"Компромісна" дата перевиборів у проблемних округах – 15 грудня
Призначенням повторних виборів у мажоритарних округах, де минулого року Центральна виборча комісія так і не встановила результатів, Верховна Рада нарешті розв'язала майже річну епопею. Зауважимо, що таким рішенням ЦВК створила справжню політично-законодавчу дискусію. Так, тоді ще заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва й місцевого самоврядування, член фракції НУ-НС Юрій Ключковський заявив, що, прийнявши таке рішення, ЦВК визнала, що нездатна виконувати свої повноваження. А парламент, за його словами, не має повноважень розглядати призначення повторних виборів депутатів Верховної Ради у мажоритарних округах.
Голову правління Комітету виборців Олександра Черненка також здивувало рішення Центрвиборчкому. «Якщо ЦВК за сукупністю обставин не може встановити результати виборів на даних округах, вона може призначити своїм рішенням проміжні вибори, які мають відбутись не пізніше як за 60 днів після опублікування рішення ЦВК», – пояснив він.
Попри дискусії політиків та експертів це питання вирішив таки парламент. Отож повторні вибори відбудуться 15 грудня і лише у п'яти округах: №94, 132, 194, 197 та 223. За таке рішення у Раді проголосувало 185 депутатів (з 208) від ПР, 67 (з 92) – від «Батьківщини», 34 (з 42) – від фракції УДАР, 31 (з 36) – ВО «Свобода», 31 (з 32) – КПУ та 23 (з 33) позафракційних. Закон має разову дію та втратить чинність після проведення виборів. Виборча кампанія триватиме 60 днів та має стартувати за два місяці до дня голосування.
До речі, раніше Партія регіонів наполягала на перевиборах відразу у семи округах – ще в №11 та №71 окрузі, де виграли депутати Павло Балога та Олександр Домбровський (обидва – позафракційні), яких пізніше було позбавлено мандатів за рішенням суду. Проти цього категорично виступала опозиції, заявлявши, що позбалення їх мандату – незаконне.
Щодо дати проведення виборів, то провладна більшість називала наступні: 18 серпня, 25 серпня, 27 жовтня та 22 грудня.
Натомість опозиційні фракції «Батьківщина», «Свобода» і УДАР наполягали на проведенні повторних виборів наприкінці жовтня, пояснюючи, що решта дат погано впливатиме на явку виборців. Згодом лідер "Батьківщини" Арсеній Яценюк називали і такі прийнятні дати – 8 або 15 грудня.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко називає призначення перевиборів на 15 грудня компромісним рішенням.
"Це – компроміс, який на сьогодні влаштовує всіх. Так, опозиція пішла на певні поступки, але головне, щоб вибори відбулися. І так вже пройшов майже рік", – зазначив він.
Голова Комітету виборців Олександр Черненко також з цим погоджується і додає: "Звісно, це не найбільш вдала дата, якщо говорити про нормальну організацію виборчого процесу і участь виборців. Однак я би не ставив дуже високу залежність їх проведення від дати. 15 грудня – оптимальна дата. Тим паче, все таки була предметом компромісу. Що стосується явки виборців, то думаю, що вона буде дещо нижчою, ніж минулого року – близько 50%. Можливо дещо менша спостерігатиметься в київському окрузі, тому що столиця традиційно голосує неактивно".
Передісторія: вилучення бюлетенів в Первомайську та протести в Києві
Округ №94 (Обухів, Київська область), де змагалися кандидат від «Батьківщини» Віктор Романюк та кандидат від Партії регіонів Тетяна Засуха (дружина екс-губернатора області). За підсумками підрахунку протоколів з мокрими печатками лідирував Романюк. Однак Київський апеляційний адмінсуд скасував результати виборів на 28 дільницях, де перемагав Романюк, і на першому місці опинилася Засуха.
Округ №132 (Первомайськ, Миколаївська область), де змагалися кандидат від опозиції Аркадій Корнацький і заступник голови Миколаївської облдержадміністрації Віталій Травянко (ПР). За першими даними на сайті ЦВК після підрахунку 100% голосів відрив Корнацького від Травянка склав 4 167 голосів. Однак через добу дані на сайті змінилися на користь регіонала. Опозиція почала вимагати перерахунку.
Подальші події у Первомайську привернули до себе увагу всієї України. Так, в ніч з 1 на 2 листопада співробітники Державної виконавчої служби вилучили протоколи засідання виборчої комісії. У супроводі бійців «Беркута» вони спробували вивезти їх на автобусі, але дорогу їм перекрили місцеві жителі (за фактом фактом блокування проїзду співробітників ДВС порушено кримінальну справу). Поки у Первомайську тривало протистояння, голова і чотири члени окружкому доставили протоколи у Центрвиборчком. «Факт прийняття протоколу означає його легітимізацію», – зазначив тоді ще голова ЦВК Володимир Шаповал. У той же час, він доручив перевірити всі протоколи цього окружкому "до коми".
В окрузі №194 (Черкаська область) боротьба точилася між кандидатом від опозиції Миколою Булатецьким та самовисуванкою Валентиною Жуковською.
Є округи, де опозиціонери набрали більшість голосів відповідно до даних протоколів з мокрими печатками, однак в кінцевому результаті перемогли провладні кандидати. Приміром, округ №197 (Канів, Черкаська область), де змагалися кандидат від «Батьківщини» Леонід Даценко та самовисуванець Богдан Губський. Коли на цьому окрузі було пораховано 88,35% протоколів: Даценко випереджав Губського на понад 2%. Однак після обробки 100% протоколів Губський переміг з результатом 35,65% голосів. Даценко набрав – 31,82% голосів.
Округ №223 (Київ, Шевченківський район) тривала боротьба між кандидатом від ВО «Свобода» Юрієм Левченком та самовисуванцем Віктором Пилипишиним (екс-голова Шевченківської районної у Києві ради та державної адміністрації). Левченко заявляв, що, згідно з первинними протоколами ДВК, він випереджав свого суперника Віктора Пилипишина більш як на 900 голосів. Однак під час перерахунку голосів виявилося, що бюлетені за Левченка були зіпсовані, визнані недійсними, і таким чином Пилипишин випередив суперника. На сайті ЦВК саме Пилипишин був оголошений переможцем. У листопаді минулого року прокуратура Києва порушила справу за фактами фальсифікації на цьому окрузі. Втім, у серпні цього року повідомила, що поки не отримувала матеріалів досудового розслідування від київської міліції.
Ціна перевиборів – 22 млн грн.
Щойно депутати узаконили дату проведення повторних виборів у ЦВК почали турбуватися про нестачу коштів для цього. За словами, заступника голови ЦВК Андрія Магери, на проведення виборів у п'яти мажоритарних проблемних округах в Україні знадобиться 22 млн грн. Він також пояснив, що передбачені раніше в держбюджеті кошти на проведення в поточному році проміжних і повторних парламентських виборів Кабмін направив "на відшкодування заборгованості перед підприємством "Ситронікс" за відеоспостереження, яке було в Україні (на парламентських виборах у жовтні 2012 року)".
"Тому немає ні єдиної копійки на проведення цих повторних виборів", – констатував він.
А отже депутатам треба ще внести зміни до закону про держбюджет та виділити ці кошти.
Опозиція ставить на "старих" кандидатів, ПР – не виключає появу "нових облич"
Опозиція була одностайною у своїй позиції щодо висунення у так званих проблемних округах тих же кандидатів, що брали участь у виборах-2012. Тобто на 94 окрузі – це Віктора Романюка, на 132 – Аркадія Корнацького, на 197 – Леоніда Даценка, на 196 – Миколу Булатецького, на 223 – Юрія Левченка.
Натомість позиція ПР щодо своїх кандидатів – досить нестабільна. Зокрема, у політичній силі не виключали, що кандидатами в проблемних округах можуть бути "нові обличчя". Згодом лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що ПР висуватиме своїх кандидатів на довиборах як самовисуванців.
Разом з тим, у ЗМІ з'явилася інформація, що ПР нібито давала завдання губернаторам балотуватися на виборах до п'яти проблемних округах, щоб отримати перемогу за допомогою адмінресурсу. Регіонали це звісно заперечували. Єфремов зазначав, що при висуненні своїх кандидатів партія "виходила з принципу: підтримують люди або не підтримують", а для визначення рівня підтримки є соціологія.
Після визначення дати повторних виборів ПР і КПУ озвучили нову ідею: чекають на пропозиції щодо кандидатур у народні депутати в проблемних округах від своїх регіональних осередків.
Водночас у штабі опозиційного кандидата по округу N94 Віктора Романюка повідомили, що конкуренцію їх кандидату, швидше за все, складе голова Київської обласної державної адміністрації Анатолій Присяжнюк. Про свій намір брати участь у майбутніх виборах заявив і народний депутат VI скликання Юрій Кармазін, який увів скандальну практику позбавлення народних депутатів повноважень через Вищий адмінсуд.
Експерти не виключають спробу деяких кандидатів отримати мандат, не оглядаючись на євроінтеграцію
Проведення виборів у п’яти проблемних округах, як відомо, потрапило до переліку головних вимог ЄС для підписання угоди про асоціацію, що очікується на саміті у Вільнюсі наприкінці листопада цього року. Ця умова навіть потрапила до так званого"списку Фюле" – домашнього завдання для України перед самітом у Вільнюсі.
Експерти погоджуються, що саміт міг би відігравати роль "стримуючого фактору", якби вибори відбулися напередодні.
"Якби вибори відбувалися напередодні саміту, то це був би певний стримуючий фактор для тих, хто збирається порушувати законодавство. Втім, не варто забувати, якщо угода може бути лише підписана (на саміті у Вільнюсі. – Ред.). А тому, якщо влада знов почне "безпрєдєльнічать", це загрожуватиме її ратифікації", – заявив Олександр Черненко.
Втім, він не виключає, що окремі кандидати не зважатимуть на європейські перспективи України. "Їх цікавитиме виключно депутатський мандат, тому це не залежатиме від того, відбуваються вибори до чи після саміту", – додав він.
Володимир Фесенко вважає, що саміт може позитивно позначитися на процесі залучення європейських спостерігачів на повторних виборах.
"В опозиції буде можливість активізувати контакти з Євросоюзом, запросити на ці вибори і на фазу голосування європейських спостерігачів, що може стати чинником стримування адмінресурсу і певних махінацій", – прогнозує він.