Чи не найголовніше завдання, яке поставили собі західні дипломати, політики, експерти та журналісти, коли збиралися на 53-тю Мюнхенську безпекову конференцію, полягало в наступному: зрозуміти Дональда Трампа і його наміри. Було немало інших актуальних тем, як от трансатлантична співпраця, вибори у країнах ЄС, де можуть перемогти популісти, безпекові загрози на Сході Європи (війна в Україні) та Півдні (міграційна криза), нестабільна безпепекова ситуація у Східній Азії, майбутнє НАТО та збільшення оборонних бюджетів у країнах ЄС. Однак зрештою все сходилося до одного: непередбачуваності американського президента і бажання європейців зрозуміти, де можливо робити бодай якісь прогнози. Якщо судити з відгуків за результатами цьогорічної зустрічі у західній пресі, їм цього зробити так і не вдалося.
Історик та публіцист Енн Епплбом у колонці для Washington Post відзначає, що дипломатичні події завжди мають м'якший тон через “наліт двозначності”. Однак на минулих вихідних у Мюнхені ця двозначність мала якийсь дивний відтінок. “Спікер за спікером закликали до єдності і згуртованості перед серйозними небезпеками, з якими стикається західний альянс. Але ніхто не міг змусити себе сказати правду вголос: що одна з цих найсерйозніших небезпек — це президент Сполучених Штатів”, – пише Епплбом. Тон її відгуку може видаватися дещо різким, однак це думка, яку з різних кутів обговорювали журналісти та оглядачі у Вашингтоні та європейських столицях. “Тінь Трампа залишає у Мюнхені усіх розгубленими”, – написала німецька газета Die Welt.
Читайте також: Кваснєвський заявив, що найбільша загроза для України і світу – це «заморожений конфлікт» на Донбасі
І справді, слухаючи політиків, видавалося, що прізвище нового американського президента їм називати не зовсім зручно, утім опосередковано про нього згадували усі, до нього зверталися основні промови. Цікавим був той факт, що американський сенатор Джон Маккейн під час своєї промови на панелі у перший день жодного разу не згадав про Дональда Трампа, про що його потім запитав модератор. Його прізвище так само майже не звучало у промові німецької канцлерки, однак здавалося, що частина її промови була звернена до трансатлантичного партнера. “Давайте разом зробимо світ кращим, тоді він буде кращим для кожного з нас”, – наголосила Меркель, звертаючись до проголошеної Трампом політики “спершу Америка” (America first).
Попри те, що присутні на конференції представники американської адміністрації говорили правильні речі, а один із учасників конференції, редактор Financial Times Філіп Стівенс навіть написав, що “Майк Пенс порадував європейські вуха”, останні залишалися непевними щодо нинішнього очільника Білого Дому. Зокрема, насторожувало те, що чи не вперше в американській історії учасники офіційної американської делегації виступали із підготовленими заздалегідь промовами, але не брали опісля низки запитань від журналістів, як це прийнято робити. “Навіть міністри закордонних справ Ірану та Китаю мали запитання (від журналістів — Ред.), а віце-президент Майк Пенс та міністр оборони Джеймс Меттіс дотримуються заздалегідь підготовдених заяв”, – написав у матеріалі для New York Times Стівен Ерлангер.
Читайте також: Сенатор США заявив про можливі нові санкції проти Росії
“Навіть Пенсові, який міг би сказати, що він несе пряме послання-запевнення від Дональда Трампа, не вдалося заспокоїти тут багатьох експертів”, – пише Ерлангер. У цьому із ними солідарна Еппллбом. Вона згадала ремарку, яку почула в одному із залів під час конференції “Все це чудово до наступного твіта того хлопця”. “Наступного твіта” довго чекати не довелося. Трамп вже в суботу ввечері, за кілька годин після промови Майкла Пенса, знову “виступив проти Європи”, коли заявив, що США повинні залишатися в безпеці, бо “коли ви подивитися на те, що відбувається в Німеччині, коли ви подивитеся на те, що відбувалося минулої ночі у Швеції. Швеції! Хто б у це повірив?!” Утім, ніхто так і не зрозумів, що відбувалося тої ночі у Швеції. Бо нічого там не відбувалося.
Важливо також, що під час конференції багато говорили про майбутнє Заходу і закликали до його єдності. Одна із панелей, у якій брав участь і президент України Петро Порошенко, називалася “Майбутнє Заходу: крах чи повернення”. Усі її спікери наголошували на тому, що Захід живий, але потребує єдності. Єдиним, хто закликав до “постзахідного” порядку, був російський міністр закордонних справ Сєргєй Лавров. Він назвав НАТО “пережитком холодної війни”. Цікаво, що Лавров мав окремий виступ під час другого дня конференції, який вважають основним, після виступу віце-президента США. Останній тоді засвідчив американську підтримку Альянсу та заявив, що США будуть разом із Європою стояти на тому, аби “Росія відповіла за свої дії”, маючи на увазі збройну агресію щодо України.
Читайте також: Мюнхенська безпекова конференція: постправда, постзахід, постпорядок
Що ж до українського питання, то про нього згадували, однак досить помірковано. Велика частина промови Меркель була присвячена Росії, але вона лише коротко згадала про потребу припинення вогню на Донбасі та про Крим, недвозначно наголосивши на потребі дотримуватися принципу територіальної цілісності. Так само Майкл Пенс, котрий теж окремо зустрічався із Порошенком, наголосив, що Україна залишається серед пріоритетів для США.
Загалом добре підбила підсумки насичених вихідних у Мюнхені експертка аналітичного центру Carnegie Europe Джуді Демпсі: “Мюнхенська безпекова конференція показала розділений Захід, США за нової адміністрації, яка хоче поставити “Америку в першу чергу” та ЄС, який стоїть на порозі одних із найбільш важливих у своїй історії виборів. На добре чи на зле, але це буде рік Америки та рік Франції”.
Для України усе це свідчить про одне: нам треба буде багато працювати, аби не згубити свій голос у цьому потоці проблем і викликів для західного світу.