У зв’язку із запровадженням карантинних обмежень з 16 березня цього року всі КПВВ на Донбасі були зачинені. Рішення про подовження терміну карантину приймалось декілька разів, синхронно із заходами по всій країні. За ці місяці через невідкладні потреби гуманітарного характеру лінію зіткнення перетнули майже півсотні людей, доля кожного з них вирішувалась в індивідуальному порядку командуванням штабу ООС. Можливі зміни, як результат пом’якшення карантину, анонсувалося на 22 червня, але несподівано військове керівництво оголосило про відкриття двох пунктів на Луганщині та Донеччині 10 червня. З 10 до 14 години на КПВВ “Мар’їнка” та “Станиця Луганська” планувалося забезпечити перетин в обидва боки пішоходів та людей, що їдуть на власному транспорті. Державна прикордонна служба України попередила, що, враховуючи регламентований час здійснення пропуску пріоритет буде надаватись громадянам, які слідують з причин соціально-гуманітарного характеру (за наявності документів, котрі це підтверджують), та особам, які їдуть для складання ЗНО. Крім того, громадяни, що їдуть з тимчасово окупованої території України, повинні проходити безконтактний температурний скринінг тіла та опитування на предмет контактування з хворими на COVID-19. Ця категорія громадян (крім тих, хто прибуває для участі в ЗНО) буде пропускатись лише за умови згоди на проходження самоізоляції з використанням єдиного електронного сервісу “Дій вдома” або обсервації. Тобто, на тому етапі повноцінний масовий перетин, як це відбувалося до впровадження карантину, не планувався.
Читайте також: Зафіксована пам’ять про війну, що триває
Але далі події розгорталися доволі швидко, і зрозуміти їхню логіку інколи було складно. Варто зазначити, що напередодні такого рішення був створений доволі потужний інформаційний тиск з різних боків: від судових позовів діячів на кшталт Андрія Портнова щодо незаконності обмежень перетину, до спільного звернення від депутатів Верховної Ради, що представляють Донеччину та Луганщину. Правозахисні організації, деякі ЗМІ та активісти постійно тримали градус проблематики високим: відправляли запити та скарги до різних державних структур, публікували історії, з якими до них звернулися люди, котрі через закриття КПВВ не можуть потрапити додому чи з’єднатися з родиною. А в соціальних мережах були розгорнуті справжні бої “ботів”: сотні новостворених акаунтів бомбардували маніпуляціями, проханнями, вимогами та навіть погрозами офіційні сторінки обласних структур під постами з будь-якої тематики. Традиційно, більшість претензій закидали українській владі, яку в обмеженні права на вільне пересування звинувачували всі: від юристів міжнародних організацій до пересічних українців, які перебували по різні боки лінії фронту. А ось до незаконних формувань, які теж заборонили перетин власних блок-постів, питань майже ні в кого не було. Вочевидь, певною мірою це було продиктовано тим, що звертатися до окупанта з вимогами дотримуватися будь-якого закону взагалі-то марно. А з іншого, на тому боці за погрози чи невдоволення можна отримати не тільки бан акаунта у соцмережі, а й потрапити до тюрми чи “на підвал”. Тому для не заглиблених в тему картина виглядала доволі однозначно: виключно українська влада не бажає допомогти власним громадянам, які потрапили у пастку через запровадження карантину.
Читайте також: Фонди, донори, програми
Зважаючи на те, що напередодні анонсованого часткового відкриття пунктів в окупованому Донецьку це назвали провокацією, стало зрозуміло, що навряд чи розпочати процес вдасться результативно. З українського боку не повідомлялося, чи були досягнуті попередні домовленості з бойовиками на відкриття вказаних КПВВ. “Охочі перетнути лінію розмежування на тимчасово окуповану територію почали збиратися біля КПВВ близько 6-ї години ранку. Станом на 8.30 біля “Станиці Луганської” зібралося 45 осіб, а біля “Мар’їнки” – 55 транспортних засобів (та близько 90 осіб). Серед тих, хто зібрався біля КПВВ, є діти та літні люди”, – сповістили зранку прикордонники. Подальший перебіг подій зафіксували спостерігачі різних організацій, котрі приїхали до вказаних місць перетину для моніторингу умов на КПВВ та фіксування порушень. Наприклад, на сторінці у соцмережі благодійного фонду “Право на захист” з’явилася письмова фіксація хронології події, в якій, зокрема, йдеться про спробу людей фізично “прорватися” на нейтральну територію: “КПВВ “Мар’їнка” 9:56 – у черзі вже було 47 автомобілів та на зупинці очікувало приблизно 25 осіб. На КПВВ були присутні представники національних і міжнародних громадських організацій, ОБСЄ, ЗМІ. 11:00 – КПВВ розпочав роботу та процедуру пропуску людей. 11:30 — у черзі зомліла жінка. Її стан стабілізували волонтери Première Urgence Internationale (PUI). 12:00 – люди намагалися самовільно прорватися через прикордонників. Їм пояснили, що всіх можуть пропустити через лінію розмежування, але з іншого боку їх не пропустять представники НПУТ (непідконтрольної Україні території). Проте це не зупинило охочих перетнути КПВВ – і вони намагалися самовільно прориватися крізь прикордонників. Було прийнято рішення пропусти п’ятеро осіб – аби люди могли самі переконатися, що їм не дозволять прохід на НПУТ. Тож їх оформили і пропустили. Автобус довіз їх до “нульового” блок-посту”.
Вже пізніше, з різних джерел стало відомо, що цих людей не пропустили, хоча вони вмовляли це зробити бойовиків, що чергували на блок-пості. Четверо жінок повернулися до українського КПВВ, а одна принципово залишалась на ніч в “сірій зоні”, де планувала чекати, коли її пустять додому. Наступного дня вона повернулася за допомогою міжнародної організації. Жінка перебувала у складному психологічному та фізичному стані, допомоги від представників незаконних формувань вона не дочекалась, хоча вони й знаходилися поруч. Подібне відбувалося й у “Станиці Луганській”: перетин не відбувся, на обох КПВВ люди непритомніли від спеки, деякі потребували допомоги лікарів. Приміром, хлопцю довелось купірувати приступ епілепсії, а літнього чоловіка забрали до лікарні. На жаль, він вирішив повернутися на КПВВ, де й помер від серцевого нападу наступного дня. Знервовані люди, деякі з яких були у зимовому взутті, зізнавались, що вже не мають грошей, щоб винаймати житло в очікуванні дозволу на перетин. “Відмова “ЛДНР” у пропуску людей, готових на обстеження, самоізоляцію, обсервацію — на все, щоб потрапити до рідних, зайвий раз підкреслює, що в “народних республіках” на народ їм наплювати. Чекають команди з Москви, впевнений що прив’яжуть до параду, пристрасть до дат вище людських проблем”, – написав депутат ВР від Авдіївки Муса Магомедов, який був одним з ініціаторів звернення до уряду щодо відкриття КПВВ. На одному з КПВВ подружжя намагалося забрати дитину, яка перебувала в гостях у бабусі та через закриття КПВВ “застрягла” там на кілька місяців. Але бойовики не дозволили підвести дитину до “нульового” блок-посту, тому родина не з’єдналася.
У наступні дні епопея з невдалим перетином повторювалася: люди намагалися перетнути лінію зіткнення, більшість повернулась назад, але хтось залишався прямо перед блок-постом бойовиків в очікуванні дозволу. Гуманітарні організації протягом кількох днів допомагають влаштувати тих, хто так і не зміг потрапити на місце постійного проживання, у більшості випадків звертаючись до місцевої влади прифронтових населених пунктів. З огляду на ситуацію, що склалась, правозахисники не радили людям їхати на КПВВ, бо не бачили реальних можливостей для реалізації ідеї перетину лінії фронту. На вихідних налагодити перетин на КПВВ “Мар’їнка” не вдалося, а ось на “Станиці Луганській” в обидва боки перемістилися понад дві сотні громадян, котрі, ймовірно, були внесені у попередні списки на неконтрольованій території. Біля тридцяти з них — діти з супроводжувачами, що планували потрапити на пробне ЗНО, яке неочікуванно було скасоване у той же день. Його випускникам запропоновано пройти оцінювання дистанційно. Чи планують ці родини повернутися назад на дві тижні до запланованих дат не-дистанційного оцінювання, чи будуть очікувати його вже на вільній території, невідомо. Згідно з інформацією прикордонників, ті, хто на вихідних їхали у бік вільної території, встановлювали спеціальний додаток, за яким можна відстежувати виконання умов самоізоляції, а дехто зголосився проходити обсервацію. Водночас, працівники неурядової організації “Восток SOS” проінспектували місця, які влада визначила для проходження обсервації тим, хто повертається на вільну територію Луганщини. За оцінкою учасників моніторингової групи, більшість приміщень, відведених під обсервацію у Луганській області, знаходяться у поганому технічному стані та не відповідають стандартам, встановленим постановою Головного державного санітарного лікаря України. Стан деяких з них учасники моніторингової місії оцінюють як непридатний для тривалого перебування людей.
Читайте також: Мир на умовах капітуляції
Наразі ситуацію, що склалася, трактують та висвітлюють по-різному. Наприклад, у так званій “ЛНР” попередили, що всі, хто бажає перетнути лінію фронту, повинні отримати дозвіл у “Міністерстві закордонних справ”, де їм вкажуть, коли та де це можна зробити. У Донецьку запевняли, що до цієї теми готові повернутися тільки після обговорення на рівні Тристоронньої контактної групи. Де й заявили, що пускати на свою територію вони готові виключно після проходження людьми обсервації та за певними списками, що означає обмежений рух через лінію фронту. На перемовинах Україна знов підтвердила свої плани щодо налагодження сполучення, а представники окупаційної влади виставили свої умови, які новий представник переселенців в цій групі Сергій Гармаш назвав “уявною турботою про людей”. На його думку, більш логічним є розгляд питання відкриття вже на цьому тижні всіх КПВВ на Донбасі у адаптивному режимі з урахуванням епідеміологічного стану.
Але й з нашого боку процес поновлення перетину КПВВ виглядає теж не дуже логічним, як і більшість карантинних заходів: постійно змінюються дати та умови перетину, на процес намагаються впливати державні та міжнародні структури, що мають різні повноваження, пересічні громадяни не мають правдивої інформації, що створює нездоровий ажіотаж та хаос на самих КПВВ. В нас теж є різні думки щодо відновлення роботи КПВВ, Наприклад, голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Кириленко заявив на брифінгу, що взагалі не підтримує ідею повноцінного відкриття контрольно-пропускних пунктів зараз, але, виконуючи наказ, проконтролював створення необхідних умов для людей, що перебувають на блок-пості: “Необхідно розробити план поступового відкриття КПВВ для осіб, які нададуть гарантії — додаток “Дій вдома” для контролю самоізоляції і інформацію про фактичне місце перебування, де їх можна було б контролювати”. Кириленко впевнений, що вільне переміщення громадян з окупованих територій не тільки збільшить навантаження на лікарів, а й може паралізувати соціальну сферу Донеччини, бо прогнозує масове інфікування COVID-19 працівників Пенсійного фонду чи Управління соціального захисту. Він пропонує якийсь час, щоб запобігти поширенню вірусу, обслуговувати основний потік людей з окупованих територій виключно на території КПВВ, де встановити велику кількість банкоматів. Також голова області заявив, що надав Міністерству освіти свої пропозиції щодо ситуації з проходженням ЗНО випускниками, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Бо вважає, що можна запровадити інші варіанти, за яких діти зможуть вступити в українські виші, без того, щоб наражатися на небезпеку інфікування, а також, не менш важливо, утисків з боку окупаційної влади, яка традиційно буде намагатися перешкоджати виїзду молоді на вільні території України.
Наразі в уряді прийняли рішення змінити години відкриття коридору, щоб уникнути скупчення людей у температурні піки під час надзвичайної спеки, яку фіксують зараз на Донбасі. У режимі перетину працює тільки один КПВВ на Луганщині. І чи відбудеться повноцінне відкриття КПВВ після політичних перемовин на тлі епідеміологічних реалій — різкого збільшення випадків інфікування, як на окупованій, так і на вільній території Донеччини — на цей час невідомо.