Політика

  ▪   Станіслав Козлюк

До виборів не турбувати

Фото: Станіслав Козлюк
Народні депутати включилися в передвиборчу гонку.
Матеріал друкованого видання
№ 25 (605)
від 20 червня

 І хоча офіційні цифри свідчать мало не про аншлаг у сесійній залі, фактично ж на засідання приходить дедалі менше народних обранців. Щоб це зрозуміти, достатньо порівняти дані з офіційного сайта Верховної Ради з реальною картинкою. Скажімо, у вівторок у парламенті зареєструвалося 320 народних депутатів. Водночас журналісти нарахували під куполом заледве сотню. І це при тому, що доля позачергових виборів досі не визначена. Адже Конституційний Суд ще вирішує, чи відповідає указ президента Володимира Зеленського Основному Закону. 

 

У таких умовах український парламент узявся, певно, за наймасштабнішу роботу своєї каденції, якщо не історії. А саме за зміни до Виборчого кодексу. Проте оскільки робота над ним потребувала багато часу, то депутати за домовленістю з новообраним главою держави мали внести низку змін до виборчого законодавства окремим документом одразу після інавгурації. Зміни передбачали скасування мажоритарної системи та зниження прохідного бар’єра на виборах до парламенту. Під час обговорення всіх цих ініціатив у травні депутати заявили: до старту позачергових виборів вони не встигнуть розглянути понад 4 тис. правок у Кодекс. Ба більше, була ймовірність не впровадити всіх змін у життя і до кінця жовтня, коли вибори мали б відбутися за законом. Як компроміс окремі нардепи пропонували ухвалити закон із ключовими змінами, який мав би містити вже згадані скасування мажоритарки й зниження прохідного бар’єра. Втім, ця ідея також не знайшла достатньої кількості прихильників. Врешті, народні обранці вирішили, що вибори до Верховної Ради у 2019-му відбуватимуться за старою схемою: половина депутатів у майбутньому парламенті обирається за списками партій, половина — у мажоритарних округах.

Банкова була б не проти замінити людей за своєю квотою: очільника Міністерства закордонних справ та генерального прокурора. У кріслі МЗС вона хоче бачити колишнього главу місії України при НАТО Вадима Пристайка. що ж до генпрокурора — кандидата не оголошували


За Виборчий кодекс депутати таки взялися на початку червня. Але участь у голосуванні бере від 10 до 30 народних депутатів. Однак процес важко назвати продуктивним, хоча народні обранці взяли доволі непоганий темп: розглядають близько 100 правок на годину. За оцінками Олександра Черненка, голови підкомітету з питань виборів і референдумів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, депутати мають впоратися зі своєю роботою саме до старту літніх канікул. Коли ж цей Кодекс запрацює (якщо його ухвалять. — Ред.), поки що не відомо.

 

Читайте також: Інтрига виборів


«Якщо ми рухатимемося таким темпом, то встигнемо розглянути все до початку канікул. Потім має відбутися окрема дискусія: коли запроваджувати Кодекс. Чи одразу після публікації, чи на наступних виборах, чи з 2020 року. Тут є кілька підходів. Якщо казати про можливість чергових виборів до парламенту 29 жовтня, то я не впевнений, що ми зможемо організувати виборчий процес за новими правилами. Бо це складно і для виборців, і для ЦВК. Плюс це інші бюджети», — пояснював Черненко журналістам. 


Разом із тим частина депутатів заявила: процес голосування фактично блокує роботу парламенту до переобрання. Адже, за процедурою, поки нардепи не розглянуть усіх змін до Виборчого кодексу, вони не можуть братися за інші законопроекти. Тут ідеться і про нові призначення президента, і про популістичні пропозиції законодавчо врегулювати тарифи на комуналку, і пропозиції щодо посилення відповідальності за кнопкодавство та прогули. Як варіант частина депутатів пропонувала винести окремі позакодексові питання до сесійної зали ad hoc (тобто як виняток, суто для вирішення конкретного питання. — Ред.). Також лунали пропозиції скликати позачергове засідання парламенту, під час якого можна було б розглянути питання, не пов’язані зі змінами до законодавства про вибори. І голова Верховної Ради Андрій Парубій навіть заявив, що готовий піти на такий крок.


«Жодного механізму через процедуру ad hoc немає для призупинення розгляду закону (Виборчого кодексу. — Ред.). Єдиний механізм і єдиний спосіб — скликання позачергового засідання», — заявив Андрій Парубій під час погоджувальної ради в парламенті 18 червня. Він також додав, що ініціювати позачергове засідання може або президент, або 150 народних депутатів. Проте частина нардепів ставиться до такої ініціативи скептично. «Я не бачу перспектив. Ви самі можете подивитися, скільки зараз депутатів у залі. Очевидно, що 150 підписів для позачергового засідання фізично не зібрати», — казав журналістам представник «Батьківщини» Сергій Соболєв.


Водночас у кулуарах парламенту далі кажуть про окремий законопроект із ключовими правками до виборчого законодавства, який Рада могла б ухвалити. А після нього, мовляв, можна було би братися за інші важливі питання. До речі, якби відповідний проект закону провалився під час голосування, це не дало б поховати місяці роботи над Кодексом. Щоправда, нардепи досі не пояснили, яким чином вони зможуть проголосувати такий компромісний документ, зважаючи на те що розгляд понад 4 тис. правок до Виборчого кодексу вже стартував.

 

Читайте також: У пошуках консерваторів

 

Такий сценарій, здається, міг би задовольнити й Банкову. Варто лише згадати промову Зеленського під час інавгурації, у якій він закликав Кабінет Міністрів звільнитися добровільно. Власне, уряд Володимира Гройсмана так і вчинив. От тільки в законодавстві є один нюанс: відставку Кабміну має затвердити парламент. А це голосування в Раді було безуспішним. Тож скидається на те, що зараз АП була б не проти замінити людей бодай по своїй квоті: очільника Міністерства закордонних справ та генерального прокурора. У кріслі МЗС Банкова не проти бачити колишнього главу місії України при НАТО Вадима Пристайка. Відповідне подання вже зареєстрували в парламенті. Що ж до Луценка, то кандидатуру майбутнього генпрокурора на момент підготовки матеріалу офіційно не розголошували. Проте найближчим часом ми навряд чи зможемо побачити нового очільника ГПУ. За процедурою, перед голосуванням за звільнення з посади Рада має отримати висновок профільного комітету парламенту. В історії з Луценком, однак, депутати Комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності не побачили підстав для такого кроку. Тобто Юрій Віталійович лишається сидіти у своєму кріслі в будівлі на Різницькій. 


Не під запис нардепи запевняють: так чи так нині все впирається в питання дострокових виборів. А точніше, рішення Конституційного Суду (КС) щодо цього. «Якщо казати суто про норми закону, то указ Зеленського про розпуск Ради незаконний. Для дострокових виборів немає юридичних підстав, судді це розуміють. Але тут ідеться про політику. Окремі партії, які мають вплив на частину суддів, бачать соціологію. І вони усвідомлюють, що треба брати те, що дають. Інакше на чергових виборах вони взагалі можуть не потрапити до Ради. Плюс окремі судді хочуть гарантій, що нова влада не чіпатиме їх у майбутньому. Тому нині важко сказати, яке саме рішення ухвалить КС», — переконував один із депутатів журналіста Тижня.


Утім, навіть якби рішення Конституційного Суду відтермінувало вибори на осінь, виникають сумніви, що депутати були б здатні збиратися в достатній кількості, щоб ухвалювати рішення. Навіть щодо того ж таки Виборчого кодексу. Окремі партії вже не ті, якими були першопочатково, депутати попереходили в інші політичні проекти, нардепи-мажоритарники подалися «працювати з електоратом» на округи (спостерігачі від громадських організацій уже фіксують факти непрямого підкупу виборців). Тож до обрання нового парламенту годі сподіватися на продуктивну роботу законотворців. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.