У зоні високої політичної турбулентності

20 Червня 2019, 12:05

Указ новообраного президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» викликав значний суспільно-політичний резонанс. Проблема полягає в тому, що Зеленський зробив це в неконституційний спосіб. 
Перші його заяви та управлінські рішення на посаді президента України дають підстави думати, що він хоче мати абсолютну владу й керувати країною, не звертаючи уваги ні на Конституцію, ні на закони. Такий висновок можна зробити, аналізуючи його поведінку й виступ у Конституційному Суді (КС) 11 червня 2019 року, коли розглядалося питання відповідності указу про дострокове припинення повноважень парламенту Конституції України. 

У КС Володимир Зеленський безапеляційно заявив, що його указ конституційний, і дав усім зрозуміти, що іншої думки тут бути не може. А також сказав, що Верховна Рада має низький рейтинг довіри і «народ вимагає». Президент чомусь вважає, що народ — це лише ті люди, які його підтримують. А якщо йти за такою логікою, то всі ті, хто не поділяє поглядів нинішнього гаранта Конституції, вже не народ. У своєму виступі Зеленський нічого не сказав по суті порушеного питання, встав і пішов. Навряд чи цей візит до КС можна розцінити інакше, як спробу політичного тиску на суд. Дуже скоро ми дізнаємося, наскільки вона була вдалою, але з юридичного погляду така поведінка глави держави є неприпустимою.

Нічого не сказав по суті й представник президента України у КС Федір Веніславський. Він наголосив, що коаліції у ВР немає з 2016 року. Але ж у тоді Володимир Зеленський ще не був президентом України, тому давати оцінку діяльності ВРУ у цей період у нього немає жодних підстав. Тим більше ухвалювати будь-які управлінські рішення, спираючись на факти, які, можливо, мали місце в минулому.

 

Читайте також: До виборів не турбувати

У ст. 19 Конституції України чітко зазначено, що посадові особи органів державної влади мають право діяти виключно в межах повноважень, наданих їм законом. У період, на який посилається Федір Веніславський, президентом України був Петро Порошенко. І лише він мав право ухвалювати рішення щодо дострокового припинення повноважень ВРУ. Чому судді Конституційного Суду брали до уваги аргументи Федора Веніславського і досліджували час, коли Зеленський ще не був президентом України, залишається тільки здогадуватися.

У Володимира Зеленського право на дострокове припинення повноважень парламенту з’явилося з 20 травня 2019 року. І лише з цього часу можна оцінювати законність його дій і рішень як посадової особи. Після вступу на посаду він мав особисто з’ясувати стан справ у ВРУ, провівши консультації з головою ВР та керівниками фракцій. Враховуючи заяву «Народного фронту» про вихід із коаліції, президент повинен був дати народним депутатам місяць на формування коаліції і тільки тоді мав би право оголосити рішення про дострокове припинення повноважень ВРУ, якби така коаліція не була сформована. 

Важливо зауважити, що коаліція потрібна лише для того, щоб запропонувати президентові кандидатуру прем’єр-міністра й сформувати уряд, як це зазначено в статті 83 Конституції. Далі парламент має працювати у звичайному режимі. Відсутність постійно діючої коаліції у Верховній Раді — це не те саме, що не сформована протягом одного місяця коаліція депутатських фракцій. По суті, це різні поняття, їх не можна ототожнювати. Відсутність постійно діючої коаліції не є підставою для дострокового припинення роботи парламенту. Тим більше не є такою підставою низький рівень довіри до ВР.

 

ВІДСУТНІСТЬ ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ КОАЛІЦІЇ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ДОСТРОКОВОГО ПРИПИНЕННЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТУ. ТИМ БІЛЬШЕ НЕ Є ТАКОЮ ПІДСТАВОЮ НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ДОВІРИ ДО ВР

Оскільки президент є гарантом дотримання Конституції і законів нашої держави, сам він не може бути їх порушником. Це є підставою для його усунення з посади в порядку імпічменту.

Дуже добре, що засідання КС відбувалось у відкритому режимі й транслювалося в прямому ефірі. Кожен із нас мав можливість бачити все, що відбувалося в суді, й робити власні висновки. Крім суддів КС у країні є ще й інші юристи, які можуть кваліфіковано й доступно пояснити громадянам правовий бік цього питання.

В унісон Зеленському провокаційні заяви робить і потенційний кандидат на посаду прем’єр-міністра Юлія Тимошенко. В ефірі телеканалу «112 Україна» вона сказала, що не треба виконувати рішення Конституційного Суду, якщо воно буде ухвалене не на користь президента. Також Тимошенко зробила акцент на тому, що таке рішення може бути винесене лише на корупційній основі. По суті, така заява є однією з форм політичного тиску на КС, що неприпустимо як із погляду закону, так і з політичних міркувань. На словах Юлія Тимошенко проголошує європейський курс України, але після таких заяв виникають сумніви в щирості її слів.

 

Читайте також: Інтрига виборів

Якщо в результаті політичного тиску нелегітимно призначені парламентські вибори все ж таки відбудуться, у майбутньому це може мати серйозні негативні наслідки. Особливо якщо в парламенті з’явиться пропрезидентська більшість, яка разом із Зеленським призначить схильного до популізму й хронічно хворого на правовий нігілізм прем’єр-міністра.

З огляду на нинішній розвиток подій загроза узурпації влади і встановлення диктаторського режиму цілком реальна. Єдине, що вселяє надію, — такий режим в Україні довго не протримається. Про це свідчать і наш історичний досвід, і події останніх років. Українці — європейська нація, яка відстоюватиме свої права й свободи всіма доступними засобами включно з реалізацією права народу на повстання. Уникнути чергової революції можна тільки одним способом: усі ми маємо навчитися поважати закон і жити за принципом верховенства права.