Зокрема, 7 вересня, коментуючи заяву міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського про те, що Єврокомісія могла б здійснити аудит російсько-українських домовленостей у газовій галузі, МЗС РФ відреагувало з відтінком погрози: «гранично зрозумілі правові межі цього питання не вимагають ніякого «зовнішнього аудиту» і мають бути засвоєні всіма, хто зацікавлений у гарантуванні енергобезпеки Європи».
Тим часом, за словами депутата Європарламенту та члена Комітету з питань енергетики Герберта Ройля, нова енергетична ініціатива Єврокомісії для України саме тим і важлива, що є, можливо, першим кроком у поширенні директив, які діють на території ЄС, на країни, що не входять до ЄС: «аби обидві сторони не могли більше звинувачувати одна одну».
Попри офіційні заяви про готовність до розгляду конфлікту в європейських судах, на умовах анонімності російські високопосадовці твердять ЗМІ, що «в наших відносинах з Україною, напевно, навряд чи доцільно виходити на якісь судові інстанції. Усе це цілком вирішуване на двосторонньому рівні». Однак при цьому вимоги до нашої сторони залишаються незмінними: інтеграція до очолюваних РФ структур. Україну намагаються примусити до незворотніх кроків, щоб потім поступово поглинати, як це відбувається з Білоруссю. У цих умовах життєво важливо і для України, і для влади зберегти робочий контакт із ЄС та скористатися з можливостей, які надає Союз своїм членам і сусідам.
Російська «енергетична імперія» ось уже десятиліття розбудовується на основі використання переваг «єдиного кулака» авторитарної держави й тісно пов’язаних із нею формальними чи неформальними ниточками «господарчими суб’єктами» над розрізненістю енергетичних компаній та урядів країн, що мали стати її потенційними жертвами. Це певною мірою є римейком сумнозвісної істини 30-х років минулого століття «демократія не вміє захищатися». Щоправда, «колективний розум» європейських демократій – структури ЄС – почали вироблення лінії захисту. Однак із диктатом постачальників буде покінчено лише в разі, якщо єдину європейську енергетичну політику вдасться втілити в життя.
Детальніше про це читайте у статті «Обмеження апетитів» у журналі «Український тиждень» №40.