Bloomberg видало матеріал під заголовком «Блокада Криму загрожує військовою відповіддю Путіна».
«Анексований Росією півострів «поринув у темряву». Якщо ситуація стане ще більш напруженою, чи готовий Кремль прокладати сухопутний коридор до півострова, кинувши виклик Заходу?», – задалися питанням автори матеріалу.
«Президент Росії Владімір Путін, можливо, навіть розгляне питання про проведення повномасштабної військової операції для створення повноцінного сухопутного коридору до півострова шляхом захоплення великої ділянки території південно-східної України», – вважає Отілія Дханд, старший віце-президент консалтингової компанії Teneo в Брюсселі. На думку експерта, досі Росія розцінювала політичні витрати такої операції такими, які переважують переваги. «Але якщо дії України призведуть до серйозної нестачі в Криму, то це може вплинути на «рівняння» в умах політиків в Кремлі», – сказала вона.
Видання The New York Times в оглядовому тексті про ситуацію у Криму акцентувало увагу на викривленні інформації у ЗМІ, що утруднює адекватну оцінку ситуації, яка склалася на півострові після відключення енергії.
«Російські ЗМІ применшують наслідки блокади та наголошують, що м’які погодні умови зробили опалення непотрібним. Водночас українські ЗМІ змалювали похмурішу картину, та підкреслили, що телефонний зв’язок і більшість АЗС не працюють. Фотографії з Криму свідчать про довгі черги, які утворилися на автозаправних станціях і пекарнях, а також продавців, які продають свічки на вулицях», – йдеться у публікації.
Оглядач польської редакції Newsweek Міхал Кацєвіч припускає, що переможців у новій сутичці за Крим не буде.
«Біда в тому, що навіть у разі наявності політико-бізнесових груп у Києві, які прагнуть переглянути енергетичні угоди з Росією, кримська блокада шкідлива як для Росії, так і для України. Українські електростанції повинні вимкнути деякі енергетичні блоки, є скачки струму у частині Херсонщини. Кілька взірваних опор показали, наскільки Крим залежить від України, але і те, наскільки Україна, у якої Росія силою відібрала Крим, все ж, пов’язана з Росією інтересами», – написав автор матеріалу.
У тексті німецької Frankfurter Allgemeine Zeitung «Темний Крим» автор Райнхард Везер зауважив важку ситуацію, у якій опинилася влада України: «З одного боку влада повинна якнайшвидше відновити живлення на півострові, але водночас у суспільстві лунають заклики вдаватися до ширших та відкритих дій подібного роду (тиску на РФ – Ред.)».
Автор прогнозує зростання напруженості між Києвом і Кремлем, а також погіршення ситуації з правами кримських татар на півострові.
Інше німецьке видання Der Spiegel зосередило увагу саме на ролі та становищі кримських татар у ситуації, яка склалася, а матеріалу надали заголовок «Гнів кримських татар».
«Кримські татари бояться, що їх та їхні потреби будуть забуті світом. Останніми тижнями, все частіше лунають заклики «знайти компроміс у кримській проблемі для вирішення конфлікту між Росією і Заходом», скаржився нещодавно кримськотатарський лідер Рефат Чубаров. За його словами, безсумнівно, що Крим знову має бути частиною України», – пишуть у виданні.
Також автори зазначили, що «найточніше почуття кримських татар сформулював журналіст Айдер Муждабаєв, який заявив, що «наш народ не буде розмінною картою у грі політичних сил».