Наприкінці березня цього року Національне агентство з питань запобігання корупції направило до суду два протоколи про адміністративні правопорушення стосовно Бахмутського міського голови Олексія Реви. На офіційному сайті НАЗК з’явилось повідомлення, що керманич міста “порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів”. Протоколи про вчинені адміністративні порушення щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (частина перша статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення) направлені до суду.
Антикорупційники з’ясували, що на двох засіданнях сесій міської ради під час розгляду питань про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, затвердження проектів землеустрою та надання земельних ділянок в оренду, він порушив правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності міських голів, бо в списку отримувачів було підприємство, власником якого є його дружина. Порушення полягало, на погляд борців з корупцією, в тому, що запропонувавши депутатам голосувати за ці питання, Рева самостійно публічно не оголосив про конфлікт інтересів.
Читайте також: НАЗК скерувало до суду два адмінпротоколи щодо мера Бахмута
Це стало неабиякою подією для невеличкого прифронтового міста. Факт того, що Олексій Рева взагалі отримав якесь офіційне звинувачення та буде відповідати в суді, руйнував багаторічний міф про його недоторканність. Ще б пак: головою міста він став ще при Радянському Союзі, на своєї посаді пережив переділ власності у лихих 90-х, дві революції, окупацію та війну, побував у декількох пропрезидентських партіях, мав вільний доступ до багатьох високих кабінетів. Майже усі представники, яких в різні часи влада делегувала для керування Донеччиною, знаходили з ним спільну мову, вважаючи Реву “міцним господарем”, що може втримувати ситуацію під контролем. З таким політичним досвідом він навіть спромігся “пройти між краплями” під час так званого референдуму та окупації міста: на жодному відео того часу з вуст керівника міста не почуєш підтримку чи осудження того, що коїлось на Донеччині. “Ми повинні слухати, що каже народ, та робити за законом”, – така риторика, а ще – лікарняний на декілька найгарячіших місяців в 2014 році, допомогла меру з 27-річним стажем не отримати звинувачень в сепаратизмі, хоча його найближчі сусіди- мери Слов'янська та Торецька (Дзержинська) сидять в СІЗО та чекають на вирок суду. За всю історію вже незалежної України, мешканці Бахмута (Артемовська) не мали іншого мера, ніж Рева. Усі ці роки в місті культивувалася громадська думка, що місто тримається виключно на його зв’язках та надзвичайних здібностях керманича. Навіть відсутність значних руйнувань під час бойових дій городяни традиційно пояснювали тим, що “Рева домовився”. Який процент дійсності цих стверджень, мабуть, не відомо й самому Олексію Реві, але мешканців Бахмута майже на підсвідомому рівні впевнені, що в разі вибору іншого керівника воно зануриться в хаос та настане економічний занепад. Тому за нього, реально, голосують багато бахмутчан.
Але, якщо можна, зараз не про занепад, а навпаки, про успіх та нерозривний зв’язок економічного зростання міста з успішним бізнесом родини мера. Статки Реви та його родини ще до початку бойових дій були чи не найбільшими серед керманичів міст Донеччини: дохід сім'ї за 2012-й рік становив близько трьох мільйонів гривень. Левова їх частка належить дружині Олені Реві, яка минулого року, наприклад, отримала доходів на 7, 3 мільйони гривень. Також до власності дружини Реви входять низка об’єктів нерухомості та компанії ТОВ «Демі» і ТОВ «ТПК». Також 71% корпоративних прав компанії ТОВ «Донбасхліб» і 35% компанії ТОВ «Фармед». Зазначимо, що кінцевим бенефіціаром підприємств «Демі» і «Фармед» є сам мер- Олексій Олександрович, що теж зафіксовано в декларації. Саме одного з цих підприємств і стосувались рішення, за які зараз притягують до відповідальності міського голову Бахмута.
Читайте також: НАБУ підписало Меморандум з МОЗ про співпрацю у сфері боротьби з корупцією
Сторона обвинувачення намагається доказати, що міський голова не попередив депутатів про конфлікт інтересів, як це вимагає закон. Але на третьому засіданні, яке відбувається в самому Бахмуті, Олексій Рева провини не визнав та по обох епізодах пояснив, що він написав заяву про конфлікт інтересів перед сесіями та утримався під час голосування за земельні питання. Через помилку чиновниці виконкому один з цих документів не було зареєстровано в канцелярії, але до книги протоколів сесії обидві заяви були додані. Чи читали ці заяви депутати, чи ні, ніхто не знає, але ж мали змогу?! Тому, нібито, все в рамках закону, хоча навряд можна назвати заяву, яка потрапила в теку документів, публічною інформацією…Наступне засідання відбудеться в червні, і маже ніхто не сумнівається, що навіть за таке дрібне адмінпорушення Рева покараний не буде. Як у радянському кіно: “Він же пам’ятник, хто ж його посадить!” В соцмережах теж панує скептицизм, наприклад, бахмутська активістка Галина Олейнікова прокоментувала це так: “В суді Бахмута з обвинувачем прокурором Бахмута судитимуть мера Бахмута… Ви серйозно?!”. Дійсно, незважаючи на доволі нервовий стан мера, який почувається не дуже комфортно на лаві обвинувачуваних під пильною увагою міських активістів, цей процес навряд він вважає серйозною загрозою. Мабуть, як і кримінальне провадження №42017050000000124, що було відкрите на початку лютого цього року за статтею 366-1 КК, коли правоохоронці отримали інформацію про хибність декларації мера та про невмотивовану вигоду. Як виявилось, Рева від 2014-го до 2016-го років був власником депозитів у «Ощадбанку» сумою в один мільйон гривень. За офіційними даними мера на його рахунку в «Ощадбанку» за 2016 рік є лише 25 тисяч гривень. Але поки що прокуратура не має доступу до банківських документів через відмову суду.
Читайте також: Сергеюс Муравйовас: «Антикорупція – це менеджмент ризиків»
Але чи питання тільки в тому, розповів вголос на сесії міський голова депутатам, що має конфлікт інтересів, чи просто написав заяву? На жаль, система, що існує, створює умови для того, щоб держслужбовці ставали фактично володарями громади та робили на цьому власний бізнес, замість того, щоб бути її менеджером, ефективність якого громадськість може перевіряти. Чи знали депутати, більшість яких голосують теж вже по 2-3 каденції, кому саме належить фірма, якій виділяють землю? Навіть не треба про це питати, хоча прокурор має намір викликати їх, як свідків: що є власністю родини мера в Бахмуті знають навіть діти. Чи хтось з них міг проголосувати проти людини, від якої десятиріччями залежить будь-яка активність, насамперед, в бізнесі? Навіть, розуміючи, що саме це підприємство знаходиться в нерівних умовах. Ні! І це, на жаль, стосується не тільки Бахмута. Тому позов до міського голови Бахмута, скоріш за все, закінчиться не вироком, а стане своєрідним уроком для можновладців: якщо ти- мер (депутат, міністр), а у вашій родині мільйони заробляє жінка-пенсіонерка, якій в черговий раз потрібно отримати щось дуже вигідне, просто повідомляйте про це. Бо, якщо це робити голосно та не червоніючи, жодного конфлікту інтересів не буде.