпрому з Китаєм та Туреччиною не такі успішні, як заявляє Путін – експерт
Німеччина
У липні 2014 року німецька компанія E.On Global Commodities SE звернулася з позовом проти Газпрому в Стокгольмський арбітраж, вимагаючи перегляду цін за довгостроковими контрактами.
Як повідомлялося, з 2012 року між Газпромом і E.On діяла «корегуюча» додаткова угода, яка дозволяла німцям купувати газ зі знижкою. У 2013 р. компанія отримала 19,6 млрд куб. м російського газу. Згодом Газпром відмовився надавати знижку за цією угодою, пославшись на зміну ринкових цін.
Україна
16 червня 2014 року стало відомо, що НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром» подали взаємні позови до Арбітражного суду у Стокгольмі . Позиція НАК «Нафтогаз України» зводилась до того, що встановлена ціна російського газу для України, незважаючи на те, що вона зафіксована у відповідній угоді, є завищеною і несправедливою. Крім того, 14 жовтня українська сторона подала додаткову позовну заяву, яка стосувалася контракту на транзит газу через територію України, однак Стокгольмський арбітраж відмовився об'єднати позови Нафтогазу.
За словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, загальна сума позовів української компанії до Газпрому перевищила $16 млрд.
За попередніми даними, українська сторона розраховує, що рішення Стокгольмського арбітражу стане відомим на початку 2016 року.
Читайте також: The Economist про Газпром: Європа більше не боїться «капосного газовика»