Самулі Сімойокі знав, що це лише формальність, але все ж хотів сказати своє слово «не стільки як акціонер Nokia, скільки як фін». Пан Сімойокі, юрист із Гельсінкі, був одним із 3,2 тис. присутніх на позачергових загальних зборах компанії 19 листопада. Він проголосував проти лише однієї пропозиції: продати підрозділ Nokia з виробництва мобільних телефонів компанії Microsoft за €3,8 млрд ($5,4 млрд) готівкою. Понад 99% голосів були «за». Коли на початку 2014-го цю угоду буде остаточно оформлено, Nokia – колись найбільший у світі виробник мобільних телефонів і навіть зараз усе ще другий за величиною – вийде з цього бізнесу.
Nokia і раніше змінювала профіль. Компанія почала свою діяльність із виробництва целюлози в 1865 році. Потім переключилася на гідроелектроенергію, розширилася за рахунок виробництва гуми і кабелю, а згодом перейшла до випуску телевізорів, які в 1980-ті продавалися в Європі чи не найкраще. Проте підрозділ із виробництва побутової електроніки зазнав фіаско, і через великі збитки в 1990-х його було продано, як і бізнес із випуску шин, гумового взуття та кабелю. Тоді майбутнім Nokia стали мобільні телефони. Скоро вони будуть її минулим, і 32 тис. «нокійців» (включно з колишнім генеральним директором Стівеном Елопом) стануть «майкрософт-кріпаками». Елоп, який сам колись працював у Microsoft, оголосив у 2011-му, що власна платформа Nokia для мобільних телефонів «горить», і натомість перейшов на платформи Microsoft. Можливо, незабаром він стане новим керівником своєї колишньої фірми.
Наступне втілення Nokia – хоча в набагато меншому масштабі після продажу збиткового телефонного підрозділу – карликом назвати не можна. Компанія все ще матиме 56 тис. працівників, понад 6 тис. із них – у Фінляндії. Завдяки виручці від продажу, плюс ще €1,65 млрд за укладену з Microsoft угоду про передачу ліцензій на свої патенти на 10 років, плюс €1,5 млрд позики від американців Nokia має здоровий баланс і достатньо готівки, щоб почати все знову, хоча хедж-фонд Third Point, акціонер компанії, заявив, що потрібно багато коштів виплатити власникам акцій. З моменту оголошення на початку вересня про продаж телефонного підрозділу акції Nokia піднялися в ціні удвічі – майже до €6.
Незакінчена справа
Нова Nokia складатиметься з трьох частин. Найбільшою буде Nokia Solutions and Networks (NSN), яка продає обладнання, програмне забезпечення та послуги операторам телекомунікаційних мереж і конкурує зі шведською компанією Ericsson, китайськими Huawei та ZTE й французькою Alcatel-Lucent (див. «Підключення»). На NSN припадає приблизно 90% доходів нової Nokia. Під керівництвом генерального директора Раджива Сурі зі збиткового спільного підприємства (разом із німецькою Siemens) вона перетворилася на прибутковий підрозділ, що цілковито належить Nokia. За перші дев’ять місяців року обсяг продажу NSN (€8,2 млрд, з яких більш ніж половину забезпечили послуги) майже дорівнявся до доходів телефонного підрозділу, хоча це багато в чому спричинено проблемами останнього. Дохід NSN теж зменшуються, але почасти компанія сама обрала цей шлях, закривши збиткові напрями діяльності.
Пан Сурі каже, що мережі – надійніший бізнес, аніж продаж мобільних телефонів, бо «то не просто продав товар покупцю – і все», а створення «липких» зв’язків з операторами телекомунікаційних систем. Проте він розраховує хіба що на «дуже скромне зростання» в цій галузі. Тому провів скорочення в NSN і взяв курс на спеціалізацію в одній сфері – мобільного широкосмугового зв’язку, де компанії-провайдери повинні здійснювати інвестиції, якщо хочуть надавати свої такі необхідні світу послуги. NSN уклала угоди в Америці, Китаї, Японії, Південній Кореї та інших країнах. За два роки компанія скоротила 26 тис. працівників і зменшила щорічні витрати більше ніж на €1,5 млрд.
У галузі вже відбулися болючі процеси укрупнення, але, можливо, то ще не кінець. Alcatel-Lucent – продукт французько-американського злиття 2006 року – постійно демонструє збитки. У червні компанія оголосила про черговий, уже кільканадцятий план реструктуризації. Якщо Alcatel-Lucent це не вдасться, NSN може поглинути принаймні її частину.
Аналітик компанії Sanford C. Bernstein П’єр Ферраґю вважає, що Ericsson і Alcatel-Lucent тримають приблизно по 40% американського ринку обладнання для безпровідного зв'язку, що виключає шведів із числа потенційних покупців. Китайську Huawei витіснили з американських мереж на політичному ґрунті. Тож, на думку пана Ферраґю, NSN цілком може стати покупцем, але, найімовірніше, Alcatel-Lucent протримається ще кілька років. Провідний фахівець аналітичної компанії Infonetics Research Стефан Терал вважає, що купівля наростила б ринкову частку NSN в Америці та Китаї, завдяки чому NSN випередила б Huawei і наблизилася б до Ericsson. Але він застерігає, що «інтеграція буде дуже важкою», а будь-яка угода – «кроком убік».
Nokia також хоче широко розрекламувати два інші свої підрозділи. Більший із них – картографічний сервіс HERE – має заслужений авторитет. Йому належить більша частина ринку систем автомобільної навігації. Менший – Advanced Technologies – відповідатиме за ліцензування тисяч патентів Nokia та розробку нових ідей. Голова і виконувач обов’язків гендиректора Рісто Сііласмаа називає Advanced Technologies «наш інноваційний локомотив». Більшість побоювань за майбутнє Nokia пов’язана якраз із тим, як рухатиметься цей локомотив.
Сукупний дохід від ліцензійно-патентної діяльності Advanced Technologies і HERE становить зараз приблизно €500 млн за рік (NSN має власний інноваційний портфель). Переважна частина цих коштів, за словами віце-президента Nokia з питань інтелектуальної власності Пола Меліна, надходить від ліцензування стандартних основних патентів (англ. standard-essential patents, SEPs). Вони охоплюють технології, присутні в будь-якому телефоні будь-якого виробника й необхідні для його функціонування. Оскільки ці патенти видані багатьом компаніям, зазвичай укладаються крос-ліцензійні угоди, внаслідок чого компанії виплачують одна одній великі суми гонорарів. Як тільки Nokia перестане випускати мобільні телефони, їй більше не потрібно буде виплачувати такі ліцензійні гонорари, але вона і далі отримуватиме їх за власні стандартні основні патенти. Понад те, компанія володіє іншими патентами, які поки що тримала для своєї продукції, тож зможе заробляти на їх ліцензуванні.
До моменту набрання чинності угодою з Microsoft рада директорів повинна встановити корпоративну структуру, визначити стратегію та обрати генерального директора. Очевидний кандидат на цю посаду – Раджив Сурі, який зробив NSN тим, чим вона зараз є, але серед претендентів називають і фінансового директора Тімо Ігамуотілу.
Пан Сііласмаа вітає нову Nokia у світі, переповненому мобільною технікою, навіть якщо компанія більше її не випускатиме. Він натякає, що колись Nokia може навіть повернутися до випуску споживчих товарів. Зараз це звучить дивно, але для фірми, яка від целюлози та електроенергії перейшла до виробництва кабелів і телевізорів, а тоді до мобільних телефонів та телекомунікаційного обладнання, карт і ліцензування патентів, немає нічого неможливого.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com