В останні дні світові медіа говорили про Україну, фокусуючись в основному на двох особах:
– колишньому голові Одеської облдержадміністрації Міхейлові Саакашвілі
– керівникові виборчого штабу Дональда Трампа, а до того лобістові інтересів Віктора Януковича, Полу Манафорту.
Після обстрілу машини чеченських добровольців Адама Осмаєва та Аміни Окуєвої та загибелі Окуєвої, міжнародні ЗМІ в контексті України сфокусували свою увагу і на загибелі жінки-воїна.
“Українці радіють новинам про звинувачення Манафорта”, – пише The Washington Post. Видання відзначає, що особливо радісними ці новини є для активістів, що займаються розслідуванням корупції часів президентства Віктора Януковича.
“Повідомлення про мільйони доларів, які таємно платила Манафорту колишня українська влада, були особливо вражаючими, а з обвинувачувального вироку у понеділок українці дізналися, що вони були ймовірно ще більшими, ніж про це здогадувалися”, – повідомляє The Washington Post. Утім видання також проводить паралелі між сприйняттям цієї інформації у США та Україні: якщо американцям цікаво, куди далі це звинувачення приведе у розслідуванні російського втручання в американські вибори, то українців більше цікавить, що це означає для розслідування “олігархічного багатства, яке наполегливо сповільнює програму реформ у країні”.
Читайте також: У МВС назвали ймовірних замовників вбивства Аміни Окуєвої
Про вбивство “Путінського критика” Аміни Окуєвої в Україні пише The New York Times.
“Цей напад був останнім серед низки вбивств та замахів в Україні. Вину за них київська влада в основному покладає на російські спецслужби. Вбивство Окуєвої було другим нападом протягом менш ніж тижня”, – пише американське видання.
Видання також зауважує те, що її смерть сприймається в Україні особливо трагічно, оскільки вона стала героїнею після попередньої спроби вбивства всього кілька місяців тому. Усі видання (The Guardian, The Wall Street Journal, Radio Free Europe, Rzeczpospolita, та ін.), які пишуть про вбивство Окуєвої, згадують про усі гучні вбивства та замахи протягом останніх майже двох років в Україні, починаючи із вибуху машини журналіста Павла Шеремета у липні 2016-го року та вбивства російського опозиціонера Дєніса Вороненкова.
“Саакашвілі: демонстрант за своєю суттю”, – з таким заголовком вийшов матеріал а австрійському виданні Die Presse.
Колишній голова Одеської обласної адміністрації мав би боятися депортації до своєї країни, як пише австрійське видання, але натомість “грузин за походженням не хоче здаватися та ставить Києву ультиматум”.
“Михеїл Саакашвілі – це людина, яка у своїх діях завжди вдається до такої парадигми: напад – це найкраща оборона. Здатися? Такого слова він не знає. Після втрати посади голови Одеської облдержадміністрації через політичне протистояння, він започаткував власну партію. Після того, як його позбавили українського громадянства вже під час перебування закордоном, разом зі своєю свитою він зумів повернутися до України. Після того, як влада пригрозила йому законними наслідками, він подав прохання про пошук притулку і розбив наметове містечко коло парламенту у Києві”, розповідає Die Presse.
Чиатйте також: Засекретити й законсервувати
Тепер, коли влада не надає йому статус біженця, він висуває їй ультиматум. Однак, самому Саакашвілі знову загрожує депортація до Грузії, де, як відзначає видання, на нього скоріш за все не чекає чесний суд. “У той же час картинки із примусовим вигнанням грузинського богатиря – це останнє, що потрібно Порошенкові, якого все більше критикують на Заході через небажання реформ”, – відзначає видання.
Про протести під Верховною Радою та об’єктами компанії “Roshen” за участі Міхеїла Саакашвілі та ветеранів війни на Донбасі пише і полька Rzeczpospolita у матеріалі “Товстий гаманець президента Порошенка”.
“Ветеранам не подобається, що капітал президента зростає, попри те, що на Сході України вже три роки триває війна”, пише видання. У статті також йдеться, що ветерани добровольчих батальйонів та активісти протестують не лише під Верховною владою, але й під магазинами “Roshen” та найбільшою фабрикою компанії у Вінниці. “Масла у вогонь підлив також і рейтинг найбагатших українців, де президент посів п’яте місце із маєтком вартістю мільярд доларів”, пише польське видання і знову згадує той факт, що президент обіцяв у разі перемоги на виборах продати компанію, але “не продав”.
Читайте також: The Economist: Цар Путін
“Цікаво, що його завод у російському місті Ліпєцьку повністю зупинив виробництво у січні цього року, через два з половиною роки після початку війни у Донецьку”, – додає Rzeczpospolit”.