Аналітик вважає, що російські посадовці здійснили помилку, недооцінивши потенційну реакцію народу на засудження Алєксєя Навального.
«…Чи були протести реакцією, на яку сподівався режим? Чи очікував режим такої реакції? Здається, його представники недооцінили наслідки своїх дій настільки, що прокурор у Кірові негайно звільнив Навального до того часу, коли буде заслухано апеляцію у справі. Той факт, що Навального було звільнено у п’ятницю є одним зі знаків: авторитетні особи не бажають, аби опозиційний рух набував сили. Тим не менше, вони, здається, усвідомили цю помилку надто пізно. Разом з ув’язненням Навального посадовці в Росії ризикують отримати "ефект Тимошенко" – створення фігури політичного в’язня, який перетворюється на символ та героя опозиції (а також Заходу), – фігури того, хто репрезентує усі недоліки режиму, незважаючи на те, чи є він або вона дійсно винним», – пояснює Райхарт.
На його думку, особа Навального також відіграла важливу роль у активації протестів: «…Навальний був присутнім у центрі опозиційного руху (який він допоміг збудувати), граючи роль визнаного лідера. Його харизматичний стиль мовлення та можливість мобілізувати людей через інтернет допомогли сформувати цей образ. І коли проти Навального було порушено справу про розкрадання, ніхто не сумнівався, що його звинувачення не було спричинене нічим іншим, окрім політичних мотивів».
Експерт вважає, що підтримка Навального серед москвичів, тим не менше, не була такою ж сильною, як часом вважається.
«Левада-Центр нещодавно опублікував результати дослідження, які показали, що підтримка Навального є низькою. Під час опитування, проведеному 4– 8 липня 2013 року, лише чотири відсотки населення повідомили про свою підтримку Алєксєя Навального в якості мера, на відміну від 34% тих, хто заявив про підтримку теперішнього мера, Сєргєя Собяніна. Буде цікаво спостерігати за тим, як події, пов’язані з особою Навального впливатимуть на результати громадських опитувань протягом наступних півтора місяця, і як розвиватиметься передвиборча кампанія, якщо Навальному дозволять продовжити участь в ній», – зауважує Райхарт.
За його словами, звільнення Навального на підписку про невиїзд може свідчити, що російські посадовці нарешті зрозуміли, хоч і трохи запізно, що програш на виборах може дискредитувати його статус більше, ніж заснований на політичній мотивації судовий процес.
«Тим не менше, опозиційний рух ще готовий до боротьби. Нові закони, проти "несанкціонованих протестів" не зупинили людей від виходу на вулиці у четвер. Ув’язнення Навального, скоріше за все, відновить сили цього руху навіть більшою мірою. Фігура, статус якої подібний до статусу рок-зірки, поміщена за ґрати буде постійним нагадуванням та навіть символом страху режиму перед опозицією, і вибіркового правосуддя як для людей Росії, так і для Заходу – тобто відігравати ту ж роль, яку колишня прем’єр-мініст Юлія Тимошенко відіграє в Україні», – підсумовує Райхарт.