В’ятрович: тиск на інтелектуалів – наслідок призначення президентом на керівні посади в СБУ офіцерів КДБ

15 Березня 2012, 12:57

«СБУ, яка під прапором боротьби з корупцією чи значними розкраданнями викликає на допит увесь склад колегіального наукового органу – вченої ради – академічної інституції, може переконати у правомірності своїх дій хіба адміністрацію президента. Суспільство ж розуміє: службу «реформували» в інструмент тиску на людей і насамперед – інтелектуалів, від права і можливості яких вільно висловлюватися багато в чому залежать настрої суспільства», – підкреслив науковець.

За словами В’ятровича, «факт виклику на допит «пакетом» усього складу вченої ради Інституту соціології обурює, але є логічним наслідком кадрового підходу: призначення на керівні посади офіцерів КДБ».

«Це для Європи, для українського суспільства такі дії неприйнятні, а для них – звичні. Їх так вчили і так наказують тепер. А президентське «обурення» вони сприйматимуть спокійно, розуміючи, що це лише для преси», – пояснив В’ятрович.

Він вважає, що нинішня СБУ «у світі академічної свободи – як слон у порцеляновій крамниці».

«Ви пустите слона у ваш магазин з посудом? А президент Янукович пустив…», зауважив науковець.

Як повідомлялось, 14 березня ввесь склад Вченої ради Інституту соціології НАН України викликали на допит в СБУ.

Згодом у СБУ пояснили, що вчених викликали на допит як свідків у рамках розслідування справи про розтрату понад 920 тис. грн.

Президент Віктор Янукович розцінив виклик на допит в СБУ всіх членів Вченної ради, як «непрофесійний підхід».

Після заяви Януковича в СБУ визнали, що слідчий прийняв необдумане рішення з огляду на малий досвід роботи.

Один з керівників Інституту Соціології Євген Головаха вважає допит вчених повною убогістю влади, і заявив, що вони "не ходитимуть на допити строєм за колективними повістками".

Нагадаємо, влітку 2011 року аналогічно «пакетом» СБУ викликала на допит весь колектив Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького», шукаючи розголошувачів державної таємниці серед дослідників історії ХХ століття.

Попри те, що СБУ не має законних підстав кваліфікувати історичні матеріали як держтаємницю, всі хто бачив, працював із історичними документами, зокрема експонованими в музеї – від прибиральниці до науковців та екскурсоводів, – змушені були з’явитися на допити в СБУ.

Такі кроки дослідники вважають тиском на науковців, перешкоджанням діяльності музею, порушенням конституційних прав істориків на професію.