«Цифровий суверенітет»
Нова рубрика нашого традиційного матеріалу, яка народилась завдяки не лише ідеям, але й їх реалізаціям російських чиновників. Ми давно розповідали про те, як Росія ретельно вибудовує й «чебурнет» – ізольований інтернет, і позбавляється співпраці з закордонними вендорами, а санкції їй у цьому допомагають. Минулого тижня нарешті всі ці дії призвели до певного логічного результату, про який заявив керівник російського Мінцифри Максут Шадаєв. За його словами, Росія уже досягла цифрового суверенітету і відбулось це через те, що «іноземні компанії пішли з російського ринку». Проте, на думку чиновника, це «не завдало серйозної шкоди галузі», а дозволило активно розвиватись російському ринку й російським компаніям, які зможуть зайняти звільнені іноземцями ніші.
Новини про російського технологічного гіганта «Яндекс» також дуже логічно лягають у рубрику «Цифровий суверенітет». Компанія підтвердила інформацію про її розподіл на дві структури. Одна буде представлена виключно на російському ринку, інша працюватиме як міжнародна. Головна компанія Yandex N.V., яка зареєєстрована у Нідерландах, вийде з числа власників російського бізнесу і буде позбавлена контролю над усіма напрямками, якими керуватиме російська структура.
Читайте також: Росіяни втратили комплектуючі для Xiaomi, ще з країни пішов найбільший виробник відеокарт. Події технофронту
Наразі планується, що нідерландська компанія займеться хмарним сервісом, освітою і, можливо, випуском безпілотників. Не виключено, що вона отримає іншу назву. А бренд «Яндекс» залишиться російській структурі. Керувати російським підрозділом буде ексглава Рахункової палати РФ та наближений до Путіна функціонер Алєксєй Кудрін та ті менеджери, які не виїхали з країни. У російського підрозділу з’являться нові акціонери, серед яких структури олігарха Владіміра Потаніна. Натомість Аркадій Волож, один із засновників «Яндекс», управлятиме зарубіжним бізнесом.
Цифрова блокада
Протистояння російської влади й компанії Meta Platforms продовжилось минулого тижня. Компанію внесли до реєстру екстремістських організацій, це означає, що рішення про заборону діяльності цієї організації набуло законної сили. І хоча російські можновладці стверджують, що не каратимуть пересічних користувачів за те, що вони користуються продуктами Meta, у російському кримінальному кодексі йдеться про те, що публічна демонстрація логотипів екстремістської організації будь-де – на сайтах, на автомобілях чи дверях – може призвести до адміністративної відповідальності. Мабуть, зараз російські бізнесмени, які ще не замалювали логотипи Facebook та Instagram у березні й квітні, обов’язково зроблять це.
Цифрові атаки
Минулого тижня фахівці компанії ESET, що займається кібербезпекою, повідомили про нову Ransomware-атаку на українські організації. Таку назву отримали віруси-вимагачі, які шифрують вміст жорсткого диску, а потім вимагають викуп у жертви. Ініціатором атаки, схоже, було угрупування Sandworm, дотичне до російських спецслужб. Раніше воно організовувало атаки на транспортні компанії України та Польщі.
Пошук українських дітей, які вчаться в українських школах онлайн – це теж, у певному розумінні, цифрові атаки, точніше, пряме порушення цифрових прав. Адже раніше повідомлялося, що окупанти вривалися в будинки й перевіряли, чи українські школярі часом не підключаються до онлайн-занять. Їх нова тактика – перевірка смартфонів дітей і батьків на предмет наявності додатків для української онлайн-школи.
Корисні сайти часів війни
Цифровий простір про українську культуру «Україна поруч» було створено на платформі Google Arts & Culture. Цей сайт допомагає краще зрозуміти Україну, її історію, культуру та мистецтво. Проект складається з чотирьох розділів – культура, архітектура, мистецтво та природа. При його створенні використовувалися технології доповненої реальності. Саме ця технологія дозволяє побачити 3D-моделі пам’яток культури, серед яких Софійський собор, замок Паланок і Національна опера України. Тут теж доступні об’єкти, пошкоджені чи знищені російськими окупантами. Серед них – дзвіниця Успенського собору в Харкові. «Україна поруч» — це спільний проєкт Google та Міністерства культури, створений з партнерами – Національним художнім музеєм, Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва та ще декількома.