2022 рік показав, що повністю ізолювати Росію не вдалося. Залишилась ціла низка економінчо розвинутих держав, які продовжують з нею торгувати, ігноруючи західні санкції. Але знайшлась і держава, яка не лише не відмовилась, але й значно наростила співпрацю з РФ. Іран не тільки постачає Росії зброю та надає політичну підтримку, але й бачить у Москві свого ключового союзника в перспективі. Про це свідчить розширення транспортного коридору між двома диктатурами.
Зростаючий альянс
До війни торгові зв’язки між Росією та Іраном були порівняно слабкими. Протягом 2021 року товарообіг склав лише $4 млрд, що стало рекордом в історії відносин держав. Однак усе різко змінилось після нападу РФ на Україну. За словами російських чиновників, за перші 10 місяців 2022 року рекорд було побито, а зростання за рік склало 27% в експорті та 10% в імпорті. Варто при цьому враховувати, що експони іранської зброї в РФ, який Тегеран продовжує заперечувати, у розрахунок не йде. Також не встигл запрацювати крупна енергетична угода, що її країни підписали восени минулого року. Однак і без цього, чисто візуально видно, як товари з Ісламської республіки з’явились на прилавках російських міст. Мова йде про іранську кока-колу, прокладки, тощо.
Товарообіг міг би зрости іще потужніше, але дається взнаки бідна історія взаємодії між державами. Вони просто не мають інфраструктури, яка б дозволяла транспортувати таку величезну кількість нових товарів. І держави взялись виправляти цю ситуацію. Як повідомляє Bloomberg, країни створюють нову інфраструктурну мережу, яка з’єднає Балтійське море з Індійським океаном та дозволить обмінюватись товарами, не виходячи у світовій океан. За даними видання, Росія працює над спорудженням каналу, який з’єднає Волгу з Азовським морем, таким чином утворюючи прямий шлях на Каспій. Оновлення транспортної інфраструктури обходиться державам близько в $20 млрд, що свідчить про серйозність намірів розширювати торгівлю.
Читайте також: Вісь прагматичного зла. Навіщо Іран допомагає Росії
Небезпека такого пожвавлення полягає не лише в тому, що російська економіка отримає великого торгового партнера, а ще й у тому, що новий торговий маршрут буде цілком підконтрольним Москві й Тегерану. Транспортний коридор через Каспій дозволить провозити стільки озброєння, скільки дві автократії захочуть, і все це буде приховано від сторонніх очей. Це одна із найбільших небезпек. Розширення транспортних можливостей таож набагато полегшить постачання Іраном Росії зброї для війни проти України, і мова при цьому може йти не лише про безпілотники. Існує ризик співпраці двох держав і у ядерній сфері.
Вісь конфлікту
Оглядач Arab News доктор Маджід Рафізаде у своїй статті заявляє, що стає «все більш очевидним, що Ісламська Республіка поспішає переступити ядерний поріг і стати ядерною державою». За його словами, немалу роль у цьому може відіграти Росія, яка вже збудувала в Ірані декілька реакторів, а також може використовувати свою підтримку Москви для пришвидшення свого входу в ядерний клуб. Тим більше на цю користь говорить клінічна смерть ядерної угоди. Про те, що сторони остаточно зневірились у можливості її підписання, свідчать у тому числі кадрові перестановки в США. До прикладу, штат Держдепу покинув заступник спецпредставника по Ірану Джаррет Блан. Його називають однією з ключових фігур в організації непрямих переговорів з республікою. Відповідно, залишається мало сподівань на ядерне врегулювання. І це все на додачу до новин про розвиток співпраці у галузі конвенційного озброєння. Тут і чутки про можливу передачу Іраном балістичних ракет, і повідомлення про завод зі збирання «Шахедів», який планують будувати в РФ за лізензією.
Нарощування співпраці Ірану з РФ та відтік людей, які займались переговорами з Тегераном у США, сигналізують про те, що аятолли вирішили йти на ескалацію. Це одночасно створює іще більшу потребу в Росії, що далі погіршує відносини з Заходом. Поки незрозуміло, як Ірану вибиратися із цього порочного кола, враховуючи складну внутрішньополітичну ситуацію в країні та моральне банкрутство місцевих лібералів. Таке зближення Тегерану та Москви загрожує спалахом насильства не лише в Європі, а й на Близькому Сході. Якщо країни все більше синхронізуються у своїй політиці боротьби із Заходом, Іран може розморозити численні регіональні конфлікти, в яких замішані Іран та його проксі. Палестина, Ірак, Ліван, Ємен, — в будь-якій із цих точок може розпочатись ескалація, якщо Тегеран остаточно ступить на стежку війни. Найгострішим сценарієм може бути війна із Саудівською Аравією, про реальність якої багато говорили минулого року. В будь-якому разі віддалення Ірану від ідеї примирення із Заходом несе загрозу далеко не тільки Україні.
Читайте також: Чому іранські протестувальники не хочуть розходитись по домівках
Небезпечнішим вплив російсько-іранського союзу стає ще й через те, що нинішні відносини між американськими союзниками на Близькому Сході важко назвати злагодженими. До прикладу, між ОАЕ та Ізраїлем, які лише нещодавно встановили дипломатичні відносини та почали їх розвивати, виник дипломатичний конфлікт на фоні приходу до влади ультраправого уряду в єврейській державі. Важкою залишається ситуація із Саудівською Аравією, яка перебуває в пошуку геополітичних орієнтирів, поступово віддаляючись від США. Конфлікти всередині цієї групи держав зроблять набагато складнішою реакцію на хаос, що його можуть запустити Москва та Тегеран.
Російсько-іранський альянс в 2023 році може мати неочікувані наслідки, але мало з них будуть позитивними для України та світу. Повний правовий нігілізм, до якого схиляють одна одну ці держави, загрожує лише більшою кров’ю, якщо їх співпраця не буде зупинена. Однак провал дипломатичних методів впливу на ці дві автократії, який став очевидним минулого року, залишає не так багато засобів впливу на них. Необхідність демонтажу режимів держав-вигнанців стає все більш очевидною, адже, як показує практика, вони непогано знаходять між собою мову.