Уздовж шосе, що веде з аеропорту до центру Каїра, на стінах графіті. На кілька кілометрів розтягнулися написи, які засуджують генерала аль-Сісі, голову Вищої ради Збройних сил і міністра оборони, котрий де-факто керує країною. На протилежному боці дороги написи на підтримку військових, а також перекреслені портрети заарештованого лідера «Братів-мусульман» Могаммеда Мурсі. Наметові містечка ісламістів розташовані на ключових розв’язках, тож їх не оминути. Мені пояснюють, де саме кілька днів точилися справжні бої, і вказують місця загибелі людей. У Каїрі цими днями не помітити іноземців ані в аеропорту, ані тим більше в метро. Військове командування недвозначно звинуватило іноземних журналістів у підтримці «Братів-мусульман» – закордонні медіа чи не єдині повідомляють про загиблих неозброєних людей. Та місцеве населення, яке звикло до потоку туристів, усе одно намагається продемонструвати привітність.
Після кривавих розгону наметового містечка «Братів-мусульман», штурму військовими мечеті Аль-Фатх у центрі Каїра, де ховалася понад тисяча прихильників екс-президента Могаммеда Мурсі, а також погромів, вчинених «братами», ситуація в столиці стала трохи спокійнішою. Але в окремих районах усе ще спалахують сутички. «Під час демонстрацій минулих років було зрозуміло, звідки чекати лиха – ми протистояли або поліції, або ісламістам. Цими днями можна потрапити в бійку, у якій невідомо, хто ворог», – каже один із каїрців. Зіткнення може виникнути між військовими, армією й «Братами-мусульманами», а також «головорізами в цивільному», які наймають обидві сторони.
На одній із околиць Гізи ісламісти розгромили поліцейський відділок і вже кілька днів контролюють район. Зрозуміти, які райони Каїра безпечніші, непросто. Якщо єгипетські православні протягом століть живуть у традиційних християнських кварталах, то «Брати-мусульмани» можуть мешкати де завгодно.
Ближче до п’ятої години вечора на вулицях міста помітно більшає військових на бронетранспортерах. На центральних автомагістралях і неподалік державних установ військовий транспорт через кожні 100 м. Комендантська година з шостої вечора до шостої ранку триватиме ще місяць. Для Каїра, де життя зазвичай починається після десятої вечора, коли спадає спека, де звично домовлятися про зустріч опівночі, це радикальна зміна укладу. За дотриманням порядку стежать куди суворіше, ніж під час революції 2011-го: порушника можуть заарештувати, декому довелося заплатити €100 штрафу. Для Єгипту це чимала сума. Саме через порушення комендантської години на півночі країни на блокпосту застрелили журналіста впливової газети «Аль-Ахрам». Тамер Абдель-Рауф повертався із зустрічі з місцевим губернатором – представники ЗМІ мають дозвіл вільно пересуватися…
Після шостої життя на центральних вулицях 17-мільйонного мегаполіса справді завмирає. Тоді як у старих районах Каїра, всередині кварталів, де кожен знає одне одного, і далі працюють невеличкі крамниці, а порожні таксі намагаються підібрати клієнтів. Більшість водіїв орендують авто, тому наприкінці місяця їм усе одно доведеться сплачувати збір.
Комендантська година завдає суттєвих збитків економіці, багато хто змушений працювати вдома, деякі установи, як-от банки, відчинені лише по дві години на добу: з 10-ї до 12-ї. Та найбільше єгиптяни скаржаться на те, що в атмосфері облоги важко лишатися при здоровому глузді. Все, що можна робити з шостої вечора до середини ночі, – дивитися телевізор і стежити за новинами, тоді як в інформаційному просторі точиться справжня війна, а серед потоку новин легко стати жертвою маніпуляції.
Усі без винятку єгипетські телеканали, які протягом останнього року підтримували «Братів-мусульман», за одну добу після арешту Могаммеда Мурсі кардинально змінили свої погляди. 3 липня одностайно стали на бік військових. Якщо в ефірі й надається слово «братам», то переважно колишнім членам руху, які засуджують соратників. На екранах музичні кліпи, у яких героїчно зображено армію, а на тлі співака танцюристи в уніформах. Протягом кількох годин у прямому ефірі транслюють церемонію поховання військових, тоді як про загиблих «Братів-мусульман» узагалі не згадують. Хтось із коментаторів надзвичайно голосно, але, і це очевидно, штучно ридає. Щоп’ять хвилин повторюються кадри, на яких ісламісти з кулеметами відстрілюються від поліції. Інакше, як «терористами», представників руху, котрий ще півтора місяця тому утримував владу в Єгипті й, власне, призначив на посади тих самих військових, поліцію та служби безпеки, які й розганяли протести «Братів-мусульман», не називають. Більшість єгиптян також переконують, що геть усі учасники мітингів «братів» були озброєні. Хоча багато з них все ж не застосовували сили проти правоохоронців. Лише найпопулярніший арабський телеканал «Аль-Джазіра» зображає представників «Братів-мусульман» безневинними мучениками.
Читайте також: Другий етап революції: Єгипет зробив розворот від ісламізму до демократії
Щоб довести свою правоту, обидві сторони і на телебаченні, і в соціальних мережах спираються не на розповіді очевидців, а на відео. Йдеться про кілька десятків, а то й сотні роликів. Уважно аналізуючи кадри, розумієш, що чимало з них мали б викликати сумнів або є очевидною провокацією. «Аль-Джазіра» показує, як лікар схилився над пораненим. Ненароком той піднімає закривавлену футболку, а на тілі ані ран, ані крові. Для опонентів «Братів-мусульман» це достатній аргумент, щоб стверджувати: абсолютно всі розповіді про загиблих – вигадка.
Ахмед аль-Гоуді, єгипетський дослідник медіа, відстежує сотні роликів. Віддаю йому на експертизу ще один, який мені надіслали, аби довести, що «Брати-мусульмани» самі принесли тіла загиблих на площу з моргу ще напередодні розгону демонстрації, щоб звинуватити у вбивствах владу. Видно, що справді тягнуть загорнуті в білі простирадла тіла. Ахмед пояснює, що таке зображення можна трактувати інакше: «В той самий час у шпиталі поряд сталася пожежа, тому, ймовірно, люди просто виносили загиблих із лікарні, щоб ті не згоріли. Ми змушені розглядати всі можливі сценарії. Єгиптяни звикли вірити всьому, що їм кажуть, особливо якщо це те, у що хочеться вірити. Якщо до слів додають ще й відео, то це подвійний аргумент, до якого не ставляться критично».
Будь-які заперечення чи уточнення щодо недійсності джерела громадяни сприймають як особисту образу. Противники ісламістів так само гостро реагують на розмови про те, що армія могла б уникнути такої кількості жертв. Політичний активіст Могаммед Алі Талібаб показує шрам на обличчі після поранення на демонстрації проти «Братів-мусульман» торік: «Я добре знаю, наскільки серйозними можуть бути погрози ісламістів, їхні ідеї небезпечні, але мене шокує, що така величезна кількість людей готова заплющити очі на загибель мирного населення. Вони перестали чути одне одного. Коли я скажу, що відповідальність лежить на армії, адже саме вона має можливість контролювати ситуацію, мене одразу ж звинуватять у підтримці терористів, до того ж навіть ті, з ким ми разом виступали проти армії на площі Тахрір під час революції. «Брати-мусульмани» також сліпо виправдовують своїх лідерів, уникають розмов про вбивства під час минулих протестів, тортури у в’язницях, а винним у економічних проблемах досі називають режим Мубарака, хоча протягом останнього року саме вони мали всю повноту виконавчої і законодавчої влади, а також слухняні медіа».
Карім мешкає неподалік мечеті Раба Аддавія, де розташувався сидячий протест. Він наполягає, що під час розгону з його будинку по поліцейських та армії стріляли снайпери «Братів-мусульман». Могаммед не є надто релігійним, критично ставиться до руху, хоча вся його родина – ревні прихильники братства.
Амр Гашем Рабі з Центру політичних і стратегічних досліджень «Аль-Ахрам» однією з причин хаотичних та жорстких дій ісламістів називає масові арешти лідерів «Братів-мусульман». За його словами, протягом останнього місяця понад 70% ватажків ісламістів опинилися за ґратами. Члени організації не знали, як діяти інакше: «Небезпека полягає в тому, що від «братів» може відколотися чимала частина розлюченої молоді, яка за відсутності лідерів, якщо їй заборонять брати участь у політичному житті, не бачитиме іншого виходу, аніж збройна боротьба».
Єгипетський журналіст Гішам Аллам, спираючись на свої джерела, пояснює, що конфлікт може переміститися з міста на Синайський півострів. Там на доволі великій території, яку армії важко контролювати, нині є близько тисячі джихадистів, які пообіцяли помститися за загиблих «Братів-мусульман». Матеріал Гішама опублікували за добу до того, як ісламісти стратили на Синаї 25 військових.
Два місяці тому через редакційний тиск він звільнився з однієї із найвпливовіших газет «Ель-Ватан». «Ситуація зайшла в глухий кут, – міркує журналіст. – Населення перестало сприймати події в розвитку, не хоче говорити про конкретні дії та вчинки, часом помилкові, а сліпо підтримує ближчу їм політичну чи релігійну силу. Будь-які дискусії про безробіття, низькі зарплати, брак справедливості, недіючу систему правосуддя чи погану освіту переводяться в площину релігії та ідеології. Так, для консервативного єгипетського населення, а це чимала частина суспільства, той, хто згадує Бога, чесніший, а його бізнес за визначенням не корумпований. Тоді як для тих, хто остерігається ісламізації, будь-яка дія «Братів-мусульман» становить приховану загрозу. Єгиптяни, а разом із ними й світ, намагаються з’ясувати, яка сторона «завжди права», а хто «завжди помиляється».
Нинішні погляди двох сторін конфлікту не мають точки перетину, як не перетинаються дві стіни вздовж кількакілометрової магістралі, що веде з аеропорту до центру міста, де на одній стороні графіті, які засуджують військових, а на протилежній ті самі слова про «Братів-мусульман».