Що відомо про енергетичну кризу через російські обстріли: прогнози, наслідки та яка можливість загальноукраїнського блекауту

Економіка
3 Січня 2023, 18:13

Провідний науковий співробітник Інституту загальної енергетики НАН України Сергій Шульженко пояснює, що споживання електрики скоротилося на 30-40% ще до масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури, але навіть такий попит задовольнити зараз неможливо. Загалом, за його словами, більшість подібних питань можна розглядати лише теоретично – все залежить від того, скільки ще російських ракет впаде на українську енергосистему.

«За наявності необхідного обладнання для заміни зруйнованого, стабілізувати постачання електроенергії чи, принаймні, повернутися до незначних планових обмежень для некритичних споживачів можна приблизно за місяць (але необхідно, аби було достатньо персоналу для виконання робіт). За 2-4 місяці можливо повернутися до ситуації на початку руйнування інфраструктури електроенергетики, але тільки з вищезгаданими умовами», – вважає Шульженко.

Ситуація ускладнюється й втратою доступу до Запорізької АЕС та пошкодженням електропостачання атомних електростанцій. Торік електроенергія, вироблена українськими АЕС, сягала 52% від усієї згенерованої енергетики в країні за 11 місяців. Приблизно такі ж цифри, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, були й роком раніше. Тоді прем’єр, покликаючись на Енергоатом, прогнозував, що у січні 2022-го вперше за час свого існування, вийдуть на повну потужність роботи всі енергоблоки ЗАЕС.

Читайте також: Том Купер: «Це була спроба “одним ударом” покінчити з усією українською електромережею»

Запорізька АЕС – найбільша атомна станція Європи – перебуває в російській окупації із 4 березня. Потужність усіх 6 енергоблоків станції становить 6 ГВт. Попри те, що після значних листопадових пошкоджень, 13 грудня запрацювали всі енергоблоки атомних станцій на підконтрольній Україні території, ЗАЕС продовжує страждати від російського ядерного тероризму. «Оскільки всі шість блоків у нормальній ситуації разом не працюють, то наразі в енергосистемі ми не маємо доступу до 3-4 ГВт електричної потужності. Доступ до неї буде особливо критичним у період повоєнного відновлення економіки», – каже Шульженко.

Можливості відновлюваних джерел наразі теж під питанням. Російське вторгнення частково або повністю знищило зелену енергетичну інфраструктуру, зокрема під час окупації півдня, а з нею і потенціал до швидкого заміщення традиційних джерел. У липні міністр енергетики Герман Галущенко в Лугано повідомив, що 90% вітрових електростанцій зруйновано або окуповано росіянами. Ще 30% втраченої інфраструктури припадає на сонячні станції. Наразі, за словами Шульженка, можливість будувати більше зелених енергетичних об’єктів є, утім певні нюанси ускладнюють процес:

«Найпростіше, звичайно, будувати вітрові та сонячні електростанції, але вони не є самодостатніми. Тобто не зможуть в реальному часі забезпечити зміну потужності споживання протягом кожної пори року. Через це в енергосистемі необхідні станції, здатні керовано змінювати генерацію потужності. Наразі це теплові електростанції, ГЕС і певним чином ГАЕС. В країнах Західної Європи бурхливий розвиток відновлюваної енергетики відбувається одночасно із розвитком генерації, що спалює природний газ».

Читайте також: Найтемніші ночі Львова

Україна теж має визначитися зі стратегією розвитку, які типи генерації нам треба і як вони впроваджуватимуться, каже Шульженко, – на ринкових засадах чи з державною підтримкою. Утім, це вже частина енергетичної політики, тому питання має активно розглядати Міністерство енергетики.

Наразі дефіцит можна стабілізувати лише плановими чи екстреними відключеннями світла. Заповнити його купівлею електроенергії закордоном теоретично теж реально. Однак через те, що наразі в Україні пошкоджені всі теплові електростанції, є серйозні проблеми із доставкою. Шульженко згадує, що українські підприємства вже купували електрику в інших енергосистемах, коли наприкінці 2021 року був такий дефіцит вугілля, що в уряді обговорювали переведення ТЕС і ТЕЦ на роботу на газі.

«Ми технічно можемо це робити й зараз, але електроенергію треба доставити до споживача… Думаю, що нам надають протиаварійну допомогу сусідні енергосистеми, і без цього було б набагато більше обмежень», – додає фахівець.

У перший день 2023 року (вже вночі росіяни атакували Київ і пошкодили деякі енергетичні об’єкти) глава Міненерго Галущенко висловив позитивний прогноз, що блекаут в Україні можливий лише теоретично. За його словами, уряд вже має «набір технічних рішень», який мав би стабілізувати роботу енергосектору. Втім, планових відключень слід очікувати до кінця опалювального сезону.

Читайте також: Про тривалість відключень, імовірність «блекауту» та запаси для ремонту. Голова «Укренерго» пояснив ситуацію в енергосистемі

За прогнозами Сергія Шульженка, за умов такої ж ракетної активності, повний блекаут не триватиме довго, якщо взагалі відбудеться:

«Якщо продовжиться така ж приблизно тактика (один масований удар на тиждень або 10 днів) і оскільки я чую, що наше ППО посилюється, блекаут може бути на добу (це певною мірою «лотерея», тому щось надійно прогнозувати важко)».

Найгіршого сценарію можна очікувати, якщо буде виведена з ладу вся система генерації, адже тоді не буде змоги імпортувати достатньо потужності із сусідніх енергосистем, зауважує фахівець. Якщо будуть пошкоджені підстанції та лінії постачання, можливий тимчасовий «острівний режим» на декілька днів. Схожий на той, в якому Українська енергосистема працювала певний час після відключення від спільної з Росією та Білоруссю енергосистеми 24 лютого. Потім відбуватиметься «збирання» системи, де надважливими є наявність людських та технічних ресурсів.

Попри все, відкладеними наслідками обстрілів та руйнувань енергетичної інфраструктури є не лише дефіцит. Можна сподіватися також на післявоєнну якісну перебудову електроенергетичної системи, вважає Шульженко. Проте, для цього Міненерго мало б ініціювати експерте обговорення питання.

«Практику розробки енергостратегії колективом авторів, а потім її узгодження та захист від критики треба змінювати на широке обговорення із залученням якнайбільшої кількості зацікавлених осіб… Доцільним, на мою думку, буде залучення Національного інституту стратегічних досліджень, він навіть за певних умов може стати координатором цього процесу», – каже фахівець.

104