За якихось сто метрів на вулиці Віа Сан Б’яджо деї Лібраї в центрі Неаполя вирує життя. Туристи купують сувеніри, жують піцу й навіть не здогадуються про зміст, зашифрований у графіті на облуплених стінах. Однак у бічному провулку панує урочиста тиша. За дверима у внутрішньому дворику стоїть висока металева тумба з керамічним бюстом юнака, обкладена свіжими білими трояндами. Якби не хіпстерська борідка й стрижка, можна було б подумати, що це місце поклоніння якомусь давно померлому святому.
Будівля, що оточує дворик, — фортеця одного з багатьох войовничих кланів найстарішої, але найнезгуртованішої італійської мафії — Каморри. Юнак, якому присвячений пам’ятничок, — Емануеле Сібілло, архетип нової породи неаполітанських бандитів. Його 19-річним убили 2015-го на сусідній вуличці, яка належить до території банди суперників.
У Неаполі дуже рідко обходиться без якої-небудь війни за територію. Але за останні місяці там спостерігається різкий сплеск насильства. За 11 днів, з 25 травня по 4 червня, у місті й у провінції застрелили вісім осіб. Тоді до регіону були скеровані додаткові сили поліції, хоча там уже й до того розгорнули військове підкріплення. Здебільшого ці недавні спалахи насильства — справа рук кланів на зразок очолюваного Емануеле Сібілло та його братом. До деяких із цих так званих дитячих банд входять дітлахи віком лишень по 12 років. 24 травня карабінери (напіввоєнізована італійська поліція) заарештували «кримінального авторитета», якому тільки 16 років. Цей хлопчина, син ув’язненого зараз мафіозного боса, звинувачується в убивстві двох своїх підлеглих торік. Вони нібито вимагали більшої частки доходів від продажу наркотиків, за рахунок якого Каморра й існує.
Очільник італійської поліції Франко Ґабріеллі визнає, що дитячі банди — парадоксальний результат успішної боротьби зі злочинністю. Суди засадили за ґрати стільки заслужених босів мафії за останні роки, що утримання Неаполя в покорі Каморрою лягає на плечі дедалі молодших і відчайдушніших її членів. А якщо їм ще немає 14 років, то вони не підпадають під кримінальну відповідальність за вчинені злочини.
Читайте також: Чи з’явиться в Україні «Коза Ностра-2»?
Улюблений прийом для демонстрації, хто тут головний, — це «стеза». Термін походить від слова stendere (розгортати, розтягувати): дитяча банда на мопедах уривається на людну площу, стріляючи навсібіч (зазвичай у повітря). Люди ховаються, де тільки можна, або падають долілиць, щоб урятуватися.
На площі в районі Санітá споруджено пам’ятник ще одному юному неаполітанцю. 17-річного Дженні Чезарано застрелили під час «стези» на цій площі у 2015-му. Останнім часом, відколи це явище почастішало, поліція наставила блокпостів і постійно патрулює цей район. Але відтоді ще тричі таким способом демонструвалася сила.
Кармела Манко, волонтерка, яка займається соціальною роботою з 1980-х років, згадує із сумною усмішкою ті дні, коли Каморра попереджала її заздалегідь, щоб не випускати дітей на вулицю: «Нам телефонували й голос у слухавці казав «Attenzione, che piove» («Обережно, буде дощ»). У районі Сан-Джованні-а-Тедуччо Манко керує спортивно-культурним центром L’Oasi для дітей членів мафії та інших близьких до злочинного світу людей. «У нас є діти, які не вміють читати й писати, але співають Стравінского», — каже вона. Мета центру — тримати дітей подалі від вулиці, щоб не дати їм втягнутися в крадіжки, торгівлю наркотиками чи стати на якусь іншу слизьку стежку, яка приведе до тюрми або ранньої загибелі. Родина в цьому не завжди допомагає. Якось батько одного з її підопічних убив батька іншого.
Читайте також: «Bratwa» розширюєтсья. Російська мафія активізувалась у Німеччині
Поки що в Сан-Джованні-а-Тедуччо дитячих банд немає. Втім, парафіяльний священик отець Ґаетано Романо не знає, чи це надовго. Головний місцевий клан останнім часом воює з командою Сібілло та їхніми союзниками. «Боюся, що ми тут це відчуємо», — каже він. Сильному впливу Каморри на молодь сприяє те, що мафія може пропонувати надзвичайно добре оплачувану роботу в регіоні, де зайнятість серед 15–24-річних нижче ніж 12%. Часто чути нарікання, що Каморра дає роботу, а від держави не дочекаєшся. Але, як заявляє неаполітанський економіст Франческо Ґрілло, італійський уряд давно й інтенсивно інвестує в Неаполь. Утім, поки що користь від цього має лише владна верхівка, яка сама дуже часто пов’язана з Каморрою.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com