«Фінляндія хоче вступити до НАТО. Альянс готовий прийняти країну якомога швидше, щоб послати Москві сигнал рішучості. НАТО вже готується до російських провокацій», – пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung у статті «Вступ зі швидкістю світла». 12 травня президент Саулі Нійністе та премʼєр-міністерка Санна Марін оголосили, що Фінляндія має вступити до НАТО. До початку повномасштабного вторгнення Росії до України і президент, і премʼєрка уникали висловлювати свою думку щодо вступу в НАТО. Після вторгнення РФ в Україну дебати швидко набрали обертів у Фінляндії, і підтримка такого кроку зросла і серед фінів: країна має 1300 км кордону з Росією.
«Фінляндія вже давно не нейтральна – ця країна в ЄС і вже розширила співпрацю з НАТО після анексії Криму Росією в 2014 році – ретроспективно, саме цим були закладені основи для переломного моменту», – пише видання. На рішення Фінляндії в Альянсі відреагували майже блискавично, там готові прийняти країну «зі швидкістю світла» і вже «чекають листа з Півночі».
«НАТО наразі не очікує, що Росія буде відкрито атакувати Фінляндію та Швецію. Військові зазначають, що більшість підрозділів із західного військового округу, що межує з Фінляндією, задіяні у війні проти України. Як і інші об’єднання, вони зазнали значних втрат і в осяжному майбутньому будуть там. Це також стосується частин Північного та Балтійського флотів, які перед атакою були перекинуті в Чорне море з морською піхотою. Росія просто занадто слабка, кажуть військові чиновники, і в обох випадках вона зіткнеться з сучасними, добре навченими збройними силами — навіть без підтримки союзників», – пише FAZ. Однак, зазначається, що Альянс готується до провокацій з російського боку, тому Гельсінкі готові прийняти до НАТО у будь-який момент, тобто не лише аж на саміті у Мадриді в червні, як про це говорили раніше.
«Фінляндія потребує нашої підтримки вже зараз», пише в колонці для Die Welt Жак Шустер
«Напад Росії на Україну надзвичайно зміцнив НАТО», – зазначає він. – «Двома добре укріпленими країнами, які нині прагнуть вступити до Альянсу – Фінляндією та Швецією. Але поки їх офіційно не приймуть, вони в небезпеці». Шустер зазначає, що за три місяці повномасштабної війни, Путін зробив протилежне тому, чого хотів досягти. «Усі країни НАТО озброюються, щоб забезпечити мінімальний рівень стримування. Країни Балтії також готуються перетворити чергування військ НАТО на своїй території на постійні бази НАТО.
Крім того, нейтральна Фінляндія тепер вирішила приєднатися до західного оборонного альянсу. Якщо інтерпретувати дебати в Стокгольмі, то шведи підуть за фінами», – пише Шустер. На його думку, ослаблена російська армія не здатна вести війну на два фронти та вторгнутися у Фінляндію, як радянська армія під керівництвом Йосипа Сталіна, та все ж перетин кордону на суші, на морі та в повітрі можливий у будь-який момент. Тому ФРН має укласти оборонні союзи із Гельсінкі та Стокгольмом. «Росія повинна знати, з чим вона зіткнеться, якщо порушить суверенітет Фінляндії та Швеції», – пише Шустер.
Читайте також: Сторожі Півночі
«Під час серйозного перегляду своїх безпекових позицій, спровокованого вторгненням РФ в Україну, Швеція заново вчиться бути військовою державою. І завдяки підтримці свого стратегічного партнера Фінляндії, вона збирається подати заявку на вступ до НАТО, що покладе край більш ніж 200-річному нейтралітету та військовому неприєднанню», – пише The New York Times. Одна із шведських військових Сара Карлсон, з якою вдалося поговорити журналістові NYT, каже, що кожен із її колег відчуває «нове значення власної відповідальності». Світ небезпечний, і завжди десь йде війна, сказала вона виданню. «Але Україна недалеко від Ґотланда (найбільший шведський острів у Балтійському морі, там розташовується військова база, яку відвідали журналісти NYT – Ред.), і ми це відчуваємо».
«Востаннє Росія захопила Ґотланд в 1808 році. 1800 росіян прогнали за місяць, але Росія на прощання вирвала у шведів Фінляндію. Лише через шість років, у 1814 році, Швеція билася у своїй останній війні. Отже, Росія завжди була присутньою в скандинавських країнах. Російський флот у Калінінграді знаходиться всього в 200 милях звідси, так само, як і його ядерні ракети «Іскандер», – пише видання.
«Завдяки фінам і шведам Балтійське море незабаром стане натівським озером. Польща не могла й мріяти про кращий сценарій», пише Марек Швєрчинський у польському журналі Polityka. «Вступ Фінляндії та Швеції до НАТО завдасть проблем Росії відразу в трьох місцях. За полярним колом територія та повітряний простір Фінляндії дадуть НАТО більше простору та можливостей для контролю над стратегічними військово-морськими та ядерними силами Росії, які базуються в Мурманську. Лінія прямого зіткнення між Росією та НАТО продовжиться на 1300 км, і це на користь Заходу. Завдяки територіальній обороні та величезній армії підготовлених резервістів Фінляндія має хороші можливості для відбиття нападу на сушу». Оглядач також виділяє той факт, який вочевидь буде найболючішим для Кремля: «Після відмови фінів від нейтралітету російське вікно у світ, яким вже понад три століття була Фінська затока, різко закриється».