Кілька днів тому у розмові з одним із провідних діячів УГКЦ Тиждень поцікавився, чому Церква не отримує від Київської влади земельних ділянок на будівництво храмів. Той скрушно сказав, що єдиний шанс здобути ділянку – це викупити землю на комерційних засадах. І ось нарешті назбирали грошей. На одну.
В деяких інших Церков ситуація трохи інша: не вистачає грошей, аби освоїти гектари київської землі.
Показове інтерв’ю з’явилось на сайті «Православ’я в Україні». Голова Синодального відділу УПЦ МП з архітектури, будівництва та охорони церковних пам’яток протоієрей Віталій Косовський розповів, які проблеми є насущними для його Церкви.
Пропонуємо Вашій увазі ті фрагменти, які стосуються виділення землі. Із повним текстом інтерв’ю можна ознайомитись тут.
Коментувати не будемо.
– Що було вашим основним завданням останнім часом?
– Першочерговим завданням було визначити максимальну кількість місць під храми в інтенсивно будується Києві. Ми прагнули отримати землю для того, щоб створювати громади, будувати невеликі церкви, а вже потім будувати цих місцях великі та гарні храмові комплекси. Думаю, з цим завданням ми справляємося.
Хочу сказати, що б не говорили про мера Леоніда Черновецького і про його діяльність на посаді міського голови, але, напевно, завдяки тому, що він мало цікавився життям православних парафій, нам вдалося за час його правління домогтися виділення великої кількості земельних ділянок під будівництво храмів . У Київраді трудилося і трудиться багато православних християн і православних депутатів на чолі з архієпископом Павлом, намісником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, і завдяки цьому земля під православні храми виділяється.
– За попередніх владах це було важче?
– Так, було значно складніше. Скажімо, Олександр Омельченко приємно посміхався, завжди позиціонував себе як православний християнин, але при цьому дотримувався негласну установку не виділяти землю. Ви знаєте, за час його правління за бюджетні кошти міста було побудовано багато храмів, але практично всі вони були віддані Київському патріархату: і Михайлівський Золотоверхий монастир, і храм Богородиці Пирогощі, і храм Різдва Христового на Поштовій площі, і багато інших.
– Виходить, краще, коли влада байдужа?
– Ні. Краще, коли влада допомагає Церкви. Але, на жаль, до цих пір не було таких представників міської влади, які дійсно, реально, не на словах, а на ділі допомагали б будувати храми. Ми покладаємо певні надії на нового мера столиці Олександра Попова.
– Хочете збільшити кількість ділянок землі з його допомогою?
– На сьогоднішній день завдання збільшення кількості дільниць вже не стоїть так гостро. Пріоритетним є безпосередньо будівництво грунтовних, красивих в архітектурному відношенні храмів, ну і, звичайно ж, налагодження парафіяльного життя.
– Які проблеми залишаються сьогодні?
– У першу чергу – фінансові. На жаль, криза торкнулася і Церкви. Складніше стало щось будувати, щось починати. Але, думаю, це тимчасове явище, на все воля Божа. ..
– На початку листопада під вашим головуванням пройшло засідання благочинних міста Києва. Не могли б ви розповісти, що обговорювалося, які були прийняті рішення?
– Такі наради відбуваються щомісяця. Головне питання на порядку денному – фінансування будівництва кафедрального собору. Тому як на кожен прихід покладено почесний обов’язок брати активну участь у будівництві кафедрального собору, якого у нас немає.
Також розглядалися земельні питання – вони завжди актуальні. Для більш ефективної роботи в цьому напрямку був призначений голова земельного комітету при київському благочинність. Цю комісію очолив один зі столичних кліриків, який має багаторічний досвід роботи в Київземі.
Основним завданням комітету буде вирішення питань, пов’язаних з виділенням землі, а також переведенням тих ділянок, які були надані в оренду, в постійне користування. Пов’язано це, в першу чергу, з великими фінансовими витратами на оренду. Тепер, згідно із законом, ми маємо можливість перевести ці землі у постійне користування.
– Як ідуть справи з будівництвом кафедрального собору?
– Будівництво просувається. У даний момент я не вникаю безпосередньо в хід будівництва. Справа в тому, що з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира ми разом з владикою Іоасафом (нині єпископ Новокаховський і Бериславський) займалися виділенням землі під будівництво. На даному етапі ми свою місію виконали, всі питання вирішили і більше того, перевели дану земельну ділянку у постійне користування. Далі взялися за справу будівельники.
– Чи ведуться переговори про відтворення Десятинної церкви в Києві?
– Так. Я зустрічався з людьми, які відповідають за пам `ятники архітектури при Кабінеті Міністрів, і вони вже готові піднімати питання перед Президентом і Кабміном про те, щоб все-таки почати відтворювати Десятинну церкву. Мова йде про відтворення не лише храму, але єдиного архітектурного комплексу, в центрі якого буде Десятинна церква.