У зв’язку з цим Рибак звернувся до керівників фракцій з проханням у найкоротший термін підготувати пропозиції та внести проект змін до цього Закону.
«Судова практика показала, що цей закон не може реально застосований протягом 10 днів з дня набрання ним чинності, а саме – до 4 січня включно, оскільки він не має аналогів у законодавчій практиці і виходить за межі правового поля нашої держави», – вважає Рибак.
На його думку, ще «більше ускладнює ситуацію те, що переважна більшість положень закону має неконкретний характер».
«Так, не названо суб'єктів звільнення від відповідальності, немає переліку кримінальних та адміністративних правопорушень, за вчинення яких особи звільнятимуться від відповідальності, цей обов'язок покладається на невизначені «уповноважені органи», – пояснив Рибак.
На його думку, проект має передбачити звільнення від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених ним осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених відповідними статтями Кримінального кодексу України, за умови, що такі злочини вчинені ними до 26 грудня включно і пов'язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року.
«Органи досудового розслідування мають закрити кримінальні провадження, розпочаті у зв'язку із злочинами, передбаченими статтею 1 цього Закону, в яких жодній особі не повідомлялося про підозру або особу правопорушника не встановлено. Виконання закону в частині звільнення від кримінальної відповідальності покласти на суди, встановити порядок звільнення від кримінальної відповідальності. Закон повинен набрати чинність з дня його опублікування і підлягає виконанню протягом одного місяця», – вважає Рибак.
Він переконаний, що такий спосіб вирішення цього питання дозволить ліквідувати правову колізію.
Як повідомлялось, 8 січня суддя Печерського суду Києва Христина Гладун відмовила у задоволенні скарги адвокатів активіста Ярослава Притуленка на бездіяльність прокуратури щодо звільнення підзахисного у зв'язку з прийняттям закону про амністію активістів Євромайдану. Свою позицію Гладун аргументувала «невизначеністю механізмів реалізації закону, що унеможливлює застосування його положень на практиці».
Нагадаємо, 19 грудня 2013 року Верховна Рада ухвалила закон щодо звільнення від кримінального переслідування учасників масових акцій.
Документ звільняє від відповідальності осіб, які були учасниками акцій протесту з 21 листопада до дня набрання чинності закону.
23 грудня президент Віктор Янукович підписав цей документ.