У жовтні на саміті СНД у Санкт-Петербурзі підписано угоду про зобов'язання країн-учасників узгоджувати політику розсекречення колишніх радянських архівів. Досі кожна країна СНД сама могла визначати, скільки правди про радянську владу мають знати її громадяни.
Згідно з новою угодою, країни втрачають можливість самостійно розсекречувати радянські архіви. Це можна робити лише за згодою країн-учасниць угоди. Її автори вважають, що такий підхід «забезпечить національну безпеку кожної з держав-учасниць СНД» та допоможе «формувати єдині підходи до перегляду секретних відомостей, засекречених у період існування СРСР». Наразі більше інформації про документ немає. Зокрема текст угоди неоприлюднений, офіційні коментарі відсутні. Проте відомо, що крім Росії, угоду підписали Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Узбекистан, але вона відкрита для приєднання інших країн СНД.
Російський історик, дослідник радянських органів безпеки Нікіта Пєтров розгледів у такій угоді «бажання Москви нав’язати іншим країнам СНД свої підходи до радянських архівів».
«Єдиний підхід у даному випадку – це російський підхід. Не дай Боже, у республіках розсекретять якісь документи без згоди Москви», – пояснив історик, зауваживши, що йдеться, зокрема, про свідчення масових репресій у СРСР.
На думку науковця, «єдиний підхід» до радянських архівів став особливо принциповим для Москви після того, як Україна розпочала кампанію з увіковічення пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр.
«Якщо Україна підпише цей документ, їй доведеться закрити доступ навіть до вже оприлюднених документів, зокрема, й про Голодомор», – попереджає Пєтров.
За словами голови вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимира В´ятровича, хоча підпису української сторони під угодою наразі немає, однак зміни у підході до розсекречення архівних документів вже відчутні.
«За останні два роки архівом СБУ не оприлюднено жодної інформації про те, чи розсекречено якісь нові документи, чи введено їх в існуючу електронну базу даних. Водночас, в архіві СБУ фактично розформовано науковий відділ – звільняють людей, які систематично вивчали розсекречені документи», – розповів В’ятрович.
Він також повідомив, що дедалі частіше дослідникам відмовляють у доступі до архівних документів колишнього СРСР.
У свою чергу Нікіта Пєтров закликає українських істориків і правозахисників не допустити приєднання офіційного Києва до «архівної» угоди в рамках СНД.
«Справа істориків, як мені видається, підняти галас навколо цієї теми і створити таку атмосферу, що уряд України не підпише подібну угоду», – радить російський історик.
Дослідники не виключають, що завдяки цій угоді архіви силових відомств всіх пострадянських країн, за винятком Прибалтики, поступово закриються для наукової роботи.
У зв’язку з цим Центр досліджень визвольного руху скерував запит прем'єр-Міністру України Миколі Азарову з прохання оприлюднити зміст угоди і підтвердити наміри або факт її підписання.
Нагадаємо, у вересні минулого року СБУ затримала директора музею Руслана Забілого, конфіскувавши у нього комп’ютер та зовнішні диски. Згодом з’явилася офіційна інформація СБУ про порушення кримінальної справи за фактом готування до розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.
В Музеї було проведено обшук, в рамках якого конфісковані комп’ютери істориків та відеозаписи спогадів повстанців і дисидентів.
Влітку нинішнього року працівники СБУ почали допитувати працівників музею як свідків у кримінальній справі за фактом замаху на розголошення відомостей, що можуть становити державну таємницю.