Банки потерпають від низьких, а то й від’ємних відсоткових ставок скрізь по світу. Найголосніші нарікання чуються з Німеччини. У березні, коли Європейський центральний банк знизив ставку рефінансування до нуля, а відсоткову ставку за депозитами до –0,4%, голова Асоціації ощадних банків Німеччини назвав цю політику «небезпечною». На щорічній конференції кооперативних банків представника Бундесбанку привітали бурхливими оплесками лише за те, що він не з ЄЦБ.
Банківська система Німеччини стоїть на трьох китах. Кит із приватного сектору й найбільший у країні Deutsche Bank цього року не очікує прибутків. Переважно через проблеми в інвестиційному банкінгу, але донизу тягнуть і мізерні відсоткові ставки. Deutsche Bank хоче продати придбаний у 2010 році Postbank, який займається роздрібними операціями. Commerzbank, друга за величиною фінустанова Німеччини, спеціалізується на обслуговуванні середнього класу (Mittelstand) — армії сімейних підприємств. На ньому низькі відсотки позначаються ще істотніше. Аналітики з Morgan Stanley вважають Commerzbank найбільш потерпілим з-поміж усіх лістингових кредитних установ Європи.
Проте переважна частина німців довіряє свої заощадження іншим двом китам. Один — це 409 ощадних банків (Sparkassen), більшість яких перебуває в муніципальній власності; інший — 1021 кооператив. Ці консервативні, в основному дрібні місцеві фінустанови скаржаться найголосніше, навіть якщо, на перший погляд, їм особливо немає на що нарікати. Падіння сукупних доходів ощадних банків торік було мінімальним: із €4,8 млрд у 2014-му до €4,6 млрд. Обсяги депозитів і кредитів, навпаки, зросли; іпотечний портфель збільшився аж на 23,3%. Банки впевнено виконують вимоги щодо фінансового забезпечення: частка регулятивного капіталу в них зросла з 14,5% 2014-го до 14,8% 2016-го. Подібна картина і в кооперативах. Однак на обрії вже видно проблеми.
Читайте також: Тонка гра. Про німецьке лідерство
ЄЦБ скуповував державні облігації, а з початку цього місяця — корпоративні. Таким чином він вирівняв довго- й короткотермінові ставки. Дохідність десятирічних німецьких державних облігацій зараз близька до нуля й нещодавно різко впала до від’ємних значень. Частково це пояснюється страхом ринків перед британським референдумом. Результат для банків — звуження маржі між дохідністю від розміщення короткотермінових депозитів та видачі довготермінових позик. Якщо вірити консалтинговій компанії McKinsey, німецькі банки отримують від такої діяльності 70% своїх доходів.
Досі кредитні установи мали непогану захисну подушку, адже більшість кредитів, що в них на балансах, були видані за вищими відсотковими ставками: 80% позик на п’ять років і більше. Завдяки подорожчанню облігацій (неминучий наслідок зниження відсоткових ставок) зросла й вартість банківських портфелів: на €19,4 млрд за останні п’ять років в ощадних банків. Але в міру того, як старі кредити виплачуються, на зміну їм приходять нові, за нинішніми наднизькими ставками. Тому й сьогоднішній іпотечний бум — це палиця на два кінці: зазвичай відсоткові ставки за такими кредитами фіксуються на 10 або й більше років.
Без перспектив підвищення ставок ЄЦБ кришка над банками закривається ще щільніше. Половина з 1,5 тис. фінустанов, перевірених німецьким центробанком торік (тобто ще до останнього зниження ставок), прогнозувала щонайменше 20% падіння чистого доходу від відсоткових ставок до 2019-го. Втім, хай там як банкам хотілося б вищих ставок, надто раптове їх зростання теж було б невигідним, адже тоді їм довелося б більше виплачувати за розміщення депозитів, а відсотки за кредитами лишалися б рекордно низькими.
Відтак німецькі фінустанови шукають способи покращити своє становище. Commerzbank бере з великих компаній плату за депозити, що перевищують поріг, який обговорюється в кожному конкретному випадку. Також нібито розглядає можливість зберігання готівки в сховищах, щоб не платити за розміщення депозитів у ЄЦБ. Банкіри попереджають, що можуть більше не пропонувати безплатних поточних рахунків для фізичних осіб. Але за такого широкого вибору фінустанов поле для підвищення тарифів за послуги обмежене. 
Читайте також: Глобальна нестабільність: загроза чи нові можливості?
Перспективнішим із погляду заробітку видається продаж інвестиційних продуктів і консультацій. Крім того, зросла комісія за посередницькі професійні послуги. Її готові платити деякі власники ощадних рахунків, які шукають можливості збільшити дохід від них. Проте низькі відсоткові ставки відбили охоту до авантюризму в уже й без того обережних німців. Вони несуть у банк не менше, а більше грошей, але розміщують їх на рахунках, які дають змогу знімати чи докладати кошти в будь-який момент. За таких низьких відсотків вони з тим самим успіхом можуть тримати готівку на руках.
Утім, низькі ставки — це не єдиний клопіт фінустанов. І банкіри, і політики активно виступають проти нового механізму страхування депозитів, який пропонується для єврозони: німецькі ощадні банки та кооперативи завжди допомагали одне одному й не розуміють, чому повинні страхувати ще й греків з італійцями. Менші установи нарікають на вищі вимоги до капіталу після фінансової кризи, хоча період неспокою вони витримали значно краще, ніж деякі великі. В Асоціації ощадних банків Німеччини заявляють, що бюрократія обходиться її членам у 10% доходів, а декому взагалі у 20%.
Ще одна проблема — технологічна революція. Німці порівняно повільно переходять на цифровий банкінг. Але й це не захищає тамтешні фінустанови (які залежать від звичайних депозитів і кредитів, а також досі змушені утримувати численні мережі відділень) від цифрової конкуренції. Берлінський стартап Number26 за лічені місяці набрав по всій Європі понад 200 тис. клієнтів — користувачів поточних рахунків через мобільну програму. Ощадні банки цього року планують запустити подібну програму для смартфонів Yomo, розраховану на молодих споживачів.
Читайте також: Як повернути офшорні мільярди
За оцінками McKinsey, низькі ставки, нові вимоги до банків і цифрові технології вкупі можуть спричинити падіння дохідності капіталу німецьких банків від уже мізерних 4% у 2013 році до –2%. Якщо фінустанови ніяк не реагуватимуть на нинішню ситуацію, це станеться лише за кілька років. Наслідки низьких ставок уже починають проявлятися. У червні Sparkasse Köln-Bonn, один із найбільших ощадних банків, заявив про закриття 22 із 106 відділень. Деякі фінустанови в сільській місцевості замінили звичайні відділення на мобільні — в автобусах.
Усе це, найімовірніше, прорідить щільні лави німецьких кредитних установ. Консолідація триває вже десятки років: з 1999-го кількість кооперативів зменшилася наполовину; 1 серпня мають об’єднатися їхні два позосталі центробанки: DZ Bank і WGZ Bank, які проводять для кооперативів операції міжбанку та інвестиційного банкінгу. Останніми роками темпи злиттів стабілізувалися. Від’ємні відсоткові ставки можуть їх знову пришвидшити.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com