Зараз неможливо порахувати точні втрати для демографії України від російської агресії. Точно невідомо, скільки українців виїхали за кордон, який відсоток з них більше не повернеться, скільки громадян загинуло внаслідок війни. Утім, певні тенденції вже можна простежити.
Наприклад, динаміку шлюбів та розлучень в останні кілька років і тепер. Opendatabot підрахував, що лише за перші пів року 2022-го зареєстровано величезну кількість шлюбів – понад 100 тисяч. Це на 21% більше, ніж за той самий період торік, а також найвища цифра за останні сім років. До слова, найбільше нових сімей зареєстровано у прифронтовій Дніпропетровській області.
Кількість розлучень, натомість, знизилася майже вдвічі – на 42 % у порівнянні з аналогічним періодом торік: 7 тисяч розлучень за шість місяців проти 13 тисяч у 2021-му. Цьогоріч кількість розірваних шлюбів поки є найменшою за шість років.
Провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Слюсар розповіла, що в Україні є схожий досвід 2014-2015 років і в дослідженнях на нього частково орієнтуються. Тоді так само у всіх областях, крім Донецької та Луганської, значно зросла кількість шлюбів. Тенденція тривала частково аж до 2017 року, але вже наступного проявився так званий компенсаційний підйом кількості розлучень.
«Вважається, що у кризових умовах пари відкладають свої проблеми на потім, але пізніше проходять через складний етап і доходять до відкладених розлучень. Так сталось 2018-го. Ми вважаємо, що ситуація може повторитись і цього року. Наскільки мало розлучень було цьогоріч, ми побачимо лише наприкінці 2022 року. В Україні ця статистика має дві частини – кількість розлучень через РАЦС, коли у пари немає дітей, та через суди. А судова адміністрація надає Держстату ці цифри лише наприкінці року», – розповідає Слюсар.
Читайте також: Як війна вплинула на нашу ідентичність, пам’ять та цінності
За словами фахівчині, на початку війни на Донбасі лише дві області постраждали від російської агресії (Крим спеціалісти виносять за дужки, бо звідти немає статистики). Зараз набагато більше областей були чи є в окупації, зазнавали обстрілів та активних бойових дій. Тому цьогоріч ситуація значно складніша. Крім того, з початком «великої» війни з’явилося законодавство, яке дозволяє брати шлюб за особливим порядком.
Особливий порядок уряд затвердив для певних категорій осіб, зокрема, військовослужбовців, зважаючи на обставини воєнного стану. Тож сьогодні наречені можуть зареєструвати шлюб за присутності одного із закоханих чи взагалі дистанційно. Від початку березня до кінця вересня, за даними Міністерства юстиції, у такий спосіб уклали шлюб 2435 пар. З-поміж них зареєстровано 1106 шлюбів без присутності одного з наречених. Ще 1308 записів про шлюб украли через командирів військовослужбовця у місцях служби. А 32 пари взагалі одружились у закладах охорони здоров’я.
Ці дані підтверджують тезу, що сім’я як цінність важлива для українців. У серпні соціологічна група «Рейтинг» спробувала дізнатися, що за час війни змінилось у сприйнятті українцями своєї ідентичності, патріотизму та цінностей. Змін зафіксували небагато. Закономірно важливим є питання безпеки, а найменше, як і торік, українці цінують багатство. Утім, серед цінностей, що зросли порівняно з 2021 роком, тепер є традиційність.
Хоча українське суспільство стає щороку прогресивнішим, українці не перестають орієнтуватися на традиції. Людмила Слюсар пояснює, що однією з особливостей шлюбної поведінки українців, у порівнянні з іншими європейськими країнами, є досить високий рівень реєстрації шлюбів. Утім, нерідко в Україні трапляються незареєстровані стосунки, адже система цінностей українців модернізується.
«Це не означає, що сімейні цінності занепадають. Вони теж своєрідно трансформуються… У наших дослідженнях, коли ми питаємо, що для респондентів є найважливішим у системі цінностей, на першому місці традиційно з’являється сім’я. Також 2019 року ми проводили опитування молоді до 35 років. Що показово, тоді більшість відповідала, що найбільше хоче досягти в житті сімейного щастя. Вже потім – успіхів у кар’єрі», – додає фахівчиня Інституту демографії.
Поза тим, ситуація зі шлюбами та розлученням в Україні зазнала серйозних змін за час незалежності. За останні 30 років кількість пар, які хочуть побратись, зменшилася утричі. На початку незалежності, 1991 року, було майже 500 тисяч зареєстрованих шлюбів на рік. До 2020 цифра склала приблизно 168 тисяч. І хоча сьогодні фіксується зростання, це небагато у порівнянні з кінцем минулого століття.
Читайте також: Як курси української для біженців торують шлях до мовної єдності
Слюсар вважає, що на це впливає підвищення віку вступу до шлюбу. Вік зростає не тому, що люди відмовляються від нього взагалі, а тому, що змінюється ставлення до життя і люди хочуть іти на такі зміни, маючи набір певних базових потреб. Наприклад, самореалізацію чи професійні здобутки.
Початок великої війни міг бути певним «last call» (останнім дзвоником – Ред.) для тих, хто не очікував настільки кардинальних змін і вважав, що часу для прийняття рішення багато. Але виявилось, що його обмаль. Зростання кількості шлюбів виглядає як одна зі спроб доробити відкладені справи в умовах невизначеності. Можливо, філософія «живи одним днем» і не для всіх, утім, для українців вона спрацьовує за умов щотижневих обстрілів.
Наразі неможливо точно передбачити, як буде з розлученнями в наступному році. Мільйони біженців, які можуть не повернутися до своїх сімей, однозначно вплинуть на демографічну ситуацію і відповідно – на статистику шлюбності. Соціологія тут глобально не допоможе через відсутність достеменно точних даних про загальну кількість біженців і показники внутрішньої міграції. За даними травневого опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, українці з дітьми були менш мобільними й частіше заявляли про те, що не планують кудись їхати, ніж ті, у кого дітей немає. Водночас понад 70% біженців переїхали з дітьми й лише 23% – із чоловіком чи дружиною.
Прогнози також важко робити, оскільки невідомо, як довго триватиме війна, каже Людмила Слюсар: «Здебільшого жінки, які виїхали, кажуть, що хочуть повернутися назад. Утім, на місцях сім’ї починають облаштовуватись… Все залежить від безпекового та економічного чинників, які складуться в Україні. Варто згадати, що українці зазвичай прив’язані до свого житла, способу життя, майна».
Крім того, у жовтні 2022-го українці описували стан добробуту своєї родини як «дуже поганий» на рівні з жовтнем 2021 року. Втім, зараз, під час повномасштабного вторгнення, менше людей каже, що з добробутом все погано, ніж в ідентичний умовно мирний період 2020-го. Крім того, цьогоріч добробут оцінювали як «дуже добрий» навіть частіше, ніж у попередні роки опитувань Центру Разумкова. Можливо, змінився баланс очікування/реальність, який багато хто тепер порівнює не з довоєнними планами на рік, а виходячи з ситуації від початку вторгнення 24 лютого. Це також, не в останню чергу, залежить від ціннісних орієнтирів.