Станіслав Кульчицький: Незалежною в 1991-му стала радянська Україна, і цим усе сказано

17 Листопада 2016, 11:25

Громадяни України стали господарями своєї долі тільки після вільних виборів 1990 року, проведених на підставі конституційної реформи 1988-го. Проте незалежною в 1991-му стала радянська Україна, і цим усе сказано. Таку думку в інтерв’ю Тижню висловив відомий вітчизняний історик Станіслав Кульчицький.

За його словами, тоді українські громадяни залишалися радянськими людьми і були схожі на сліпих кошенят. Треба було чекати, коли в уже незалежній Україні почне народжуватися громадянське суспільство. Коли воно виявиться спроможним спочатку на Помаранчеву революцію, а потім на Революцію гідності. Коли воно зможе впливати на свою долю без різких рухів, еволюційним способом. Коли відбудеться зміна поколінь.

Кульчицький спробував розрахувати, коли дерадянізація перестане бути актуальною.

«Візьмімо за таку відмітку конституційну реформу 1988 року і для симетрії — стан суспільства на 2018-й. Зміна поколінь відбувається кожні два десятиліття. Це означає, що суспільство завжди складатиметься з дідів, батьків і дітей. Можна не враховувати прошарки прадідів та правнуків. Отже, суспільство 2018-го — це 30-річні (1988 року народження), 50-річні (1968-го) і 70-річні (1948-го). Тобто маємо два радянські покоління. Це відповідь на цілу низку запитань. Наприклад, чому реформи йдуть дуже повільно? Чому на виборах часом панує гречка або 500-гривневі купюри? Чому захлинаються Майдани? Радянізація — це насамперед не ідеологія. Ідеологія стала мертвою вже в часи Лєоніда Брєжнєва. Радянізація — це прищеплені звички до патерналізму на ментальному рівні», — сказав він.

Тепер, за словами історика, потрібно зробити розрахунок на одне радянське і два пострадянські покоління. Я ці останні генерації називаю майданними. Це 2038 рік, коли суспільство складатиметься із 30 — річних (2008 року народження), 50-річних (1988-го) і 70-річних (1968-го). На останнє радянське покоління пенсійного віку потужно впливатимуть два майданні. Тоді ми житимемо так, як нині живуть у тій Європі, котру в радянські часи називали Західною.

«Тільки у 2038-му?! Ні, це базовий розрахунок. Треба враховувати лаг у 10–15 років. На дитину, народжену в 1973–1978-му, наслідки конституційної реформи 1988-го вже потужно впливали. Це вільні вибори народних депутатів СРСР у 1989 році, І з’їзд народних депутатів і Андрєй Сахаров на трибуні. Це вибори 1990-го до Верховної Ради УРСР і Декларація про державний суверенітет України. Це 1991 рік і Акт проголошення незалежності України. Отже, знімаємо ці 10–15 років із 2038-го. Одержуємо 2023–2028-й. Нині маємо 2016 рік, до омріяних дат залишається не так багато! Прадіди не доживуть, але явна більшість сучасного суспільства побачить Європу в себе вдома. За однієї умови: якщо витримаємо двобій із путінською Росією», — підсумував він.

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»