Як повідомила голова Відділу демократичних інститутів і фундаментальних прав Венеціанської комісії Артеміда-Тетяна Кицька, про це йдеться у висновку Венеціанської комісії щодо проекту закону «Про засади державної мовної політики» народних депутатів Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка, схвалених сьогодні на засіданні Комісії у Венеції.
«Одна із слабких сторін нинішнього проекту – які гарантії для забезпечення належного рівня використання і захисту української як державної мови. Тому Комісія вважає, що необхідно щось зробити для того, щоб забезпечити цей баланс не тільки на папері, хоча і на папері ще потрібно змінити окремі речі, але і як це зробити на практиці», – сказала представник комісії.
«Залишається питання, наскільки, враховуючи специфічну ситуацію в Україні, достатніми є гарантії в нинішньому проекті закону для консолідації української мови як єдиної державної, і щодо її ролі, яку вона повинна відігравати в українському суспільстві», – йдеться в параграфі 66 висновку, схваленому сьогодні.
При цьому Комісія зазначила, що в цілому, представлений проект закону кращий, ніж попередній проект закону про мови в Україні, висновок щодо якої було схвалено Комісією у березні цього року. Так, Комісія зазначила, що нинішній проект закону більше не приділяє спеціальної уваги російській мові, оскільки практично у всіх його положеннях посилання на цю мову замінені посиланнями на «регіональна мова і мова меншин». Таке ставлення до російської мови, однакове, як і до інших регіональних мов або мов меншин, на думку Комісії, може бути сприятливим для інших регіональних мов в окремих сферах суспільного життя.
«Тим не менш, є кілька сфер суспільного життя, в яких російська з цього проекту отримає рівень захисту, що відрізняється від інших регіональних мов і мов меншин», – сказала Кицька.
У висновку Комісії зазначається, що, незважаючи на те, що відповідно до статті 10 Конституції України, українська є єдиною державною мовою, деякі статті проекту закону надають російській такий же рівень захисту, як і українській. Зокрема, оприлюднення актів центральних органів влади російською мовою.
Крім того, Комісія зазначила, що визнання лінгвістичної свободи засобів масової інформації, виходячи з ринкових оцінок, може призвести до домінування російської мови.
Комісія звернула увагу на відсутність у проекті закону вимог до теле-, радіокомпаній щодо щоденної квоти на мовлення державною мовою.
«У цих положеннях можна побачити навіть зменшення ролі української мови», – йдеться у висновку.
У документі також наголошується, що запропоновані у статті 20.7 проекту закону формулювання щодо того, що у всіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови та однієї з регіональних мов або мов меншин, вводять дуже чітке зобов'язання. На думку Комісії, слово «забезпечується» краще замінити на інше, яке б містило більше нюансів.
«На думку Комісії, захист російської мови та її використання як вираження ідентичності членів українського суспільства, які вільно обрали таку лінгвістичну ідентифікацію – виправдана ціль. Венеціанська комісія разом з тим підкреслила ризик ставлення до російської на тому ж рівні, що й до української, що може зменшити інтеграційну силу української мови і поставити під загрозу роль, яку українська має відігравати як єдина державна мова», – йдеться в схваленому сьогодні документі.
«На папері це прекрасно, тепер питання, чи зможе Україна на практиці втілити положення закону, чи достатньо ресурсів фінансових, гуманітарних і т.д. для такого захисту», – сказала представник Венеціанської комісії.
У зв'язку з цим, Комісія знову закликала до чесного балансу між захистом прав меншин з одного боку і збереженням державної мови як засобу інтеграції в суспільстві – з іншого.
Як відомо, народні депутати від Партії регіонів С. Ківалов і В. Колесніченко зареєстрували у Верховній Раді законопроект «Про засади державної мовної політики», яка передбачає використання регіональних мов або мов меншин нарівні з державною.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що в разі прийняття законопроекту, російська мова стане регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України (з 27) – у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, АР Крим і містах Києві та Севастополі; кримсько-татарська – в АР Крим, угорська – в Закарпатській області, румунська – в Чернівецькій. Інші мови традиційних національних меншин України отримають захист в менших адміністративно-територіальних одиницях.
Як відомо прес-служба депутата від фракції Партії регіонів Сергія Ківалова повідомила, що Венеціанська комісія схвалила законопроект вцілому. Зокрема, посилаючись на доповідача професора Бартолі, що виступав від імені експертів комісії, зазначила, що в цьому законопроекті з'явилися державні гарантії захисту регіональних мов і мов нацменшин, але разом з цим він відстоює позиції державної мови – української.