Світ про Україну: саботаж Банковою угоди про асоціацію,шок від позбавлення Власенка депутатства та Медведчук як загроза ПР

Політика
11 Березня 2013, 14:30

Бурхливу реакцію серед західних експертів викликало позбавлення ВАСу 6 березня Сергія Власенка депутатського мандата

Екс-голова моніторингового комітету ПАРЄ Ганне Северінсен в коментарі Тиждень.ua заявила, що позбавлення Сергія Власенка мандата погіршує і без того поганий імідж Віктора Януковича.

«Люди, які знаходяться при владі в нинішній Україні, грають з законом, а не за законом. Можна сперечатися, чи мав Власенко вжити заходів раніше, щоб уникнути маніпулювання його статусом адвоката, але він явно діяв як захисник в межах своїх повноважень депутата, а тому я вважаю, це дуже недружнім перекручування правил, якими керується закон про несумісництво депутатів. Якщо ви дійсно хочете боротися з сумісництвом депутатів, тоді, думаю, більшість нинішніх депутатів треба позбавити їх статусу. Тому це дійсно вибіркове правосуддя», – підкреслила Северінсен.

«Зважаючи на те, що у ЄС реформи прокуратури і судових органів чекають не лише в законодавстві, а й на практиці, то цей акт (позбавлення Власенка мандата – Ред.) свідчить, що судочинство є всього лише інструментом влади. Немає жодного верховенства права. Таким чином Україна далека від виконання необхідних копенгагенських критеріїв. Він (вирок Власенку – Ред.) завдає шкоди і без того поганій репутації режиму Януковича», – додала вона. 

Коментуючи ситуацію Тиждень.ua депутат німецького бундестагу від фракції «Союз 90/ Зелені» Віола фон Крамон заявила, що репутація Віктора Януковича і без справи Власенка вже заплямована його численними обіцянками ЄС, які він так і не виконав.

«Ми дуже стурбовані судовою ситуацією в Україні загалом. Але зрозумійте, що нам ззовні дуже важко оцінювати саме цю конкретну справу. Вона лише знову свідчить про довільність політично мотивованих кримінальних справ», – зазначила депутат.

«Неможливим підписання угоди про асоціацію в листопаді цього року зробить загальна політична атмосфера в Україні. ЄС має намір підписати угоду, але Україна повинна показати видимий і значний прогрес щодо ключових питань: виборчого правосуддя, фальсифікацій парламентських виборів у жовтні і проведення реформ. Ці умови були сформульовані кілька разів.

Позбавлення парламентського мандата депутата, який є членом Ради з 2007 року і переобраний у 2012 році, звичайно, є кроком у хибному напрямі. У ході візиту пана Кожари до Бундестагу минулого тижня я і мої колеги  спробували знову пояснити йому зобов’язання, які повинен виконати його уряд», – заявила Крамон.

«На мій погляд, репутація президента Януковича у Німеччині або в ЄС вже заплямована. Він часто обіцяв виконати зобов'язання, які ЄС встановив для підписання угоди про асоціацію, він обіцяв різні реформи – але так нічого і не виконав. Відмінність у сприйнятті українського народу і української влади зумовлена образом української юстиції та відсутністю верховенства права. Під час чемпіонату Європи з футболу Україну сприймали як теплого і доброзичливого господаря», – додала вона.

За словами Financial Times, позбавлення Власенка мандата шокувало світ.

 «Законність вердикту (у справі Власенка –Ред.) і мотивація ставляться зараз під сумнів не в останню чергу тому, що він загострює напруженість з Брюсселем у вирішальний момент двосторонніх відносин», – пише британське видання.

Джерело в західних дипломатичних колах в коментарі Financial Times назвало вирок ще одним «шокуючим» кроком Києва, який далі «загострюватиме напруженість з Брюсселем і діє проти всякої логіки або інтересів України з точки зору її шансів на підписання угоди про асоціацію з ЄС восени цього року».

Західні дипломатичні кола сказали, що керівництво ЄС хотіло «продовжувати діалог, якщо побачить прогрес» у демократії, але «керівництво Києва робить це все важчим». 

Читайте також: «Колективному Януковичу» Європа не потрібна

Європейські політики переважно зійшлися в думці, що вирок Власенку ще більше віддаляє Україну від підписання угоди про асоціацію

Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле вважає, що позбавлення Сергія Власенка мандата народного депутата за рішенням ВАСУ не відповідає європейському шляхові країни.

 "Позбавлення депутата свого мандата, як було здійснено у випадку з Власенком, – це не європейський шлях. Хіба це наближає Україну до ЄС?" – написав Фюле на своїй сторінці в Твіттері.

А євро депутат Ребекка Гармс попередила про можливість застосування санкцій до українських чиновників.

У випадку зловживання судовою владою ми можемо прийти до того, що ухвалимо особливі заходи проти членів українського уряду, як, наприклад, заборона в’їзду. Ми вже маємо досвід з іншими країнами, де було зловживання політичною владою у боротьбі з політичними опонентами. Ми маємо про це подумати", – сказала Ребекка Гармс.

Вона також вказала, що мала сподівання після саміту Україна-ЄС на поліпшення ситуації в Україні. "Натомість ми бачимо відкриття несправедливої справи проти Власенка. Це так не розумно і особливо для майбутнього України, тому що в угоді про асоціацію ми закладаємо підвалини для ліпшого економічного і демократичного розвитку усіх українських громадян. Ми справді намагаємося прокласти дорогу в майбутнє і тепер ця справа проти Власенка… Це проти Угоди про асоціацію", – сказала Гармс.

Євродепутат додала, що обов’язково поінформує про останні події в Україні всіх колег з інших фракцій. "Якщо  Власенко потрапить за грати, я не бачу жодних шансів на те, що буде підписано Угоду про асоціацію", – підсумувала євродепутат.

За словами експерта зі Східної Європи в лондонському банку Standard Bank Тімоті Еша, своїми діями, в тому числі в позбавленням Сергія Власенка депутатського мандата, українська влада спалює всі мости з ЄС.

 «(Вирок Власенку – Ред.) досить неймовірний крок з боку української влади, який, здається, йде всупереч намірам держави просувати угоду про вільну торгівлю. ЄС в останні тижні і місяці, в тому числі, ймовірно, під час візиту Януковича в Брюссель минулого тижня, абсолютно ясно заявив, що застосування вибіркового правосуддя має бути припинене як ціна отримання угоди про зону вільної торгівлі у встановлений ЄС термін до травня. Здається, що український уряд буквально спалює мости з ЄС та Заходом, і в процесі цього підриває свої позиції в переговорах з Москвою», – вважає Еш.

Експерт припускає, що рішення (по Власенку – Ред.) насправді вказує на політичні перепалки всередині правлячої еліти щодо майбутнього напрямку України, і справа Власенка свідомо розроблена, щоб саботувати угоду про вільну торгівлю України з ЄС.

Читайте також: Недостратегія. Підписання угоди про асоціацію з ЄС можуть зірвати без участі Януковича

«Питання в тому, хто є рушійною силою таких заходів в адміністрації Януковича…Думаю, це свідчить про те, що адміністрація Януковича більшою мірою розділена, ймовірно між проросійським лобі в енергетичному секторі і більш прагматичним крилом, яке надає перевагу руху України на Захід. Жодна зі сторін наразі не має можливості отримати перевагу, але, здається, боротьба ведеться за лаштунками. Деякі спостерігачі в коментарі мені припускають, що нині ведеться організована кампанія з адміністрації, щоб саботувати будь-який шанс угоди з ЄС та МВФ», – додав він. 

Швейцарське видання Neuer Zürcher Zeitung цікавить чи має український уряд наразі гроші на виконання всіх своїх обіцянок.

«Український президент Віктор Янукович прогнозує слабкий попит на світовому ринку на українські товари протягом найближчих двох років, і тому вітає пакет стимулів від Азарова. За словами глави уряду, фінансування має прийти з державного бюджету і місцевих бюджетів, а також від міжнародних кредитів та з приватних джерел. Але чи має держава взагалі гроші, щоб настільки серйозно підняти економіку (як про це говорить Азаров), зовсім неясно.

Дефіцит державного бюджету становив 54 млрд грн на кінець 2012 грн. (3,8% ВВП), що більш ніж у два рази вище в порівнянні з попереднім роком. Відповідальними за втрату, згідно з доповіді  досліджень Concord Capital Research від середини лютого, були податкові доходи у 28 млрд грн., які були лише частково компенсовані скороченням витрат. У 2013 році уряд прагне до бюджетного дефіциту у 3,1% ВВП (без втрати державної енергетичної компанії Нафтогаз), але можна очікувати, що апетит до збільшення державних витрат зросте», – йдеться у статті.

Дипломат ЄС Росія в коментарі EUobserver заявив, що через Газпром намагається посилити свій вплив на Україну.

Дипломат зазначив, що Газпром  є «ланкою ФСБ».

«Стратегічною метою Росії є крок за кроком збільшити свій вплив в Україні для того, щоб відтягнути її від інтеграції в ЄС та змусити вступити до Митного союзу. Якщо вона стане співвласником Нафтогазу є ризик, що її вплив в Києві буде зростати», – підкреслив дипломат.

Він додав, що заяви комісара Еттінгера, ймовірно, були «м'якою провокацією» щодо України, щоб дізнатися, як вона насправді хоче керувати своїм газовим сектором.

Експерт з політики ЄС та Росії щодо України, Молдови та Білорусі дослідницького центру Carnegie Endowment for Peace (Брюссель) Ольга Шумило-Тапіола переконує, що ЄС сумніваються, що Україна готова до проведення реформ.

«Деякі українські ЗМІ спекулюють тим, що ці пропозиції (ЄС про фінансову допомогу – Ред.) є нагородою за економічну політику Януковича або ж чи є цей «подарунок» від ЄС добрим і досить реальним. Але такі питання є помилковими. ЄС – не Санта-Клаус, і його позики під низькі відсотки і бюджетна підтримка – не нагороди або подарунки для дітей, які гарно поводяться.

Пропозиції ЄС та інші інструменти покликані допомоги тій чи іншій країні проводити реформи. Якщо країна не готова до реформ, то пропозиції ЄС навряд чи будуть корисні. Кожну з цих пропозицій було зроблено Україні принаймні три роки тому. І газотранспортна система України, не була оновлена саме через відмову Києва. Залишається відкритим питання, чи готова Україна до реформ і відповідно отримати вигоду від підтримки ЄС. Єдина пропозиція, яку можна розглядати як подарунок від ЄС – це зміни в області мобільності – спрощення візового режиму і, сподіваюся, з часом безвізовий режим з ЄС для українських громадян. Тим не менш, це буде не нагородою для української влади, а жестом відкритості по відношенню до звичайних українців», – вважає аналітик.

Читайте також: «Європауза» як стратегія

На думку експерта, дуже малоймовірно, що фактор Росії змусить ЄС підписати угоду про асоціацію.

«Росія запропонувала Україні вступити в Євразійський митний союз, але ЄС не боїться ні Росії, ні того, що він втратить Україну на користь Митного союзу. Деякі окремі члени ЄС стурбовані Росією та її євразійським інтеграційним проектом. Тим не менш, жодна держава ЄС не готова витрачати політичний капітал для наближення України до Брюсселю і подалі від Москви, якщо керівництво в Києві не підтверджує свою прихильність європейським цінностям. Той факт, що Янукович був запрошений на саміт, свідчить про регіональну важливість України як стратегічного партнера для ЄС. ЄС зацікавлений у герметизації угоди з Україною і допомагає їй стати більш європейськи-сумісною. Тим не менше, існують межі ціни, яку заплатить ЄС. Нинішня політика ЄС стосується України, а не її позиції за чи проти Росії», – підкреслює Шумило-Тапіола. 

 

Польське видання  Nowа Europa Wschodnia проаналізувало роль Віктора Медведчука в українській політиці

«Медеведчук є людиною, яка тягне Україну в іншому напрямку. Місія, яка лежить в основі дій Медведчука полягає у зближенні України до Митного союзу із Білоруссю, Казахстаном і Росією, а також зміна територіального устрою країни із унітарного до федерального. Оскільки українські урядовці побоюються занадто близького «контакту» із Москвою, дві окреслені вище цілі Медведчук намагається осягнути за рахунок всенародного референдуму, пропагування якого активно проходить під проектом «Український вибір», – пише видання.  Польські аналітики також відзначають, що справжньою метою проекту Медведчука є не так проведення самого референдуму, як натиском на Януковича і нагадуванням Президенту бути більш обачним і лояльнішим до біло-блакитного електорату. «Виглядає так, що Медведчук є реальною загрозою для Партії Регіонів як сила, що може відібрати у перших її електорат. Розчарування в політиці ПР уже під час виборів 2012 призвело до втрати підтримки у базових для ПР регіонах. На цьому скористали комуністи. Хоча, Медведчук був би для багатьох набагато привабливішою альтернативою, ніж комуністи», – пише  Nowа Europa Wschodnia. Видання також ставить під сумнів ефективність PR-кампанії, яку розгорнув Медвечук в Україні: «Незважаючи на великі інвестиції в рекламу, очікуваних результатів не було. Народ не повністю зрозумів зміст плакатів і білбордів. Аналогічно успіху немала й інтернет кампанія «Українського вибору». До того ж, новий закон про референдум (2012) не є таким, що сприяв би проекту Медведчука, а влада все ще залишає за собою всі права і інструменти для заблокування ініціативи всенародного референдуму. А тому проект зі зміни політики держави звучить не надто переконливо».

Читайте також: Медведчук як лобі Путіна в Україні

Пьотр Куспис із Фонду Алєксандра Кваснєвського Amicus Europae вважає, що Янукович не піде на звільнення Тимошенко із в’язниці, оскільки таким чином і президент і уряд призналися б до політичних переслідувань і керування судами. «Це б ослабило позиції Віктора Януковича перед президентськими виборами 2015 року і перекреслило б його усю політичну кар’єру. Водночас, очищена від усіх звинувачень харизматична лідерка опозиції швидко б відшукала сильну позицію на політичній сцені. Таким чином отримуючи всі шанси на перемогу в президентських виборах. А тому звільнення Тимошенко закінчилося б для Януковича тим самим, що і Помаранчева революція для Ющенка, який на сьогодні повністю зник із української політики», – вважає експерт .