16 липня 2013 року речниця СБУ Лада Сафонова урочисто оголосила про те, що рішення про заборону в’їзду на територію України громадянину Російської Федерації Юрію Барабашу було прийнято в інтересах захисту національної безпеки держави. Сафонова вважає, що таке пояснення цілком достатнє і вичерпне, посилаючись на світову практику: мовляв, жодна зі спецслужб не коментує свою поведінку і має на те повне право.
Не хочеться заперечувати очевидні речі: так, у кожній нормальній країні нормальна спецслужба може вчиняти такі дії стосовно громадян інших держав, захищаючи національну безпеку своєї держави від зовнішніх загроз.
Та все ж таки те, що СБУ аргументує свою позицію «без коментарів» світовою практикою насправді смішно. У дипломатичній практиці країн світу формування «списків нев’їзних» – елемент дипломатичної гри. Це зазвичай симетрична відповідь на недружні дії іншої держави: ви нам «список Магнітського» – ми вам «список Гуантанамо» тощо. Такі дії можуть слугувати підтвердженням своєї принципової позиції щодо того чи іншого питання в міжнародних відносинах. Візьмімо хоча б санкції до білоруських чиновників, яким заборонили в’їзд на територію ЄС у відповідь на переслідування опозиції в цій країні. Заборонити в’їзд тієї чи іншої особи на територію держави можуть також з інших причин, наприклад, за підозрою в шпигунстві. Оголосити персоною нон-грата можуть також офіційну особу іншої держави за публічні образливі висловлювання щодо політики нашої держави чи її представників (найсвіжіший приклад: Владімір Жиріновський і Константін Затулін). У такій поведінці будь-якої країни чи організації є логіка, розуміння того, що в будь-якій сфері життя країни свої національні інтереси треба відстоювати і не поступатися жодною з позицій.
То що ж мали на меті у випадку з Барабашем? Розберімося в ситуації. Виходить так, що з дуже секретних причин йому не можна перебувати на території України, бо це загрожує національній безпеці України – так треба розуміти заяву Сафонової. Адже Барабаша жодного разу не помічали в якихось публічних висловлюваннях як офіційного представника РФ (він не депутат Держдуми). Ба більше, за словами речниці СБУ, «чорного списку громадян», яким заборонено в’їзд на територію України, не існує. І чи Барабаш єдиний, хто може загрожувати нашій національній безпеці? Інакше кажучи, серед усіх Жиріновських, Путіних (який колись назвав появу України історичною випадковістю) більшої загрози, аніж Барабаш, немає?
Хотілося б зрозуміти, у чому сутність претензій СБУ до звичайного фотографа, який вже кілька років живе і працює в Україні? Яким чином його діяльність становить загрозу національній безпеці України? Сафонова рекомендує йому звертатися до суду і наголошує, що це рішення не пов’язане ані з політикою, ані з професійною діяльністю Барабаша. Тож з чим може бути пов’язане таке рішення?! Припустімо, дизайнер видавництва «Темпора» належить до якоїсь міфічної міжнародної терористської організації. Тоді одразу виникають запитання: що це за організація, яка її мета, чисельність, масштаби діяльності, хто керівник та ін.?
Одним словом, СБУ вкотре показала свій дуже низький клас, а її співробітники знову пошилися в дурні. Схоже, такі прості речі розуміють усі, окрім співробітників і керівництва служби.
І правильно, їм і не потрібно, бо не за це вони гроші отримують. Гроші в СБУ та й в інших спеціальних службах – чи то в службі зовнішньої розвідки, чи в контррозвідці – вже давно отримують не за роботу, а за імітацію діяльності. І це гірка правда. Нині можемо констатувати просту річ: українські спеціальні служби не здатні на реальну боротьбу з реальними зовнішніми і внутрішніми загрозами. Візьмімо хоча б проблему діяльності проросійських організацій на всій території України чи масову видачу румунських паспортів на Буковині. Очевидно, кожен зможе продовжити перелік своїми прикладами. Тому їм і залишається обмежувати права іноземних громадян (бажано фізичних, а не посадових, осіб) щодо перебування на території України, бо за це напевно «нічого не буде», зате будуть галочки для чергового звіту.
А отже, якщо найближчим часом у роботі українських спецслужб нічого не зміниться, то одним з основних внутрішніх джерел загроз національній безпеці України стане саме «недостатня кількість кваліфікованих кадрів у галузі забезпечення національної безпеки». Та їм, тим кваліфікованим кадрам, схоже, нема звідки взятися.