МОГО ДРУГА ВЛАСЕНКА НІХТО НЕ ЗРАДЖУВАВ
Тиждень.ua: Сергію Володимировичу, 19 березня опозиція розблокувала Раду саме вчасно для того, щоб замість Сергія Власенка прийняв присягу новий депутат. Тобто захисника Юлії Тимошенко «злили»?
Почнемо з того, що Раду в цей день і не збиралися блокувати. Але голова фракції Регіонів Єфремов вчинив свідому провокацію. Він завжди виступає українською мовою, а тут, коли наші колеги вчергове стали вимагати від депутатів виступати державною мовою, спеціально заговорив російською. Я думаю, він розумів, що це викличе певну реакцію.
Далі ми всі бачили, що було. Один депутат від Партії регіонів підскочив до Ірини Сех і розбив жінці губу. Але це теж не призвело до блокування трибуни. Йому просто натовкли пику, та й усе.
Тож Рада працює. Хоч і дуже важко, бо регіонали ніяк не можуть зрозуміти, що парламент – це демократичний інститут, який вимагає дотримання певних процедур. Наприклад, персонального голосування. Ви бачили, до смішного доходило: спікер Рибак не знав, що робити, коли його соратників впіймали за руку на голосуванні чужими картками. Вони просто не знають, як працювати в законний спосіб! Уже наче й погодились, але – не вміють. Як співається в одній пісні, «привычки вора удивительно сильны».
Тиждень.ua:Все-таки давайте повернемось до розблокування і ситуації з Власенком…
Ми розблокували трибуну тому, що більшість задовольнила наші вимоги. А саме: включення до порядку денного питання про імпічмент Януковича, вибори в місті Києві, розгляд пакету соціальних законопроектів. Останнє – це, зокрема, відміна пенсійної реформи та оцих медичних експериментів над людьми, котрі влада теж називає «реформою».
Щодо Власенка – ви тисячний, мабуть, хто мені розказує, що опозиція когось чи щось «зливає». Нас звинувачували в тому, що ми «злили» п’ять округів, на котрих не визнано результати виборів. В тому, що ми «зрадили» Тимошенко. В чому завгодно.
Але це все – штампи. І щодо Власенка – до речі, мого близького друга – теж. Ніхто його не зраджував. Ми робимо й будемо робити все можливе й неможливе, щоб утримати його на свободі й у ролі захисника Тимошенко. Він – ефективний захисник, він довів це своїми справами.
Далі. Ми категорично виступали проти засідання Центрвиборчкому, котрий визнав позбавлення Власенка депутатських повноважень і зареєстрував нового депутата. І на погоджувальній раді ми спікерові Рибаку прямо вказали, що він провокує юридичну колізію. Адже через декілька місяців Європейський суд із прав людини, до якого вже звернувся Власенко, прийме рішення, що його незаконно позбавили мандату. І його муситимуть знову визнати депутатом.
Тиждень.ua А як бути з Романом Стаднійчуком, котрий прийняв присягу замість Власенка?
Цей депутат написав заяву на вступ до фракції «Батьківщина». На відміну від двох покидьків Табалових, наприклад. Людина сидить у нашому секторі, голосує разом із нами. У мене немає до цієї людини претензій.
Але ви чули, що я перед цим сказав? Європейський суд прийме рішення, що повноваження з Власенка зняли неправомірно. І тоді нехай пан Рибак уже думає, як діяти далі. Ми не будемо заперечувати, якщо наша фракція збільшиться на одного депутата (сміється).
Тиждень.ua: Але ж рішення ЦВК про позбавлення Власенка мандату йде в одному документі з реєстрацією депутата Стаднійчука! Тобто якщо вже повертати депутатство Власенку, то треба забирати мандат у Стаднійчука.
Нехай спробують!
Тиждень.ua: І спробують.
Що ж, ми будемо воювати за нашого депутата.
Тиждень.ua: Наскільки серйозний ризик того, що Власенка тепер позбавлять волі?
Ризик однозначно є. Єдине, що поки що зупинило владу – це жорстка реакція міжнародної спільноти та негативна реакція Українського суспільства.
Тиждень.ua: Влада боїться думки Заходу?
Не сказав би. Арештували ж вони Тимошенко, Луценка, багатьох інших. Я не маю сумнівів, що вони і Власенка хотіли арештувати. Але ж вони намагаються виглядати такими великим політиками, й різка та миттєва реакція Європи й США їх трохи пригальмувала. Плюс те, що ми одразу заблокували трибуну.
НА МЕНЕ ПОРУШЕНА СПРАВА ЗА ПОБИТТЯ СПІВРОБІТНИКІВ «БЕРКУТА»
Тиждень.ua: Яка ситуація зараз із вашим майном, арештованим за позовом колишньої дружини Власенка Наталії Окунської?
Окунська – це тільки інструмент для розправи наді мною. А щодо майна – нічого нового. Майно арештоване. І мені передали, що воно буде вилучатися.
Тиждень.ua: Хто передав?
Нам час від часу передають меседжі від влади. Мені також передавали, що на мене порушена кримінальна справа…
Тиждень.ua: За що?
(Сміється) За побиття співробітників «Беркута».
Тиждень.ua: Коли?!
Це вже давно було… Бачте, вони ж шукають будь-які зачіпки, навіть відверто безглузді. Оскільки я вже років 15 не займаюсь бізнесом, їм доводиться шукати якісь особистісні моменти. Забрати майно у мене, у моїх дітей – у мене є дорослі сини… Вже й до дітей дійшло.
Тиждень.ua: Давайте конкретизуємо: яке саме ваше майно арештоване? Повідомлялось про квартиру, два катери, кілька недешевих авто.
Конкретно є така ситуація. Пані Окунська подала позов – чомусь до Дарницького суду – про захист честі та гідності після того, як у лютому я з нею 40 хвилин поспілкувався під телекамери каналу 1+1. Виявляється, я їй завдав колосальних моральних збитків, які вона оцінила в 4,5 мільйони гривень. І от нібито на забезпечення цього позову заарештовано все моє майно.
Я з цього приводу звернувся до Генпрокуратури, бо судові виконавці припустилися явного порушення законодавства. Але, звичайно, я прекрасно розумію, для чого це робиться. Влада знайшла цю Окунську, щоб розправитись і зі мною, і з тим же Власенком. Перший заступник генпрокурора Кузьмін при зустрічі з депутатами розказував, що на Власенка за заявами Окунської порушено багато кримінальних справ.
Тобто поки що йде тиск. Якщо він не досягне мети, будуть арешти.
Тиждень.ua: Українці тепер регулярно чують, що у опозиціонера Пашинського є, чи був, цілий парк катерів і джипів… Не дуже гарно таке багатство виглядає в очах наших незаможних співгромадян, чи не так?
Та то все брехня.
Тиждень.ua: А в чому правда?
Те моє майно, котре арештували, є в моїй публічній декларації. Це – два легкових автомобілі та рибальський човен. А те, що пишуть… Ну, це цирк. Я не буду вчити владу, як правильно читати декларації про доходи й арештовувати майно опозиціонерів (сміється). Краще б вони хоч іноді читали закони.
Тиждень.ua: Ваше майно можуть продати з аукціону?
Якщо приймуть таке рішення суду, то обов’язково продадуть. Власне, у мене в цьому немає сумнівів.
Янукович не винайшов нічого нового. Він бере те, що робив Кучма, або те, що відбувається у декотрих сусідніх країнах. От, йому розповідають, що непогано було б зробити референдум «за народною ініціативою», що непогано б за «наклеп» саджати в тюрму, бо це ж, бачте, у сусідів спрацювало!
Тиждень.ua: У сусідів спрацювало ще й тому, що демократичні сили не зуміли цьому протистояти. Хіба в Україні не відбувається те саме?
Ми вже з вами колись говорили про роль суспільства, котре взагалі-то повинне б саме відстоювати свої власні інтереси. Коли опозиція проводила мітинг під ЦВК проти фальсифікації виборів, прийшло 5 тисяч чоловік. А якби прийшло 50 тисяч? Очевидно, ситуація була б трохи іншою, чи не так?
Нещодавно у Вінниці, в рамках нашої акції «Вставай, Україно!», попри сніг і дощ, зібралось 10 тисяч людей. Це чимало! Зараз багато медіа-ресурсу влада витрачає на те, аби довести, що це «псевдо-акція». Але ж востаннє у Вінниці стільки людей збиралось під час Помаранчевої революції!
В Ужгороді погода була така, що, як каже приказка, гарний хазяїн собаку на вулицю не вижене. Але теж зібралось кілька тисяч осіб. Це ж щось означає!
І я хочу наголосити, що існування нашої держави – це не справа Тимошенко, Яценюка, Кличка чи Тягнибока. Це – справа кожного з нас. І поки ми це не зрозуміємо, держава перебуває під величезною загрозою. Бо те, що робить Віктор Федорович Янукович… Він просто не розуміє наслідків своїх дій.
Тиждень.ua: Думаєте, не розуміє?
Думаю, ні. Думаю, він дивиться на приклад Лукашенки, на приклад Назарбаєва…
Тиждень.ua: На приклад Путіна…
Можливо, і Путіна. Він дивиться на приклади, «вдалі» з його точки зору. І хоче так само. Але ж не завжди так виходить.
Бо не можна займатись політикою, не слухаючи опонентів. Не можна постійно брехати. Ось Микола Азаров виходить і каже, що об’єкти, побудовані під Євро-2012, прослужать двісті років. Миколо Яновичу! Мільярди позичених доларів пішли нібито на ремонти доріг. Ви так із цього піарилися, що аж слина летіла! І що? Одного сезону ці дороги не простояли!
Не можна красти так багато. Уже ввели б якусь норму там між собою, чи що. Коли все красти – це ж уже техногенно небезпечно! Ні, не розуміють ніяк.
Тиждень.ua: Є чимало свідчень, що опозиція платить за участь у мітингах. Хіба так робляться повстання?
Ви хочете сказати, що є хоч одне свідчення про плату за участь у мітингах у Вінниці, Ужгороді, Львові?! Ви щось плутаєте. На жаль чи на щастя, у нас просто нічим платити. Хіба що суспільство скинеться. (Сміється).
Звичайно, я кажу про участь у мітингах. Бо сцена, звук, генератор, агітаційні матеріали, прапори, держална для прапорів – це все коштує грошей. Хоча іноді й не таких уже великих. Ті ж держална – це ж китайські вудочки, знаєте?
Друге – влада перекрила всі джерела фінансування. Ще рік тому мені телефонували бізнесмени з моєї рідної Житомирщини, питали: Сергію Володимировичу, тут проблеми з податковою, ви не можете втрутитись? Я відповідав: рідні мої, та якщо я спробую втручатись, ваші проблеми з податковою помножаться на десять! Тепер не телефонують уже…
Тому, звісно, революція не робиться за гроші. Водночас я, як людина, котра на цьому знається, можу вас запевнити: температура в суспільстві наростає. І це не носить істеричного характеру. 40 % поки говорять, що жити важко, але можна. Водночас 20 % вважають, що так жити не можна. І це чимало.
Чому Радянський союз розвалився? Бо накопичилась критична маса людей, котра, вустами режисера Говорухіна, сказала: «Так дальше жить нельзя».
У ВИПАДКУ КУРЧЕНКА МИ МАЄМО СПРАВУ З НОВИМ ВИДАННЯМ «ЛІВЕЛИ»
Тиждень.ua: Я так розумію, йдеться про суто соціальне невдоволення?
Ну, вибачайте. У нас же, хай там як, патерналістське суспільство. І громадяни невдоволені саме тим, що держава відмовляється виконувати свої питомі функції.
От, арешт Тимошенко всі проковтнули. Бо пересічний громадянин міркував так: її арештували, але ж я живий-здоровий! Та потім настала медична реформа, пенсійна реформа… І тут уже всім стало непереливки. А ми ж криком кричали, що арешт Тимошенко – це фундамент, на якому побудують особисту біду кожного українця! Бо Тимошенко на свободі всього цього не допустила б! І влада чітко розрахувала, кого треба прибрати…
А в результаті маємо системну кризу. Саме системну. У нас відбувається падіння виробництва. Це ж страшна річ! Щоб ви знали, від проблем в економіці до проблем у соціальній сфері існує лаг десь у шість місяців. І це все скоро вистрілить, на жаль. Власне, воно вже «стріляє». У нас, наприклад, «Укравтодор» бере кредити, але на ці гроші не дороги латають, а платять зарплати бюджетникам. Ці гроші просто беруть з Єдиного казначейського рахунку і перекидають на зарплати. Це нормально хіба?
Золотовалютні запаси НБУ наближаються до критичної межі. Що таке критична межа? Це економічний норматив: держава повинна мати стільки грошей, щоб певний час прогодувати себе у випадку форс-мажорного припинення імпорту. У нас цей норматив – 18 мільярдів. Зараз резерви впали до 24 мільярдів. Далі – колапс.
Міжнародний валютний фонд не хоче з нашою владою співпрацювати, бо вона системно обманює…
Тиждень.ua: Як саме?
Подивіться меморандуми, які товаріщі Янукович і Азаров підписували з МВФ два роки тому. Там була, наприклад, обіцянка зменшити бюджетні дотації НАК «Нафтогаз». Я на цій темі знаюсь. Зменшили? Нічого подібного. А між тим, у НАК є й дебіторська заборгованість. Тобто їм теж хтось винен. Я два роки, як член комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, намагався дізнатись: хто ж вам винен?! А вони кажуть – ні, ми цю інформацію не розкриємо!
Тиждень.ua: А здогади є?
Це якісь промислові підприємства. Але ніяк не можу дізнатися, чиї!
Далі. У нас споживання газу комунальними організаціями та громадянами, залежно від зими, сягає 20 – 22 мільярда кубометрів. «Нафтогаз» розказує, що на це йде 6 мільярдів «кубів» дорогого російського газу. Хвилинку, панове! Є ж дешевий газ вітчизняного видобутку, у котрого 200 гривень собівартість! За підрахунками виходить, що до 5 мільярдів «кубів» дешевого газу кудись поділося – а бюджет платить за дорогий газ із Росії. Як це так?
Уже навіть «свята людина» Петро Симоненко з трибуни ВР заявив, що бюджетні підприємства в останній місяць укладають контракти на постачання газу по тисячі доларів. По тисячі!!! Це школи мають стільки платити?! Більше ніж удвічі дорожче навіть за ціну російського газу, котрий по 420 доларів! А дешевий газ дівається невідомо куди.
Тиждень.ua: А хто отримує різницю?
Облгази.
Тиждень.ua: Тобто Фірташ?
Якщо вірити Дмитру Васильовичу Фірташу, облгази належать переважно йому. До речі, внутрішні тарифи на транспортування газу «з труби до конфорки» з 2009 року зросли втричі. Це ж теж облгази заробляють.
І все це – лише один невеликий фрагмент катастрофи. А таких фрагментів багато. Візьміть ціну на ліки. Або ціну на підрядні роботи. Ви знаєте, що у нас держава та держпідприємства щороку замовляють робіт та товарів на 400 мільярдів гривень? Так ось, 70 % робіт виконуються без тендерів. І ця цифра щороку росте!
Я був на одній телепередачі, і хтось із регіоналів там співав їхньої улюбленої пісні про те, що треба «затягти паски». Я сказав: шановні, а може, з огляду на кризову ситуацію, ви хоча б рік не крастимете?
Тиждень.ua: Ви маєте на увазі «відкати»?
У тому числі. Щоб ви знали, коли ця камарилья прийшла до влади, вони ж неформально сказали своїм: відкати – не більше 30 %, інакше будуть проблеми. І що? В рази вже перевищено цю «норму»! Ваші колеги моніторять «Вісник державних закупівель», і постійно розкривають величезні зловживання. Але я вам скажу, що у «Вісник» потрапляє лише от стільки реальної інформації! (Показує пальцями проміжок завширшки в сантиметр).
За великі роботи постійно беруться якісь донецькі компанії, зареєстровані в незрозумілих квартирах на чиїхось охоронців. Вони отримують мільярди! А потім журналісти бігають за цими охоронцями, й питають: ви знаєте, що ваша компанія вчора отримала мільярд бюджетних грошей? А той охоронець відповідає: «Идите отсюда, а то я сейчас милицию вызову».
Тиждень.ua: Раз уже ми про це заговорили: як вам новітній олігарх Курченко, котрого називають власником групи компаній «Газ України – 2009»?
(Думає). Мені шкода цю молоду людину. Ця людина явно не розуміє, куди потрапила.
Тиждень.ua: Тобто?
Якщо вірити радянським дисидентам, зеки ГУЛАГу, коли йшли на втечу, брали з собою когось відгодованого, щоб потім його вбити й харчуватись його м’ясом в тайзі. Вони це називали «кабанчиком». Так ось: я нікому не раджу бути «кабанчиком» у хлопців Януковича.
Поки що його бізнес, звісно, квітне пишним цвітом. Інша річ – який це бізнес. Свого часу я працював у слідчій комісії по компанії «Лівела», котра завезла в Україну величезну кількість бензину контрабандою, без сплати акцизів. Віктор Федорович тоді ще прикидався демократом, тому ми змогли отримати деякі документи по діяльності цієї компанії. Я впевнений, це були далеко не всі документи. Але навіть на основі цих даних ми встановили, що державі завдано збитків на чотири мільярди гривень. Чотири мільярди! Ми це показали на документах – але результатів не було.
Щодо вашого питання – я гадаю, ми зараз маємо справу з новим виданням «Лівели». От і все.
Тиждень.ua: А як вам, фахівцю в нафтогазовій галузі, співпраця України з компанією Shell та іншими потенційними видобувниками сланцевого газу?
Я однозначно підтримую співпрацю України з такими компаніями як Shell та Chevron.. І як політик, і як експерт.
Тиждень.ua: А ваша партія? Ваші союзники з ВО «Свобода», наприклад, один час різко виступали проти.
Ми повинні в таких ситуаціях користуватись не емоціями, а знанням. Ми знаємо, наприклад, що конкуренти компаній-видобувників сланцевого газу витрачають великі ресурси на дискредитацію цієї справи.
Водночас я хочу наголосити, що я підтримую саму ідею, а не чинний контракт. Уже хоч би тому, що повного тексту контракту я не бачив. І ніхто не бачив. Я в прямому ефірі питав перших осіб уряду, віце-прем’єра Бойка, наприклад: звідки в контракті, як пишуть у пресі, взялася раніше нікому не відома компанія з мізерним статутним капіталом? Ніхто мені нічого не пояснив. Бойко сказав, що зв’язок поганий, і він питання не почув (сміється).
Тиждень.ua: Ідеться про компанію «СПК-Геосервіс»?
Так. Це очевидна корупція. Тому повторюю: як політик і експерт, я підтримую прихід досвідчених світових компаній у цю галузь. Але те, як діє в цьому випадку Янукович, не витримує жодної критики.
Тиждень.ua: Ваша партія обговорювала політичну позицію щодо видобутку сланцевого газу?
Звичайно. Якщо ви пригадуєте, троє наших депутатів зареєстрували були законопроект про заборону таких робіт. Але за кілька днів фракція прийняла рішення, згідно з яким вони відкликали цей законопроект. Водночас, звичайно, ми повинні чітко розуміти всі можливі екологічні загрози.
ЯЦЕНЮК НЕ ПОБОЯВСЯ КИНУТИ ВИКЛИК РЕЖИМУ І ТРИМАЄ УДАР
Тиждень.ua: Повернімось до політики. Опозиції поки не вдалось провести в Раді своє рішення про призначення виборів у Києві. Тим часом Арсеній Яценюк наполегливо вимагає від Віталія Кличка визначитись із участю у виборах мера столиці. Це такий спосіб «спалити» конкурента на президентських перегонах?
Я не сказав би, що Яценюк «палить» Кличка. Є розуміння, що вибори мера – це дуже відповідально. І ми повинні поставити всі крапки над «і». Цим не можна гратися! Ми вже гралися – тобто не ми, а інші – коли по округах у Києві висувалися одночасно кандидати від різних опозиційних партій. Тому давайте зараз напишемо правила гри!
Я, наприклад, не розумію деяких речей, як мешканець Києва. Скажімо, коли партнери нам кажуть: ось ця квота має бути за нами. Що таке «квота»? Це ж неповага до виборця. Тому ми кажемо: назвіть прізвище! Хіба це провокація?
Партія «Батьківщина» на кота в мішку не піде. Ніколи. Ми просимо соратників визначитись із кандидатурою. Ми об’єктивно розуміємо, що найвищий рейтинг – у Кличка. Тому ми готові розглянути його висунення і підтримку.
Тиждень.ua: На яких умовах?
Без умов.
Тиждень.ua: Чи відбувались переговори про спільне висунення кандидатів у депутати Київради?
Звичайно! І за якою б системою не відбувались вибори, ми висуватимемо кандидатів за домовленістю трьох опозиційних сил.
На пропорційні вибори в столиці партія влади не піде, бо програє з тріском. Але навіть якщо це будуть суто мажоритарні вибори, опозиція висуне узгоджених кандидатів. Це не теорема – це аксіома. Так само буде єдиний кандидат на посаду мера. Тут інтриги немає. Шкода лише, що ми досі не почули відповіді найрейтинговішого кандидата в мери від опозиційних сил.
Адже ми повинні пояснити, чому підтримуємо ту чи іншу особу на посаду мера. Вибори мера – це ж тривалий процес. І якщо Віталій Кличко іде в мери, це одна справа. Якщо ні – інша. Тому ми публічно звернулися до пана Віталія з питанням: ви йдете в мери, чи ні? Він мав би дати відповідь у першу чергу суспільству, київській громаді.
Тиждень.ua: Чому Юлія Тимошенко не прибуває на судові засідання по справах ЄЕСУ та Щербаня?
Вона тяжко хвора. Цього навіть тюремники вже не заперечують. Ви знаєте, як її хотіли везти на засідання суду? Їй сказали: підпишіть документ, що ви спуститесь пішки з 9-го поверху лікарні, а потім ще й підніметесь пішки до зали засідань у Апеляційному суді. Ну, як вона це підпише, коли вона не може ходити? Це ж чистий цинізм. А якби вона підписала, вони сказали б: іди! А коли вона не змогла б, вони сказали б: ось, Тимошенко не захотіла іти на суд.
Це ж провокатори! Подивіться на сам суд у «справі Щербаня».У них там свідки розповідають, що «пам’ятають» Тимошенко вдягненою 16 років тому в одяг від фірми, котра почала насправді випускати одяг на два роки пізніше. Або свідок, котрий стверджує, що його зять Петро Кириченко – наркоман і п’яниця. А всі ж «докази» базуються саме на словах цього Кириченка. Причому є ж інтерв’ю дружини Кириченка Ізабелли, котра прямо каже, що її тримали в заручниках. Коли її заманили в Україну, арештували, і три місяці вона сиділа, а тим часом провели якісь нібито допити Кириченка. І після цього її випустили.
Це ж факти, це ж не домисли мої! І юридично таке взяття людини в заручники – це тероризм. Як іще це назвати?
Тиждень.ua: І Портнов, і низка інших осіб з «Батьківщини» перейшли в синьо-білі лави після того, як пан Янукович став президентом. Може, Юлії Володимирівні варто було б краще добирати кадри?
Знаєте, це питання філософське. Юлію Володимирівну багато хто зрадив – цинічно, нахабно й підступно.
Це каже в тому числі й про проблеми з добором кадрів, я згоден. Водночас це каже й про те, що люди, котрі вважають себе елітою, не мають честі й достоїнства – ні політичного, ні людського. Я був свідком, як декотрі люди присягались у вірності Тимошенко, а тепер чудово себе почувають біля «годівниці» Януковича. Тому є питання і до Тимошенко, і до цих людей – але і до суспільства. Чому ми сприймаємо цих людей, чому ми їх слухаємо?!
Не хочу називати прізвища, але візьміть паняночку, котра бігала за Тимошенко кілька років. І запевняла, що вона її наступниця. А тепер клянеться, що іменем Януковича відбере у депутатів пільги й реалізує свою обіцянку про зарплати по тисячі доларів. Ну, про що ми говоримо?
Тиждень.ua: Здається, її прізвище – Королевська.
…Усі ці люди чудово живуть. В будь-якому нормальному суспільстві це було б неможливо.
Тиждень.ua: Чи можете ви підтвердити, що після наказу Януковича в прямому ефірі тюремники зняли камери спостереження в палаті Юлії Тимошенко?
Ну, це ж дійсно було в прямому ефірі: камери зняли в той же день.
Тиждень.ua: А чому тоді прес-служба «Батьківщини» повідомляє, що спостереження продовжується?
Дивіться, там були три великі камери, котрі все знімали постійно. Це був такий елемент психологічного тиску. Але зараз, коли їх нема, підслуховування й підглядання триває все одно. Ми це бачимо по тому, що в Інтернеті регулярно з’являються результати цього підслуховування й підглядання.
Той же Власенко наводив докази. Коли в кімнаті для побачень почалась розмова про політику, одразу прибігли охоронці, котрі стали кричати, що зараз перервуть побачення.
Ну і тривають різноманітні знущання, звичайно. Коли Яценюк, я і Немиря прибули на короткострокову щомісячну зустріч, яку за законом зобов’язані гарантувати тюремники, нам півтори години розповідали, що Юлія Володимирівна приймає душ. Півтори години! А потім сказали, що вона не хоче з нами бачитись. Що ж: я розумію, що співробітники пенітенціарної служби виконують певні команди.
Тиждень.ua: Як діятиме «Батьківщина», якщо на час виборів 2015 року Юлія Тимошенко так і не вийде з ув’язнення?
По-перше, ми будемо робити все можливе й неможливе, щоб Тимошенко опинилася на волі. Ми прийняли політичне рішення про те, що Юлія Володимирівна буде нашим кандидатом у президенти. Всі партії, котрі входять в Об’єднану опозицію, а також «Свобода», підтримали це рішення. І ми розраховуємо на те, що в квітні буде вердикт Європейського суду, котрий змусить Януковича звільнити Юлію Володимирівну.
Тиждень.ua: Але якщо цього не станеться, чи може бути висунутий в президенти Арсеній Яценюк?
Я працюю з Арсенієм Петровичем вже ось рік, і я впевнений, що це – достойна людина. Він справді переймається долею держави. Так «зіграти роль» неможливо. Він щирий.
Тиждень.ua: То він годиться в президенти?
Це питання філософське. Згадайте: коли ми обирали Ющенка, ми всі були впевнені, що це – злам української історії. А отримали, вибачте, купу лайна.
Втім, в особі Яценюка я бачу впевненого в собі, міцного політика, котрий не побоявся кинути виклик режиму, й тримає удар. Тому я скажу так: я сподіваюсь, що наступним президентом буде Юлія Тимошенко. І звертаю увагу на те, що Арсеній Яценюк зробив свій вибір, він є членом команди ВО «Батьківщина» та очолює нашу фракцію.