Не існує шансів вирішити у правовому полі ситуацію з українськими політв’язнями та забороною Меджлісу в Росії. Про це повідомила Тижню координатор ініціативи «Євромайдан SOS» та активіст кампанії Let my people go Леся Матвійчук.
«Треба розуміти, що шансів у правовому полі вирішити ситуацію і з ув’язненими за політичними мотивами, і із забороною Меджлісу немає. 29 вересня було дійство, яке називалося «засідання Верховного суду РФ», що визначало, має право кримськотатарський народ на свій представницький орган чи ні. Був будинок із табличкою «суд», була людина в мантії, яка називалася суддею. Але зі справедливим судом тут нічого спільного немає», — переконана Матвійчук.
За інформацією правозахисниці, за кілька днів до остаточної заборони Меджлісу в центр протидії екстремізму на анексованому півострові викликали трьох його членів.
«На них наклали стягнення за ухвалення рішень Меджлісу. Це було до 29 вересня. Незважаючи на те що Меджліс вивів усіх своїх членів у Криму, які приймали рішення. Але ми розуміємо, що, попри це, вони залишаються мішенями. Та й не лише вони, але й усі члени Меджлісу, члени регіональних Меджлісів. Адже це не громадське об’єднання, як намагається подати Росія, це представницький орган корінного народу. А хто з кримських татар із ним не пов’язаний?» — зауважила активістка.
Водночас, за словами голови Меджлісу Рефата Чубарова, після заборони представницького органу під загрозу ув’язнення підпадають до 3 тисяч його членів.
Детальніше читайте у черговому номері "Українського тижня" в матеріалі "Нові й старі бранці Кремля".
Як повідомлялося, в четвер, 29 вересня, Верховний суд РФ остаточно визнав законною заборону діяльності Меджлісу кримських татар на території Росії як "екстремістської організації". Таким чином, була відхилена апеляційна скарга представників Меджлісу.