У четвер, 13 липня, під час голосування за законопроект про Конституційний суд виникли розбіжності під час ухвалення поправки, яка зберігає таємне голосування за призначення Уповноваженого з прав людини.
У результаті формально депутати змінили процедуру з таємної на публічну, а фактично – зберегли її таємною, оскільки номер озвученої правки не збігся з її змістом.
Народний депутат Ольга Червакова, доповідаючи щодо поправки, назвала її номер – 536. Вона сказала: "Процедура має бути таємною. Якщо вона буде відкрита, то уповноважені будуть під політичним впливом. Поправка повертає процедуру таємного обрання уповноваженого з прав людини".
Нардепи підтримали поправку 227 голосами.
На сайті Верховної Ради одразу з'явилося повідомлення про те, що поправка Червакової схвалена, без вказування номера.
Проте виявилося, що Червакова помилилася з номером: поправка №536 говорить про процедуру звернення до Конституційного суду. Про процедуру обрання йдеться у поправці №547.
Через кілька хвилин повідомлення на сайті парламенту відредагували, дописавши номер – 536.
Відтак виявилося, що формально прийнята не та поправка, яка була озвучена в залі парламенту.
Пізніше на цю суперечність звернув увагу Руслан Князевич від Народного фронту. Він закликав переголосувати поправку №547, але не підтримувати її, оскільки, за його словами, це дзеркальна норма у законі в і регламенті. Голосування провалили.
В Офісі уповноваженого наполягають, що процедура таємного голосування збережена, оскільки депутати голосували за поправку, яка чітко озвучувалася в залі.
Представник омбудсмена Михайло Чаплига в коментарі Тижню зазначив, що в парламенті відбулася маніпуляція.
"Оскільки сьогодні не було автора поправки, депутат Ольга Червакова зголосилася її доповісти і вимагала її голосування. Відтак Ользі Черваковій дали слово. Але оскільки в залі була метушня, то неправильно назвали номер поправки, але Червакова повністю процитувала текст поправки і повідомила, про що буде відбуватися голосування. Це зафіксовано на відео. Зрозуміло було, що голосують за те, аби вийняти із закону про КСУ забаганку Народного фронту про процедуру голосування за Уповноваженого", – розповів Чаплига.
Озвучення тексту поправки та голосування за неї в парламенті 13 липня 2017 року
Він припустив, що найближчим часом з'являться офіційні звернення на голову Верховної Ради від депутатів, правозахисників і міжнародних організацій.
"Щоб виправити ситуацію, потрібні звичайні редакційні правки. Треба подивитися, що було озвучено, для цього подивитися стенограму і відеозапис, більше того, головуюча Ірина Геращенко повторила слова Червакової, за що голосують. Все це треба проглянути і власне це і внести у проект закону", – сказав представник омбусмена.
Згодом, як повідомив Українській правді нардеп Мустафа Найєм, депутати звернулися до голови Верховної Ради Андрія Парубія з вимогою правильно відобразити результати голосування в остаточному тексті закону. Відповідне звернення було передане Парубію та першому заступнику керівника апарату Ради Петру Боднару.
На думку підписантів, "подібні маніпуляції із відомостями щодо результатів голосування можуть свідчити про наміри сфальшувати й остаточний текст самого проекту Закону України "Про Конституційний Суд України"".
"Такі дії є абсолютно неприпустимими у європейському демократичному парламенті та у подальшому можуть поставити під сумнів легітимність результатів голосування за даний законопроект у другому читанні", – вважають нардепи.
"Враховуючи вищевикладене, вимагаємо вжити заходів для недопущення маніпуляцій із результатами голосування за пропозицію народного депутата України Червакової О.В. до проекту Закону "Про Конституційний Суд України", а також забезпечити правильне відображення результатів голосування у остаточному тексті проекту Закону, який буде направлений на підпис Президенту України", – сказано у заяві.
Зазначимо, термін повноважень нинішнього омбудсмена Валерії Лутковської закінчився 27 квітня 2017 року. Комітет Верховної Ради з прав людини розглянув і схвалив три кандидатури, подані народними депутатами. Таким чином, у Верховній Раді має відбутися голосування за три кандидатури – Людмилу Денісову (фракція "Народний фронт"), Сергія Алексєєва (фракція "Блок Петра Порошенка"), Андрія Мамалигу (адвокат, правозахисник, громадський діяч).
Проте 6 червня Верховна Рада не розпочала обрання уповноваженого з прав людини, оскільки Нацагентству щодо запобігання корупції було потрібно більше часу для перевірки всіх кандидатів.
Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ рекомендувало переглянути процедуру обрання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. У БДІПЛ ОБСЄ зазначають, що поточна процедура обрання "потенційно порушує незалежність Уповноваженого". У зверненні вказують на те, що ст. 5 і 6 закону України про Уповноваженого з прав людини можуть "необґрунтовано виключати кандидатів, які в іншому випадку вважалися б гідними". Ці статті передбачають, що народні депутати призначають і звільняють омбудсмена таємним голосуванням за допомогою бюлетенів, а висуває кандидатуру спікер або не менше однієї четвертої нардепів."Поточна процедура, при якій комітет … підтримав трьох кандидатів на посаду Уповноваженого, суперечить Паризьким принципам і робить процес обрання і призначення вразливим до політичних міркувань", – йдеться в зверненні БДІПЛ. Відзначається також, що це може підірвати довіру громадськості до офісу омбудсмена.