Виконати нове покарання Іващенокові не вдасться, оскільки він отримав притулок у Данії і поки що не має наміру повертатися на Батьківщину. Водночас, реальна кримінальна відповідальність загрожує ряду чиновників, побічно причетних до виїзду засудженого за кордон, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Як повідомлялося, 12 березня Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив у силі вирок колишньому першому заступнику міністра оборони Валерію Іващенку до 5 років позбавлення волі умовно.
Нагадаємо, що Іващенко отримав політичний притулок в Данії.
Як стверджують джерела, втеча колишнього керівника Міноборони стала підставою для декількох розслідувань та юридичних процесів. Рішення апеляційного суду містило ряд обмежень свободи Іващенка. Зокрема, засудженому було заборонено без дозволу Кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України, він був зобов'язаний повідомляти про зміну місця проживання і роботи, а також регулярно відзначатися в управлінні КВІ Голосіївського району Києва.
За словами джерела у київській міліції, для Іващенка був встановлений «пільговий» графік зустрічей з інспектором – кожний перший вівторок місяця.
Однак, після виїзду за кордон, він, очевидно, не міг приходити до райвідділу навіть раз на місяць. У листопаді-грудні 2012 року інспектор виконавчої служби, не дочекавшись явки засудженого, направляв йому письмові попередження про відповідальність за порушення режиму. У січні 2013 року у КВІ вирішили здійснити привід засудженого, але наряд міліції, спрямований за адресою його прописки, повернувся ні з чим. У лютому в Голосіївському райвідділі міліції завели оперативно-розшукову справу щодо Іващенка.
«У найближчі дні, напевно, в середу-четвер, ми опублікуємо детальну інформацію про дії, які наша служба повинна вжити у цій справі відповідно до законодавства», – прокоментував ситуацію заступник начальника Державної пенітенціарної служби (до складу якої входить КВІ) Ігор Андрушко.
«Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки…, КВІ подає до суду подання про скасування звільнення від покарання (умовного терміну – Ред.) і про направлення засудженого (у колонію – Ред.) для відбування покарання», – вимагає ст. 57 Кримінально-виконавчого кодексу.
На долю Іващенка майбутнє рішення суду не вплине – він уже заявляв, що не має наміру повертатися в Україну за чинної влади.
«І навіть, якщо Україна спробує повернути Іващенко, оголосивши його в розшук через Інтерпол або за іншими каналами, то при всьому бажанні нашої влади ніхто не видасть його Україні, адже він вже отримав статус біженця», – зазначив адвокат Іващенка Борис Нечипоренко.
Водночас, у ситуації, що склалася, в суд може бути направлено не тільки подання про перегляд вироку Іващенку, але і кримінальну справу стосовно кількох чиновників.
«Схоже, замість Іващенко, постраждають інші люди – звичайні співробітники міліції та міграційної служби, яких він вільно і мимоволі підставив своєю втечею», – розповів один із співрозмовників.
«Під ударом» опинилися співробітники Голосіївського районного управління внутрішніх справ, які минулого року, після неявок Іващенка, нібито «проводили профілактичні заходи» – розмовляли з ним про важливість дотримання правил «умовного вироку». У журналах райвідділу зазначено, що співробітники міліції особисто зустрічалися з екс-чиновником, хоча пізніше з'ясувалося, що він на той момент вже перебував за межами країни.
Крім того, КВІ досі не з'ясувала, як на руках у екс-чиновника виявився його закордонний паспорт.
ЗМІ раніше повідомляли, що він отримав офіційний дозвіл КВІ для виїзду на лікування в Росію, а вже звідти, без відома Києва, попрямував до Європи. Однак, за версією джерела, процедура була порушена. Співробітник паспортного столу нібито не виконав усіх формальностей і видав засудженому паспорт, «не дочекавшись позитивної відповіді всіх компетентних органів».
Ще одним наслідком перегляду справи Іващенка може стати загострення у взаєминах України та ЄС. Ця справа, поряд зі справами Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, входить до трійки «пріоритетних», за якими Брюссель вважає доведеним застосування вибіркового правосуддя.
Умовний вирок Іващенку вважався єдиним позитивним зрушенням у цій сфері. Повернення до реального терміну може бути сприйняте Заходом як відмова Києва від досягнутих домовленостей, незважаючи на те, що у ситуації, яка склалася, цей перегляд буде проведено у повній відповідності до закону.