Для журналістів та частини запрошених церемонія нагородження характеризується приблизно як апофеоз кітчевого шику: блиск, золото, поп-формат. Заспокоїмо тих, хто не втрапив: вульгарної розкоші поменшало. Та й масштаб змінився. Якщо відеозаписи попередніх церемоній цілком можна демонструвати на модній київській виставці «Міф «Українське бароко» – настільки усе було пишним та ірраціональним, то тепер усе нагадувало плановий огляд місцевої самодіяльності.
Гостей на вході зустрічав оркестр. Виступи дитячих співочо-танцювальних колективів у чомусь нагадували канкан лоліт, але не настільки, аби звинувачувати художніх керівників й костюмерів ще в чомусь, крім несмаку. Затягнута сценка «Задунаєць за порогом» у виконанні Богдана Бенюка й Наталі Сумської проілюструвала невмирущість театру корифеїв.
Стилістика більшості промов вдячних лауреатів теж надавала церемонії флеру будинку культури: дзвінкими голосами вони дякували організаторам й Україні, наголошували на високій місії власної творчості й літератури загалом; і можна бути впевненими в тому, що ці люди дивилися уперед, на софіти, ясними і щирими поглядами, уявляючи перед собою натовп читачів.
Загальний пафос цієї складової сценарію трохи розбавили Віктор Андрієнко – переможець у номінації «Кіносценарії для дітей», вживу продемонструвавши талант коміка; Юрій Макаров, який оголошував переможця у одній із номінацій і, як досвідчений віп-гість, дістав із кишені ножиці, аби зручно і швидко відкрити конверт з іменем лауреата; та поетка Леся Мудрак, що вручала нагороду за найеротичніший твір, і традиційно довго говорила про довколаеротичне, подарувала Логушам ступку й пестик, а потім не менш звично постогнала для публіки.
У переліку цьогорічних лауреатів – відомі імена: авторка дамської прози Міла Іванцова отримала премію за роман «Гра в паралельне читання», автора травелог Максима Кідрука відзначили як автора мандрівної прози, а Христина Лукащук не менш традиційно отримала нагороду за еротичний твір «Курва». Лауреат нещодавно врученої премії «Великий їжак» харків’янин Валентин Бердт розділив перше місце в номінації «Проза для дітей» із авторкою жіночих романів Галиною Вдовиченко, яка дебютувала у новому жанрі твором «Ліга непраних шкарпеток». Один із найплідніших сучасних письменників Андрій Кокотюха під псевдо Не Галичан отримав спеціальну відзнаку за найкращий історико-патріотичний твір –роман «Червоний».
У номінації «Пісенна лірика» другу премію дістав бард Ігор Жук, відомий у літературних колах виступами на презентаціях книжок Ірени Роздобудько, а першу – Анатолій Матвійчук, так-так, той самий з телебачення 90-х. Вочевидь, експерти конкурсу відчули ностальгію, бо вряд чи творчість митця еволюціонувала з того часу і вписується в актуальний пісенний контекст (судячи з його промови-подяки і назви відзначеного рукопису – «Колискова сину» – точно ні).
Спеціальну відзнаку від Австрійського культурного форуму отримала письменниця Ірися Ликович за прозовий твір «Віртуалка». Авторка зараз живе і навчається у Відні, що не могло не відбитися у її творі й справило враження на представників іноземного представництва.
Відзнаку видавців, на відміну від минулого року, отримав лише один автор – Валентин Терлецький за роман «Хмарочос».
А найкращим романом із поданих на конкурс журі визнало «Вві сні і наяву, або Дівчинка на кулі» Ольги Слоньовської із Івано-Франківська. Викладачка одного із місцевих вишів, авторка свого часу гордо зізналася в одному з інтерв’ю, що її монографію про міф України в літературі діаспори ось уже багато років читає й перечитує Ліна Костенко.
Про певні тенденції у рішеннях журі цьогорічної «Коронації» говорити складно. Очевидно: коли рукопис до розгляду подає більш-менш знаний автор, то твір відзначать хоча б якось – якщо не премією, то дипломом, або у спеціальній номінації. За підсумками конкурсу маємо надію на появу непоганої прози для підлітків від Вдовиченко та Бердта. Полиці прозового укрсучліту поповнять фентезі та масові романи для жінок. У Кідрука та Лукащук вийдуть нові романи, схожі на попередні. За сценарієм Віктора Андрієнка знімуть фільм, де одну із ролей гратиме Ольга Сумська. А експерти «Коронації» і надалі прагнуть доступного широким масам роману, який би водночас міг когось врятувати.