У понеділок, 9 грудня, в Парижі вперше за три роки відбудеться чотиристороння зустріч у «нормандському форматі». У Єлисейському палаці зустрінуться президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон, канцлерка Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Владімір Путін. Під час саміту, присвяченому питанню врегулювання ситуації на Донбасі, глава української держави вперше зустрінеться з господарем Кремля, можливо, що і віч-на-віч. Останнє є доволі небезпечним кроком, вважає попередник Зеленського Петро Порошенко, який опублікував поради нинішньому президенту перед самітом у Парижі.
Намір провести зустріч двох президентів сам на сам підтвердили в Кремлі. Помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив, що лідери України та Росії можуть говорити між собою від 30 хвилин до 1,5 години. Пізніше він уточнив, що двостороння зустріч Зеленського та Путіна відбудеться після нормандської зустрічі, а тривалість переговорів залежатиме від лідерів двох держав.
Водночас в озвученому у Берліні 6 грудня розкладі «нормандського саміту» про особисту зустріч Зеленського з Путіним нічого не йдеться. Натомість передбачено, що о 15:00 за Парижем (16:00 за Києвом) Меркель проведе зустріч сам на сам із президентом РФ, а о 15:30 – із главою української держави.
Робоче ж засідання в чотиристоронньому форматі має розпочатися о 16:00 (17:00 за Києвом). Спільна конференція запланована на 19:00 (20:00 за Києвом).
Зауважимо, що напередодні запланованого саміту Україна виконала всі зобов'язання, взяті на себе під час попередньої зустрічі лідерів країн «нормандської четвірки», що відбулася в Берліні 2016 року. Зокрема, йдеться про розведення сил та засобів на ділянках в районі населених пунктів Станиця Луганська, Золоте та Петрівське, побудову мосту біля КПВВ у Станиці Луганській, а також вирішення питання водопостачання в Луганській області.
- Читайте також: Світ про Україну. Чому Трамп повинен підтримати Зеленського та для чого Європі нормандський формат
Тим часом з боку Росії та її маріонеток вимоги залишилися невиконаними. Так, підконтрольні РФ бойовики «Л/ДНР» відмовилися допускати представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста до утримуваних осіб, не надали безперешкодний доступу СММ ОБСЄ до всієї непідконтрольної Києву території Донбасу включно із ділянкою українсько-російського кордону і не створили умов для роботи КПВВ Золоте. Понад те, наприкінці листопада так звана «адміністрація ДНР» ухвалила «закон» про «державний кордон», яким межа псевдореспубліки визначена по всій території Донецької області.
Чого очікувати?
Володимир Зеленський, який наполягав на необхідності діалогу з Путіним у межах «нормандського формату» від самого початку свого президенства, покладає на майбутню зустріч великі надії. Зокрема, він хоче обговорити терміни великого обміну утримуваними особами з Росією у форматі «всіх на всіх», а також має намір порушити питання про формат і терміни передання українського кордону на Донбасі під український контроль. Ще одне питання – проведення виборів на окупованих територіях після виведення звідти російсько-окупаційних військ, адже волевиявлення має відбутися за законодавством України, яке виключає присутність бойовиків під час виборчого процесу.
При цьому 9 грудня президент планує обговорити виведення за межі «нормандського формату» питання про повернення Росією Криму, запропонувавши новий формат переговорів щодо анексованого півострова. Мовляв, допомогти Києву в поверненні Криму можуть США, тому їх варто залучити до переговорного процесу. «Думаю, що у справі з Кримом могли б допомогти США. Міг би бути такий формат переговорів: Україна, Росія, США», – наголосив Зеленський в інтерв’ю іноземним ЗМІ на початку грудня.
Також він повідомив, що збирається порушити на чотиристоронній зустрічі «газове питання».
Водночас Зеленський заявив, що, якщо переговорники не досягнуть прогресу, він має план «Б», який «полягає не в тому, що все залишається таким, як зараз». Також глава держави зауважив, що «не почне війну на Донбасі», якщо зустріч в «нормандському форматі» не матиме успіху.
Востаннє Зеленський говорив про червоні лінії і свої очікування від переговорів з Путіним в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» на телеканалі Україна 6 грудня.
«Я дуже не хочу, я не люблю бути «між». Я дуже не хочу, щоб Україна була країною «між», тому що є продовження «між іншим»… Я хочу і вірю, і ми робимо все… Знаєте, коли за столом сидять великі боси, представники імперій. Я дуже не хочу, щоб ми були тією їжею, яку подають на стіл цим великим босам. Я хочу, щоб ми теж сиділи за цим столом і були рівноправною, незалежною, сильною країною. Тому готовий зараз потерпіти, поки непросто, щоб далі було добре», – сказав він.
При цьому Зеленський вважає, що зустріч з президентом РФ – уже перемога. І що він хоче повернутися з конкретними речами та результатом. Але є розуміння, що все не вдасться. При цьому він зауважив, що єдине, чого боїться – це безрезультативності переговорів.
Президент також запевнив, що країну не продаватиме і з бойовиками не домовлятиметься. Говоритиме з Путіним про кордон, оскільки хоче проведення на Донбасі виборів у 2020 році. Амністія буде, але тільки для людей, «у яких немає рук в крові».
Також, за його словами, Рада підтримає формулу Штайнмайера, текст якої уже погоджений. Однак вона буде імплементована в закон про особливий статус тільки після виведення всіх російських військ і роззброєння незаконних збройних формувань.
Голова прес-служби Офісу президента Юлія Мендель у переддень «нормандського саміту» назвала перші три кроки, які Зеленський порушить у Парижі. Це терміни й умови повернення полонених українців, справжнє, а не «фейкове» припинення вогню, і виведення чужих військ і бандформувань з території Донбасу. При цьому вона назвала перші два питання найважливішими, оскільки вони безпосередньо стосуються людського життя, а останнє – умовою для проведення виборів на Донбасі.
«Їх проведення, в рамках виборів по всій території України, може відбутися тільки коли там не буде чужих військ та незаконних збройних формувань. Так говорить Закон України і проста логіка: не зможуть на Донбас зайти українські партії, не зможуть там бути міжнародні спостерігачі, не зможуть люди проголосувати відкрито і незаангажовано під дулом автоматів. Спочатку – наш кордон, потім – вибори, адже це наші території, а місцеві вибори проходитимуть по всій Україні», – написала вона у Facebook 8 грудня.
При цьому в іншому своєму дописі Мендель зауважила, що 10 грудня війна на Донбасі не закінчиться, а завищені очікування від зустрічі в Парижі «можуть принести післясмак розчарування».
- Читайте також: Нормандський формат: пастка нових можливостей
Тим часом помічник президента Андрій Єрмак, звільнення якого через його проросійські меседжі вимагають у партії «Європейська солідарність», 5 грудня у Лондоні заявив, що Зеленський за результатами зустрічі лідерів країн «нормандської четвірки» буде готовий внести законопроект про продовження терміну дії закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», а 2020 року запропонувати зміни до цього закону, зокрема, шляхом імплементації «формули Штайнмаєра».
Також, за його словами, серед перших питань, що будуть порушуватися у Парижі, будуть припинення вогню і обмін полоненими, а також проведення виборів, які, на його думку, мають відбутися вже в жовтні 2020 року.
Крім того, Єрмак повідомив, що за підсумками саміту у президента готуються провести конституційну реформу. При цьому він зауважив, що зміни будуть внесені на основі децентралізації, а не федералізації.
Зауважимо, що з вуст помічника президента прозвучав тривожний сигнал – на переговорах у Парижі Зеленський може порушити питання прямих перемовин з «представниками ОРДЛО» на переговорах контактної групи в Мінську. Щоправда в дещо зміненому вигляді. «Щоб представниками територій були люди, які сьогодні мають будь-який зв'язок, прописку в тих 18 районах. Які мають якусь нерухомість, бізнес, тобто мають юридичне підтвердження, що вони можуть представляти ці райони», – сказав Єрмак.
Тут варто нагадати, що прямі переговори Києва з представниками «ДНР» та «ЛНР» є давньою мрією Кремля, адже це може дати Росії змогу уникнути відповідальності за агресію в Україні і призвести до зняття з неї санкцій Заходу.
Якщо ж переговори опиняться у глухому куті, і Росія не погодиться на домовленості про припинення вогню та обмін полоненими, то, за словами Андрія Єрмака, «в цьому випадку ми будемо будувати стіну, і життя буде продовжуватися». Це і є план «Б», про який говорив Зеленський. Утім, згодом глава фракції «Слуга народу» у ВР Давід Арахамія назвав висловлювання Андрія Єрмака про стіну на Донбасі «метафорою» і найгіршим сценарієм, який вони розглядають.
Про очікування Києва від нормандської зустрічі 5 грудня розповів міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. За його словами, українська сторона переконана, що результати саміту мають забезпечити тривалий мир та стійке перемир’я, а також звільнення усіх затриманих та політичних в’язнів.
- Читайте також: Нормандська риторика
Крім того, очільник МЗС розповів про проект рішення саміту, який був узгоджений чотирма державами ще на початку осені. Саме він має лягти в основу фінального рішення лідерів країн.
Пристайко назвав цей документ «не зовсім амбітним» і «дуже обережним» і таким, що передбачає фіксацію досягнень. «Лідери відзначають успішне розведення на трьох ділянках і пропонують визначити наступні точки розведення. Лідери відзначають успішний обмін, який відбувся, і пропонують прискорити роботу по наступному етапу обміну, включаючи ідею всіх на всіх. Далі, лідери вимагають визначити наступні ділянки для розмінування, і так далі. Тобто дуже короткий документ, в кінці якого у проект написано, що лідери уповноважують свої переговорні команди продовжити підготовку наступних (ініціатив). Це загальні фрази, які перетворяться на документ тільки по завершенню зустрічі глав держав», – розповів він під час конференції NATO Engages у Лондоні.
7 грудня Рада національної безпеки та оборони України провела закрите засідання, під час якого затвердила один з п'яти сценаріїв реінтеграції Донбасу. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, сценарії мають свої «похідні», а остаточний результат залежатиме від умов, досягнутих на «нормандському саміті».
Що кажуть у Москві
Прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков, слова якого передають російські ЗМІ, заявив, що 9 грудня «угоди не буде», натомість учасники нормандської зустрічі можуть ухвалити документ «незобов’язального характеру». «Очевидно, що угоди не буде. І ніхто не чекає ніякої угоди — це було б завищеними очікуваннями, від чого ми, до речі, дуже енергійно застерігаємо», — сказав він і додав, що «якийсь документ, можливо, буде прийнято за підсумками зустрічі», і в ньому «будуть зафіксовані якісь точки, за якими є спільне розуміння».
Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що у Москві очікують від нормандської зустрічі «імпульсу для реалізації мінського комплексу заходів» щодо врегулювання ситуації на Донбасі, і вкотре озвучив заповітне бажання Кремля: «Ключовим елементом врегулювання – і від цього нікуди не дітися – залишається прямий діалог Києва з Донецьком і Луганськом».
Путін наприкінці жовтня заявив про готовність до проведення будь-яких зустрічей, зокрема в «нормандському форматі», головне, за його словами, щоб вони закінчувалися конкретним результатом.
Що кажуть на Заході
США
Помічник держсекретаря США з питань Європи та Євразії Філіп Рікер під час зустрічі із главою МЗС України Вадимом Пристайком у рамках засідання ОБСЄ запевнив у підтримці України Сполученими Штатами напередодні нормандського саміту і висловив сподівання, що його результати зможуть наблизити відновлення суверенітету та територіальної цілісності України.
Євросоюз
У Європейському союзі висловили сподівання, що зустріч нормандської четвірки «матиме результатом конкретні заходи, спрямовані на припинення насильства та полегшення страждань мирних жителів, і, таким чином, може стати важливим кроком у мирному врегулюванні конфлікту при повному дотриманні суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України». Також у ЄС зауважили, що це можливо лише «за наявності сильної політичної волі в обох сторін». Про це йшлося у заяві Євросоюзу, виголошеній під час засідання Постійної ради ОБСЄ 21 листопада.
Водночас високий представник ЄС Федеріка Могеріні 27 листопада заявила, що «нормандський саміт 9-го грудня є ще однією можливістю для досягнення відчутного прогресу».
Ні капітуляції!
Побоюючись реалізації сценарій Путіна в Україні, три політичні сили у Верховній Раді – «Європейська солідарність» екс-президента Петра Порошенка, ВО «Батьківщина» екс-прем’єрки Юлії Тимошенко і «Голос» Святослава Вакарчука – окреслили «червоні лінії» для Зеленського на переговорах у Нормандському форматі.
- Читайте також: Берлінська зустріч Нормандської четвірки: дива не трапилося
З відповідною спільною заявою фракції виступили на засіданні парламенту 3 грудня. Вони закликали про необхідність дотримання під час під час зустрічі в Парижі принципових позицій, порушення яких завдасть непоправної шкоди Україні:
- жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації
- жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу
- жодних політичних дій зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації: зокрема виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном
- жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну
- Жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.
Крім того, політичні сили вимагають забезпечення принципу – спершу безпека, включаючи всеохоплююче припинення вогню, виведення російських військ і зброї з території України, повернення контролю України над українсько-російським кордоном".
Удень 8 грудня в Києві на Майдані Незалежності відбулося народне віче "Червоні лінії". У акції взяли участь близько десяти тисяч людей. Активісти заявили, що слідкуватимуть за переговорами у "нормандському форматі".
Зауважимо, що у листопаді у Києві відбувся Національний Форум Гідності, учасники якого підтримали проведення напередодні «нормандського саміту» акції «Варта» на Банковій. Тож після закінчення мітингу на Майдані Незалежності кілька тисяч людей прийшли під будівлю Офісу президента. Протестувальники встановили намети і заявили про плани перебувати під ОП щонайменше до завершення перемовин Нормандської четвірки. Під час акції між активістами та поліцією виникло кілька незначних сутичок.
Також акція проти можливої капітуляції відбулася в Парижі. У ній взяв участь голова Світового Конгресу Украінців Павло Грод, а також представники українських громад у Португалії, Бельгії, Канади.
Що думають про досягнення миру на Донбасі українці
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології 6 грудня оприлюднив результати загальнонаціонального опитування «Шляхи досягнення миру на Донбасі: суспільні настрої, очікування, перестороги».
Отримані соціологами дані свідчать, що лише 14% українців вважають, що заради миру варто погоджуватися на будь-які компроміси. Ще 58,5% вважають, що заради миру варто погоджуватися на компроміси, але не на всі. При цьому громадяни України вважають неприйнятними більшість компромісів, на яких наполягає Росія, з посиланням на Мінські домовленості. Найменш прийнятними є проведення виборів на умовах бойовиків (неприйнятно для 66% та лише для 16% – прийнятно), амністія всіх учасників бойових дій проти українських військ (63% проти 19%) та формування силових органів ОРДЛО лише із місцевих представників (56% проти 21%).
Водночас більшість українців вважають, що найбільш ефективними заходами для досягнення миру є відновлення нормального життя на звільнених територіях (32%) та міжнародний тиск на Росію (також 32%). Ще 15% вважають ефективним надання «ДНР» та «ЛНР» особливого статусу в межах України. Важливо, що близько 22% респондентів не визначилися з відповіддю на це запитання.
62% українців віддають перевагу тому, аби території «ДНР» та «ЛНР» повернулися до України на тих самих умовах, що й раніше і з часом все більше людей схиляються до такого варіанту розвитку подій.
Близько половини українців вважають, що досягнути миру на Донбасі можна шляхом міжнародного дипломатичного тиску на РФ, посилення режиму санкцій на якісно вищому рівні, застосування міжнародних правових механізмів (29%) та через зміцнення економічної і військової потужності Української держави (21%).
Введення миротворчих сил на території «ДНР» та «ЛНР» підтримують (59%) українців. При цьому до розведення військових сил на Донбасі ставлення скоріше позитивне (60% позитивних оцінок проти 27% негативних, решта не визначилася).
Українці здебільшого з пересторогою ставляться до проведення місцевих виборів на неконтрольованих Україною територіях Донецької та Луганської областей – лише 20% говорять, що вибори слід провести якомога швидше без жодних передумов.
Повна амністія для всіх без винятку, хто був задіяний у військовому конфлікті на Донбасі, не прийнятна для громадян – лише 8% висловилися на підтримку такого кроку.
Більшість українців (45%) визначають конфлікт на Донбасі як російську агресію проти України з використанням місцевих бойовиків. 30% вважають, що російське вторгнення на Донбас мало на меті підкорення Української держави і включення її до сфери російського впливу.