На початку осені РФ уже кілька разів завдавала ударів по наших регіональних енергетичних підстанціях. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, атаки триватимуть і далі, однак Україна готова протистояти ворогу.
«Етап енергетичного терору в цей опалювальний сезон уже розпочався. Бачимо це за знищенням інфраструктури, виробництва, прокачування, зберігання пального. Однак ми набагато більше підготовлені та сильніші, ніж були минулого року», — заявив очільник уряду на Регіональному економічному форумі.
Під час опалювального сезону 2022–2023 років унаслідок ракетних атак ворог пошкодив близько 40 % усіх генерувальних потужностей. Під прицілом виявилися гідроелектростанції, теплові електростанції та теплоелектроцентралі, підстанції, призначені для передавання, перетворення й розподілення електроенергії та газодобувні об’єкти.
Як і минулої зими, найголовніші ризики — безпекові. Росіяни знову намагатимуться вивести з ладу українську енергетичну систему. Це питання розв’язується роботою української ППО.
Важлива наявність достатньої кількості газу в сховищах. Також занепокоєння спричиняє фінансове становище енергетичних компаній, та й загалом галузі електрогенерації та газової промисловості.
«Наявних запасів газу вистачить, якщо зима видасться теплою. Фактично завдяки теплим погоднім умовам минулого року вдалося заощадили близько 7 % блакитного палива. Дійсно, це багато, — пояснює виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк. — Крім того, споживання газу за останній рік в Україні як населенням, так і промисловістю скоротилося. Фактично ми вийшли на самозабезпечення, тому мало б вистачити власних запасів. Однак досі не відомо, який обсяг газу спалюємо на теплових електростанціях для генерації електроенергії. Така статистика не публікується в період війни. Якщо газу не вистачить, доведеться імпортувати з Європи. Наразі в ЄС достатні запаси палива. При такому завантаженні сховищ і теплій погоді ціни навіть у розпал сезону можуть впасти».
Найпроблемнішими залишаються регіони, розташовані вздовж лінії фронту. Там, окрім дронів і ракет, ворог може застосовувати балістичне озброєння «С-300», керовані авіаційні бомби, реактивну та ствольну артилерію.
«Наші енергетики завжди їдуть на будь-яку аварію. Навіть якщо станція розташована за декілька сотень метрів від лінії зіткнення. Нині близько 400 населених пунктів безпосередньо не мають електричної енергії, — наголошує експерт з енергетики Геннадій Рябцев. — Об’єктивно для цих регіонів точно нічого не можна гарантувати. Ситуація залежатиме від місцевих воєнних адміністрацій, які сьогодні намагаються подбати про громадян, що не встигли евакуюватися. Стосовно інших територій України жодних побоювань, адже підготовку до опалювального сезону здійснюють не політики чи мери міст, а енергетики. Повірте, вони працюють ефективно. Завдяки міжсезонним ремонтам маємо запас міцності як за потужністю генерації, так і для розподілу. Тобто є чим замінити пошкоджене обладнання. Резерви потужностей по генерації є, хоча й невеликі. Краща ситуація з розподілом. Якщо якась підстанція вийде з ладу, можемо використати резервні маршрути енергопостачання».
Читайте також: «Ризикований план». У Європі реально розглядають українські газосховища як резерв для наступної зими — Bloomberg
Партнери з-за кордону дійсно допомагають з необхідним обладнанням. Однак можливості перекидання резервних ліній між регіонами обмежені, додає Святослав Павлюк. Проблема в тому, що в Україні немає високовольтних ліній електропередач напругою 750 кВ. Доводиться працювати навіть не на 380–400 кВ, а фактично на 110 кВ.
Чи будуть вимикати світло
Минулої зими українці пережили так званий блекаут. Через обстріли ми вимушено були без світла від кількох годин до кількох днів. Попри це, навчилися жити в умовах як аварійних, так і планових вимкнень. Відповідні графіки за кожною адресою можна було перевірити на сайтах постачальників електроенергії.
«Цьогоріч також будуть стабілізаційні вимкнення електроенергії взимку. Це той період, коли споживання ресурсу зростає. Тому в пікові години навантаження ліній може виникати дефіцит електроенергії. У разі пошкодження обладнання в тому чи іншому регіоні також можуть застосовуватися стабілізаційні вимкнення. Ці графіки будуть відомі населенню заздалегідь», — каже Геннадій Рябцев.
У Міенергетики переконують, що енергетичну систему України перед опалювальним сезоном вдалося відновити на 80 %. Принаймні в жовтні потреби в стабілізаційних вимкненнях світла не буде.
Скільки коштує комуналка для українців
На час воєнного стану та впродовж шести місяців після його скасування в Україні діє мораторій на підвищення вартості комунальних тарифів для населення. Зокрема, не можуть зрости тарифи на газ, тепло й гарячу воду.
НАК «Нафтогаз України» продає населенню газ за ціною 7,96 грн/м3. Водночас улітку на європейських хабах мінімальна вартість блакитного палива становила $300/1000 м3 — трохи більш як 11 грн/м3.
«Тарифи на природний газ як товар і його розподіл визначаються Кабінетом міністрів. Нині вони фіксовані для всіх домогосподарств, — наголошує Геннадій Рябцев. — Питання ж вартості централізованого теплозабезпечення, підігріву води — у віданні органів місцевого самоврядування. Тут Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) тільки розробляє методику визначення вартості послуг. Наразі неясно, за якою ціною Нафтогаз має відпускати газ для теплокомуненерго. Найімовірніше, найближчим часом питання розв’яжуть в адміністративному порядку. Ідеться або про реструктуризацію боргів теплокомуненерго, або про відтермінування сплати. Однак населення насправді не має перейматися цим. Питання розв’язують органи влади. За будь-яких рішень вартість послуг централізованого теплопостачання для громадян змінюватися не буде».
Експерт радить українцям не звертати уваги на спекуляції навколо теми підняття вартості житлово-комунальних послуг після підписання меморандуму про виділення Сполученими Штатами $522 млн на енергетичні проєкти в Україні. Насправді ж у тексті документа йдеться про план лібералізації ринків. Тобто уряд зобов’язаний запропонувати план, за яким, можливо, у майбутньому будуть змінюватися тарифи. Однак наразі ціни ніхто підвищувати не буде.
Водночас підприємства навіть на час дії воєнного стану можуть переглядати вартість електроенергії та водопостачання. Востаннє тарифи на електрику зростали в червні цьогоріч. Наразі побутові споживачі платять 2,64 грн/кВт·год. Щонайменше до кінця 2023 року тарифи на електроенергію для населення більше зростати не будуть. До перегляду цін тариф становив 1,44 грн/кВт·год, якщо за місяць було спожито до 250 кВт·год. Якщо більше — 1,68 грн за кВт·год.
Читайте також: Змінюємось і адаптуємось. Що зараз відбувається з економікою України
На зростання тарифу для домогосподарств безпосередньо вплинули наслідки ракетних атак по критичній інфраструктурі. Зростання ціни за електроенергію потрібне для відновлення енергетичної системи України, яка була зруйнована або пошкоджена ворогом, пояснюють урядовці та енергетики.
До підняття тарифів домогосподарство, яке спожило за місяць 200 кВт, платило 288 грн. Тепер же платять 528 грн.
Промисловим підприємствам електроенергія обходиться вдвічі дорожче: 6 грн/кВт·год.
Експерти стверджують, що тариф на електроенергію для населення все ж залишається збитковим.
«Насправді ціна на електроенергію — досить умовна цифра. Бо в момент, коли сонце активне, маємо надлишок генерувальних потужностей. В інших країнах у цьому разі вартість електроенергії може бути негативною. Але в Україні ціна на електрику не змінюється. Держава зобов’язана викуповувати цю електроенергію, навіть якщо диспетчер не має куди її подіти й дає команду на від’єднання станції від електромережі. По суті, ми платимо багатьом станціям за те, що вони могли б виробити МВт електричної потужності, але вони його не виробляють і від’єднуються від мережі. Якби в нас була змінна вартість електроенергії, могли б закачувати дешевий ресурс у момент його надлишку. Робити це треба за допомогою засобів зберігання. Наприклад, гідроакумулювальних станцій чи батарейних блоків. Але наразі коштів на розвиток системи зберігання немає», — каже Святослав Павлюк.
Додає, що реальна вартість електроенергії складає близько 4,5–5 грн/кВт·год, адже тариф складається з трьох компонентів: генерації, передавання магістральними та розподільчими лініями.
«У деяких областях тариф на розподільчий компонент становить понад 2 грн. Наприклад, у Чернігівській. Тож тариф на електроенергію для населення не покриває навіть її доставки. Така система, як снігова лавина, накопичує борги на рахунках генерувальних підприємств. Ситуація не зміниться, поки відбуватиметься дотування населення», — пояснює Павлюк.
За його словами, така ситуація склалася у сфері теплопостачання. Там узагалі немає приватних компаній, адже ринок збитковий. Місто може дотувати комунальне підприємство. Водночас дотувати комерційні компанії забороняє бюджетний кодекс.
«Торік понад 90 % виготовлених в Україні пелет (гранул циліндричної форми, виготовлених із торфу, деревних відходів та відходів сільського господарства або з вугілля. — Ред.) експортували. У момент, коли в країні спостерігається дефіцит енергії, наші відновлювальні джерела дотують енергетику Євросоюзу. Власнику пелет вигідніше продати їх за кордон, адже вартість енергії, згенерованої з них, там у рази більша. Без вирівнювання ціни газу до реального рівня в нас і надалі не буде попиту на відновлювальні джерела енергії. Краще кошти, за які дотуємо населення, направити на заходи з енергоефективності. Допомагати людям утепляти житло, замінювати вікна, встановлювати в будинку системи відновлювальних джерел енергії з переходом на теплові помпи», — підсумував Святослав Павлюк.