На початку 90-х львівські та київські газети друкували його «Житіє гаремноє» з головною героїнею Настею Лісовською. За словами пана Винничука, це була свідома провокація на замовлення головного редактора львівського«Post-Поступу» Олександра Кривенка.
«Тоді в редакцію приходили представники патріотичних організацій з вимогою припинити публікацію, яка ганьбить Роксолану», – згадує пан Винничук.
А от суспільного резонансу від читання вірша «Убий п…са» автор не чекав.
«Я не прагну піару і живу тихим життям, яке мене влаштовує. Жодних закликів до насильства в цьому вірші немає, я взагалі не кровожерний, за все життя одну лиш курку зарізав. Розмови про порнографію в літературі вважаю безглуздими, її там в принципі бути не може», – зазначає Юрій Винничук.
На закиди в «розбещенні» Марти Брижак письменник відповідає сміхом: «Я лише представив її слухачам».
Детальніше читайте: Порнографічний скандал з політичним присмаком: у чому звинувачують Юрія Винничука