«Де тут можна проголосувати?» – жінка середніх літ уже 10 хвилин блукала арбатськими провулками в пошуках дільниці. Вона з тих, хто несподівано для самих себе після парламентських виборів спочатку вийшов на Болотну, потім на Сахарова, а тепер опинився біля урн для голосування. Як і більшість аполітичних людей, які цього разу не проігнорували виборів, вона не тішила себе ілюзіями з приводу перемоги не Путіна. Явка на дільницю для них – швидше не ознака переконаності в тому, що в Росії щось може змінитися, а демонстрація прагнення змін: «Я навіть знайшла у виборчому списку кандидата, якому симпатизую. Це точно не Путін. Я не вірю, що в цій країні дозволять зміни, але дуже цього хочу».
Ті, хто раніше вважав вибори марною тратою часу, 4 березня прийшли на дільниці й поставили галочку за когось із кандидатів, аби тільки Путін не назбирав неправдоподібної кількості голосів. «Я прийшов сюди, щоб цього разу мій голос не вкрали», «Я не підтримую нікого, але й сидіти вдома не можу», «Сподіваюся, що за рік-два з’явиться альтернативна Путіну кандидатура, за яку захочеться проголосувати», «Мене все влаштовує, і я не хочу революцій, помаранчевих, білих чи блакитних», «Я не бажаю жити й померти за правління Путіна», – такими фразами росіяни мотивували свій прихід на виборчі дільниці в Москві.
Читайте також: Президентські вибори в РФ. «Каруселі», «печиво» і сльози Путіна
Дехто свідомо псував бюлетень, власноруч дописуючи графу «проти всіх», ставлячи в ній жирну «пташку». Були люди, яким цікаво своїми очима подивитись, як усе відбувається, чи справді мають місце фальсифікації. А якщо так, то великий успіх – зняти їх на мобільник або ай-пад, а потім завантажити в інтернет. У нинішній Росії це також вияв громадянської активності.
Навіть прихильники комуністів, які звикли до традиційного другого місця свого лідера Ґєннадія Зюґанова, але віддано вчетверте прийшли за нього проголосувати, свою любов до «червоного» обранця цього разу пояснювали лексикою Болотної: «Спочатку нам говорили, аби лиш не війна, потім – щоб була стабільність. Ця стабільність тільки віртуальна, в зомбоящику, а реальна набагато гірша. Може, нарешті ми перестанемо бути зомбованими? Може, хоч молодь поживе?» – пояснювала прихильниця Зюґанова пенсіонерка Наталья Андрєєвна, киваючи на юних спостерігачів.
На дільницях тільки й мови, з яким результатом може перемогти Путін і що буде після виборів. «У вас в Україні від часу Помаранчевої революції вже двічі змінилася влада, а в нас стабілізець. Вони так просто її не віддадуть, але й ми не готові її подарувати», – каже спостерігач Алєксєй, який за власним покликанням записався на добове чергування від громадської організації «Гражданин Наблюдатель».
Атмосфера у штабах дзеркально відображала настрої на дільницях. Поки спостерігачі полювали в їх стінах за порушеннями, в штабі Путіна кипіла робота. В ситуаційному центрі спостерігачів «За чесні вибори», якому виділили невелике приміщення у штабі головного кандидата, уважно вислуховували скарги про порушення на дільницях і приймали протоколи, щоб потім звірити їх із підсумковими даними ЦВК. Велика електронна мапа Росії показувала дивовижну одностайність народного вибору, в бенкетній залі вже накривали легкий фуршет із шампанським, а коридорами вешталися кілька десятків зірок, так звана група підтримки – Валєрія, Стас П’єха, Міхаіл Боярскій, Нікіта Міхалков, Фьодор Бондарчук, Олєґ Табаков, голова путінського штабу Станіслав Ґоворухін…
Довірені особи хвалили Путіна за те, що встановив камери на дільницях. Запропоновану опонентом, письменником Борісом Акуніним під час першого мітингу на Болотній площі новацію з камерами однопартійці ВВП назвали вдалою знахідкою його виборчої кампанії. А глава Адміністрації президента Сєрґєй Іванов зауважив, що це взагалі були «найстерильніші вибори за всю історію, яких він не бачив навіть у Європі».
Читайте також: Путін обіцяє вирішити всі проблеми, але не каже, як це зробити
«Але є люди, яким хоч навиворіт вивернися, хоч звук, хоч запах покажи, але вони все одно говоритимуть, що все сфальсифіковано», – скаржився на опозицію штабіст і депутат Держдуми Вячєслав Лісаков.
Результат Путіна навіть для деяких працівників штабу виявився несподіваним. Лісаков визнає, що очікував мінімального відсотка для перемоги в першому турі – 50% плюс один голос. Станіслав Ґоворухін сподівався на 58% для свого боса. Отриманий Путіним бонус спочатку назвали приємним сюрпризом, потім очікуваним результатом – і всі швидко вирішили, що реально менше бути й не могло, бо «Путіна любить уся Росія», за невеликим винятком Болотної.
Традиційно не втримався від критики на адресу опонентів і сам прем’єр, який приїхав до штабу після свого сльозливого виступу на Манежній площі в оточенні прихильників та численної кількості поліцейських, що оберігали цей тріумф. Владімір Путін осипав компліментами трудяг з Уралвагонзаводу Нижнього Тагіла, яких вишикували перед камерою для виголошення переможцем особистої подяки: «Виявилося, що ваш інтелектуальний рівень на два порядки вищий за тих, хто вважав себе людиною, на якій Боженька заснув», «Ви показали, що ви на голову вищі за будь-якого неробу й базіку!»…
У штабі Міхаіла Прохорова атмосфера відрізнялася від інших. Не полишало відчуття присутності на гламурній вечірці. На вході всім видавали пластикові браслети, як у турецьких готелях із системою ол-інклюзив, вишколені офіціанти підливали вино й частували наїдками.
У штабі були приємно вражені результатом свого патрона. Він не просто здобув бронзу перегонів: Москва й Петербург віддали Прохорову друге місце. «Це Жиріновскому за Пуґачьову, – кепкували штабісти, згадуючи як Владімір Вольфовіч на теледебатах жорстко затикав примадонні рота».
Штаб Ґєннадія Зюґанова уночі нагадував Смольний. Наради проводили одну за одною, оприлюднювали порушення, інколи перекривали вхід, журналісти змушені були працювати подеколи просто неба. Тут чекали на друге місце, але кращий результат у відсотках. Лідер комуністів бачився засмученим. Загальноросійська цифра на виборах – 17% – виявилася гіршою, ніж у комуністів на думських виборах у грудні.
Іще до закриття виборчих дільниць Зюґанов назвав вибори нечесними, а після появи перших результатів журналісти вже не почули від лідера комуністів ані слова…
«Боже, що діється? Це революція? А тут безпечно?» – питали в журналістів розгублені іноземці, які в неділю ввечері вийшли погуляти центром Москви.
Читайте також: В інтернеті опозиція перемогла Путіна
Зовні російська столиця нагадувала блокадне місто. Силовики добре підготувалися – спецспорядження, військові колони, водомети. Розміщення цього добра в місті нагадувало ритуал: ближче до обіду площі огороджують, виставляючи кілька кордонів. Спочатку військові колони, потім правоохоронці з парканами. Ввечері ця сила десь зникала, щоб знову з’явитися наступного дня. Про всяк випадок наростили укріплення Кремля.
На Манежній площі поліції допомагала боронити Кремль молодь із кількох провладних рухів. Багатьох симпатиків Путіна привезли з регіонів, аби вони два дні раділи перемозі.
Продемонструвати міць силовикам дозволили вже в перший день після виборів – 5 березня. Мирний мітинг, який на Пушкінську площу скликала опозиція, закінчився поліційним розгоном. Так відреагували на спроби опозиціонерів залишитися там після акції. Події на «Пушці» перервали традицію мирних протестів, яка склалася в Москві останнім часом після виборів до Держдуми. Одразу згадалися численні розгони акцій на Тріумфальній площі й марші незгодних минулих років.
Схоже, влада не збирається тепер мирно віддавати свою перемогу. І розмови про те, що Путін змінився, залишилися тільки балачками. Опозиція готує нові акції протесту. У що вони виллються – ніхто напевне сказати не може. Усі прогнози зводяться до того, що або протести наростатимуть і вже влітку досягнуть апогею, коли влада не запропонує хоч якихось позитивних змін. Або ж вулиця скоро вгамується, але якщо не буде все тих-таки змін, то вже через два роки можлива нова хвиля незгоди, і багато хто з москвичів має сумнів, що тоді вона закінчиться мирно.
Читайте також: Сфальшовані вибори: як украсти перемогу