Як зазначає видання, 12 лютого президент Росії Владімір Путін вніс до Думи законопроект, який забороняє посадовцям і депутатам мати банківські рахунки чи інвестувати в боргові зобов’язання закордонних урядів. Проект також забороняв мати власність закордоном, але потім цю статтю було замінено на вимоги декларувати будь-яку власність. Через день після цього виявилось, що засновник «Єдіной Росії» і голова комітету з етики в Думі Владімір Пєхтін має незадекларований $1,3 млн будинок у Маямі, і через скандал, який виник у результаті розголошення цієї інформації, Пєхтін був змушений скласти депутатський мандат.
«За словами спеціалістів з теми Кремля, чистки Путіна (свідченням яких є відставка Пєхтіна – Ред.) відображають необхідність отримати більше легітимності серед виборців і зміцнити свою хватку над елітою, яка зберігає свої статки і дітей на Заході. За чистками лежить припущення, що Захід знаходиться у змові проти нього і може використовувати приватні інтереси російських чиновників. Путін, схоже, бачить в американському акті Магнітського, який погрожує санкціями проти російських чиновників, замішаних у порушеннях прав людини, намагання управляти ними. Звідси його бажання «захистити» еліту від західного впливу і отримати більше важелів», – коментує The Economist.
Читайте також: Віктор Єрофєєв: «Владімір Путін втратив статус «улюбленого царя»
«Але варіанти дій Путіна обмежені. Доступ до західних товарів, послуг та майна є одним із стовпів його системи. І їх заборона може налаштували більшість еліти проти нього. Вибіркові (і до цього часу м’які) чистки, заборона рахунків в іноземних банках і антиамериканська істерія можуть бути просто напівзаходами, але навіть це врешті може стати надто екстремальним», – додає видання.
«Путін прив’язав сокиру над головами еліти. Але будучи обережним політиком він вважає загрозу репресій більш ефективною, ніж самі репресії», – коментує Алексєй Вєнєдіктов з Радіо «Эхо Москвы».