За весь час роботи автора на моніторингу виборів такої нахабної поведінки суб’єктів виборчого процесу, як на мерських перегонах у Василькові, спостерігати не доводилось.
Зауважимо, що Київська область завжди вирізнялася купою провокацій та особливим ставленням до виборчого процесу. Навіть широке висвітлення у загальнонаціональних ЗМІ не зупиняло порушень на дільницях та ОВК(на виборах до праламенту). Часто причина банальна – елементарне незнання виборчого законодавства (або, як доводилось чути, «цих ваших законів»).
Далі – про порушення на одній, окремо взятій дільниці за номером 321281, але порушення показові й характерні. Вони засвідчують не лише правовий нігілізм осіб, відповідальних за виборчий процес, а й, що цілком імовірно, усвідомлення багатьма з них власної безкарності.
Члени ДВК чомусь дуже поспішали провести ранкові засідання, на які чомусь не хотіли пускати спостерігачів та журналістів. Запитання про те, де члени комісії вичитали, що це засідання має бути закритим, ввело останніх у ступор. При реєстрації на ДВК секретар комісії реєстрував усіх спостерігачів не в журналі реєстрації, а на звичайних листках формату А4. Голова ДВК пояснила: секретар працювала на виборах уперше (звісно, це аж ніяк не знімає відповідальності, як із секретаря, так і з голови та заступника голови ДВК).
Коли розпочався сам процес голосування, на дільниці підтягнулися юристи з різних політичних таборів. Одні консультували саму комісію, інші намагалися зробити так, щоб виборчий процес відбувся без порушень. До 12-ї години дискусія звелася до того, що кожен мав показувати статтю ЗУ «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», перш ніж голова ДВК ухвалювала хоч якесь рішення.
Зрештою, коли паралельний підрахунок явки від Громадянської мережі ОПОРА почав відрізнятися від даних дільничної виборчої комісії, спостерігачі намагались стежити, кому саме видають бюлетені. Це завершилось скандалом – міліціонеру наказали вивести спостерігача, не оформивши відповідного рішення. Власне, воно було, але містило порушення статті 27 закону про місцеві вибори, якою передбачається, що такий документ повинен мати мотивувальну та резолютивну частини, посилання на норми законодавства чи судові рішення та інші обов’язкові атрибути. Натомість у рішенні ДВК було просто написано: спостерігачам не можна підходити до столів, де сидять члени комісії. Зрештою, міліціонерові пояснили, що вивести спостерігача або журналіста можна лише після відповідного рішення ДВК стосовно певної особи. Але такого рішення ДВК не могла схвалити, бо для цього потрібно провести засідання, а процес голосування безперервний.
Через велику кількість технічних кандидатів, за квотою яких провели як членів ДВК, так і неймовірну кількість офіційних спостерігачів, було цікаво спостерігати за однаковими роздатковими матеріалами та посібниками. Одним із «угруповань» спостерігачів керувала жіночка бальзаківського віку, яка постійно кудись виходила на телефонні консультації або доповіді.
Крім вищезгаданої спроби недопуску спостерігачів і журналістів на ранкове засідання, було скоєно кілька порушень закону про місцеві вибори, які наведені нижче.
1) Неналежне ведення документації, а саме неналежний порядок оформлення рішення комісії, яке показали спостерігачам після ранкового засідання. У ньому не було мотивувальної частини з посиланням на обставини, що спричинили розгляд питання на засіданні комісії – порушення статті 27 частини 15.
3) Обмеження вільного спостереження спостерігачів за діями виборчої комісії – заборона спостерігати за видачею бюлетенів на відстані, яка б надавала можливість перевіряти законність процедур.
4) Порушення статті 69 частини 7, коли замість двох членів дільничної виборчої комісії можливість проголосувати виборцю надавав лише один.
5) На дільниці перебували народні депутати, що суперечить статті 27 частині 9, де є вичерпний перелік осіб, що можуть бути присутні у приміщенні виборчої дільниці, до яких нардепи не належать.
Після завершення голосування на ДВК з’явився один із нардепів від УДАРу як довірена особа кандидата. Можливо, саме через це на виборчій дільниці 321281 не сталося запланованого вкидання бюлетенів під час процедури підрахунку.
Перед підрахунком знову намагались видалити з приміщення журналіста, котрий нібито заважав працювати комісії. Але скарга знову була складена неправильно. Її не хотів зачитувати навіть секретар комісії, тому попросив допомоги в особи, що складала сам документ. І за дивним збігом обставин скаржницею виявилася вищезгадана тітонька-«координатор».
Коли паралельний підрахунок явки від мережі ОПОРА виявився правдивим, члени ДВК вирішили зробити перерахунок бюлетенів, що також не відповідає закону. Варто зауважити, що з такими перерахунками зазвичай і відбуваються фальсифікації (в цьому випадку вкидання бюлетенів). Відкриттям для членів ДВК стало і те, що вони змушені записувати результати підрахунку голосів у протокол, а не на листок А4. Не знали вони і про необхідність складати уточнювальний протокол, якщо під час підрахунку виявляться невідповідності.
Й наостанок кульмінація абсурду – члени ДВК порозкладали бутерброди прямо на вже підрахованих, але ще не запакованих бюлетенях.
У підсумку на 321281 дільниці зникло 172 бюлетені, на 321285 – 115, на 321280 – 97, а на дільниці 321286 член комісії намагався вкинути на етапі підрахунку 70 бюлетенів з відмітками за одного з кандидатів.
Усі ці випадки мають бути розслідувані відповідно до частини 5 статті 158 Кримінального кодексу, де передбачена відповідальність і за незаконні дії, тобто викрадення, приховування, незаконне знищення і псування бюлетенів.
Але улюбленою відповіддю членів комісій на виборах у Василькові на запитання про причини зникнення бюлетенів чи розбіжностей у явці були слова «тому що». Додому члени ДВК розходились явно задоволеними своєю роботою…
P.S. На 81-й дільниці постійно працювала чиясь професійна відеокамера, котра фіксувала всі конфліктні епізоди, процедуру видачі членами ДВК бюлетенів тощо. З цих зйомок, очевидно, монтуватимуть тренінгові фільми для осіб, що організовуватимуть майбутні, зокрема й президентські, вибори. І є підозра, що автори цих фільмів у своїй роботі керуватимуться аж ніяк не благородними мотивами щодо уникнення фальсифікацій.