Ще 22 травня члени комітету ухвалили рішення рекомендувати парламенту прийняти саме доопрацьований варіант. Документ незначно відрізняється від первинного варіанту: бюджет-2014 все ж таки буде розрахований з урахуванням зростання ВВП на 3% і інфляції в 8,3%, пише "Коммерсантъ Украина".
Майже всі депутатські правки комітет відхилив. Всього їх було 123, що, на думку члена комітету Тетяни Слюз ("Батьківщина"), говорить про нетипово низьку активность депутатів.
"За день до засідання нам роздали останню таблицю поправок, і я здивувалася, що з 23 моїх пропозицій було прийнято 5 або 6. Усі рішення приймали фахівці Мінфіну і секретаріату комітету, а не депутати", – обурена пані Слюз.
Для стабілізації держфінансів пропонується продати акції рекапіталізованих банків, визначити поріг залучаються під держгарантії кредитів, удосконалити порядок призначення, перерахунку та індексації пенсій, впровадити оцінку ефективності бюджетних програм.
Серед неврахованих поправок була пропозиція підняти дефіцит бюджету з 3% до 12% від ВВП, а держборг знизити з 31% до 25%. Комітет порахував їх економічно необгрунтованими.
Не знайшла підтримки ідея відновити компенсацію вкладів Ощадбанку СРСР на рівні не нижче 2012 року – 5,2 млрд грн.
А соціальні поправки комітет запропонував розглядати в ході прийняття бюджету, "виходячи з фінансових можливостей".
Не схвалені пункти про скорочення витрат на утримання органів влади і закріпленні розрахунків із бюджетом в грошовій формі.
Список завдань для уряду в податковій сфері також виріс на 4 пункти – до 14.
Комітет доручив Кабміну переглянути податкові пільги, ставку туристичного збору, механізми підтвердження митної вартості товарів, розширити базу сплати податку на нерухомість. Передбачили в бюджетній декларації та необхідність погашення заборгованості з різниці в тарифах ЖКГ.
Одночасно комітет відхилив ідеї скорочення податкових перевірок, лібералізації автоматичного відшкодування ПДВ, а також диференціації ставки податку на доходи фізосіб.
Депутати запропонували, але безрезультатно, реформувати місцеві бюджети – надати їм можливість залишати в своєму розпорядженні частину податку на прибуток, встановлювати ставку податку на землю, спростити процедуру запозичень, списати борги з середньострокових позик.
"Дії уряду розходяться з програмою президента, – упевнений глава підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Олег Канівець. – Вона передбачає фінансову самостійність місцевих бюджетів, а з 2010 року їх питома вага у зведеному бюджеті падає". Питома вага місцевих бюджетів повинен був бути не нижче 42% зведеного бюджету, але цю планку скасували.
Документ навіть після доопрацювання залишився декларативним, хоча, за словами першого заступника голови комітету Оксани Калетник (Компартія), уряд не вважає його формальним. Депутати мають намір відстоювати свої поправки в сесійній залі.
"Ми можемо спробувати винести їх на голосування, але часу, як ви розумієте, буде дуже мало – одна хвилина на виступ", – каже пані Калетник.
За словами Канівця, він наполягатиме на поліпшенні казначейського обслуговування та розподілі субвенцій залежно від чисельності населення, а не в "ручному режимі".
Однак є ризики, що бюджетна декларація буде винесена на розгляд парламенту за скороченою процедурою, що виключить можливість внесення поправок у документ.